Як сплачувати ЄСВ підприємцям-пенсіонерам

Правові й організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови і порядок нарахування та сплати і повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначено Законом про ЄСВ. Відповідно до п. 4 частини першої ст. 4 цього Закону фізичні особи – підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, є платниками єдиного внеску.

Базу нарахування єдиного внеску для таких осіб визначено пунктами 2 та 3 частини першої ст. 7 Закону про ЄСВ. Згідно з нормами частини п’ятої ст. 8 цього Закону єдиний внесок для фізичних осіб – підприємців встановлено у розмірі 22 % до визначеної ст. 7 Закону про ЄСВ бази нарахування єдиного внеску. Терміни сплати єдиного внеску для зазначених осіб встановлено в абзаці третьому частини восьмої ст. 9 цього Закону, повідомила «Карпатському об’єктиву» ДФС у Закарпатській області.

Разом з тим, обов’язки платників єдиного внеску своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок передбачено п. 1 частини 2 статті 6 Закону про ЄСВ. Відповідно до частини четвертої ст. 4 цього Закону з 2017 р. не тільки фізичні особи – підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, а й фізичні особи – підприємці, які застосовують загальну систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску винятково за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Отже, наведеними нормами визначено дві умови звільнення платника від сплати єдиного внеску:

– наявність у особи статусу пенсіонера за віком або інваліда;

– факт отримання відповідно до закону пенсії або соціальної допомоги.

Тобто критерієм звільнення від сплати єдиного внеску разом із фактором отримання пенсії, у тому числі пенсії за віком на пільгових умовах, є наявність у зазначеної особи статусу пенсіонера за віком, встановленого згідно з умовами, визначеними законом, зокрема досягнення певного віку, після якого вона має право на призначення відповідної пенсії.

Законом про пенсійне страхування передбачено такі види пенсійних виплат, як пенсія за віком, пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов’язаного з роботою; інвалідності з дитинства) та пенсія у зв’язку з втратою годувальника. Пенсіонер – це особа, яка відповідно до вищезазначеного Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім’ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом (ст. 1 Закону про пенсійне страхування).

Умови призначення пенсії за віком встановлено ст. 26 Закону про пенсійне страхування, згідно з якою особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення 60-річного віку та за наявності страхового стажу не менше 15 років. Від сплати єдиного внеску звільняються фізичні особи – підприємці, що мають статус пенсіонера за віком відповідно до норм зазначеного Закону.

Водночас не звільняються від сплати за себе єдиного внеску фізичні особи – підприємці, яким призначено пенсію за вислугу років, на підставі частини четвертої ст. 4 Закону про ЄСВ.

Отже, якщо фізична особа – підприємець незалежно від системи оподаткування з 01.03.2017 р. призначено пенсію за віком, то останнім періодом, за який необхідно сплатити єдиний внесок, будуть січень та лютий 2017 р. Починаючи з березня 2017 р. сплачувати єдиний внесок зазначеній особі за себе не потрібно.