Податок на бездітність. Що кажуть закарпатці про скандальний законопроєкт

Днями українців сколихнула новина, яка в декого викликала посмішку, а в когось роздратування. Нардеп Сергій Гривко зареєстрував законопроект «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо створення передумов для покращення демографічної ситуації в Україні». Усе б нічого, але суть цього скандального документу зводилася до впровадження податку на бездітність. Тобто, усі українці від 21 до 58, у яких немає наступників мали в щомісяця сплачувати до бюджету 1,5 % доходів. Але й це ще не все. Податок від 0,5 до 1% прибутків передбачався і для малодітних (для тих, у кого менше 3 малюків) громадян. Тому й не дивно, що новація, яку планували впровадити парламентарі найближчим часом, викликала настільки бурхливу реакцію серед громадськості, що сам автор законопроекту відкликав його.

Утім українці побоюються, що з правками ініціативу щодо нового виду податків усе ж можуть спробувати «проштовхнути» знову. Тож що кажуть закарпатці про «податок на бездітність». Це і з’ясовував «Карпатський об’єктив».

Чи правомірним є законопроєкт?

Ідея про поповнення бюджету за рахунок українців, які не мають наступників шокувала навіть голову Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева. Він обізвав ініціативу колеги гротескною і всіляко її розкритикував.

«Податок на бездітних існував в різні часи в Римі, фашистській Італії, комуністичній Польщі і, безперечно, в СРСР з 1941 року до самого кінця імперії. В народі звався податком на яйця, враховуючи нерівний податковий статус жінок і чоловіків.

Напевно, надихнувшись саме цими історичними прикладами колега Гривко зареєстрував свій резонансний законопроект, яким прагне покращити нашу демографію у такий суперечливий спосіб як оподаткування бездітних, або, можливо, зробити автора ще більш відомим всій країні своїми ініціативами», – написав парламентар у своєму телеграм-каналі.

Ужгородський правник Юрій Граб також переконаний, що подібні закони є порушенням прав людини і суперечать європейським цінностям.

«Фіксальний збір із тих громадян, у яких немає, або є менше трьох дітей є по-перше аморальним, а по-друге не може аж ніяк сприяти народжуваності в державі. Ніхто не в праві вирішувати за людину, коли і скільки заводити їй дітей. Це – особиста справа кожного. Фактично платниками «демографічного збору» мали б стати більшість населення нашої держави. Але це незаконно. Саме через це законопроект і відкликали. Бо ж передусім, аби жінки народжували, в державі мають створюватися для того умови, повинні виплачуватися не копійки, а нормальні суми після появи малюка на світ, кожна родина має мати змогу отримати доступне житло, а в нас, в умовах війни, багато хто взагалі залишився без даху над головою… Тож про які багатодітні родини ми можемо говорити? Тут, на жаль, відсутня логіка! Демографічну ситуацію в державі, безумовно, покращувати потрібно, але для цього важелі мають бути не примусовими, які б’ють по кишенях, а заохочувальні, як у багатьох країнах ЄС», – поділився він думками з «Карпатським об’єктивом».

Скільки мати дітей – вирішувати кожному особисто

А що кажуть інші краяни про «податок на бездітність». Варто наголосити, що позитивного ставлення не викликала ініціатива навіть у багатодітних матерів.

«У мене 4 дітей. Але я проти такого закону. По-перше, податки планувалося запроваджувати для людей віком від 21 року. У цей час ще молодь, яка навчається в університетах, є студентами. А з яких прибутків ці самі ще діти мали б платити збір? А чому вони мають народжувати, поки не здобули диплом? Чи як, із немовлятами заняття відвідувати? Якось аж надто жорстко звучить. Із іншого боку, якщо в чоловіка життя не склалося у молодому віці і він одружився у 57, для прикладу, а в 58 у нього з’явилася на світ дитина. Виходить, що все життя задарма податок платив? Гроші йому хтось поверне? Думаю, що ні. Загалом я за те, аби родини були щасливими, повноцінними. А от скільки саме дітей мати – це вже залежить не тільки від бажань, але й від обставин. І у всіх вони різні. Та й не варто методом залякування грошовим покаранням впливати на власний народ», – наголошує Ірина Губаль із Тячева.

Валентина Поп із Виноградова теж проти «демографічного збору».

«У мене двоє синів. Третю дитину не хочу категорично. Згідно з законопроектом, я б мала щомісяця платити 0,5% податку із доходів через те, я «малодітна». А в багатьох моїх знайомих взагалі тільки одна дитина. Люди народжують стільки, скільки готові забезпечити! А хтось не має малят зовсім! І що? Не всі не народжують, бо не хочуть. Дехто, між іншим, і не може! Це залежить від стану здоров’я і нині різних захворювань, які впливають на фертильність, просто безліч! Деколи навіть лікарі розводять руками, ніби все добре, а людина залишається бездітною. І це стосується навіть чоловіків! А якщо жінка рано овдовіла і не має від кого народжувати? А якщо розлучилася? У нас і так хлопців або забирають на війну, або ж вони за кордоном. Скоро дівчата взагалі не будуть мати від кого приводити малюків у світ! Законопроєкт наробив багато галасу через свою нелогічність. Поки в державі війна, демографічного буму не буде. Та й народжуваність впала ще і в попередні роки, тому треба було думати, як заохочувати сім’ї ставати батьками раніше, ще в мирний час. Факторів, чому народжуваність паде, багато», – запевняє жінка.

А хустянка Марті Гелеван радить парламентарям спочатку збільшити виплати породіллям, а вже потім думати про податки.

«Із того мізеру, який жінка отримує після пологів, мало на підгузки та одяг для немовляти. А ще й різні суміші потрібні, і маса всього іншого. 860 гривень на місяць – то просто смішна сума! А якщо дитинка народилася хворобливою. То де брати кошти на лікування? Тому й не дивно, що народжуваність із року в рік скорочується, адже населення не є нормально матеріально забезпеченим. А дітей ще й на ноги ставити потрібно, вчити, давати освіту і щоденно годувати. Тому й не дивно, що більшість родин планують вагітність і зважено підходять до кількості малят. Не хочу нікого ображати, але маємо чимало неблагополучних і в той же час багатодітних родин, у яких малеча недоїдає, недоглянута і позбавлена елементарних благ… Так чому така жінка не має платити податок, а я, мати, яка дбає про свою доньку, маю… Тільки через те, що вона в мене одна. А молодиця, що постійно п’яна, але народила п’ятьох, буде тихенько посміхатися і народжувати далі… Виходить несправедливо. Не кажу, що у всіх багатодітних сім’ях не піклуються про наступників, є й дуже благополучні родини, у яких багато чому повчитися можна, але викликають занепокоєння саме такі, де батьки пиячать і не виконують своїх обов’язків, ламають дітям долі з маленьких. Я за те, щоб піднімати народжуваність у державі, але яким саме шляхом – це вже інше питання. Якщо ми обрали депутатів, нехай вони думають і впроваджують такі новації, які будуть корисними для народу», – наголосила закарпатка.

Загалом, хоч законопроект так і не винесли на голосування у Верховній Раді, його й далі продовжують обговорювати краяни. І всі сходяться на єдиній думці, що він наробив дуже багато галасу… Утім саме через широкий суспільний резонанс новацію, яка мала б вступити в дію з 1 січня наступного року, відкликали.

Марина АЛДОН