Міністерство соцполітики презентувало програму "осучаснення" пенсій

15 вересня 2017 року у Чернівцях відбулась прес-конференція для журналістів Закарпатської, Івано-Франківської та Чернівецької областей з актуальних питань щодо пенсійного реформування.

Головними спікерами заходу були Микола Шамбір, заступник Міністра соціальної політики України, Михайло Павлюк, перший заступник голови Чернівецької обласної державної адміністрації, Віталій Савкін, директор Департаменту соціального захисту населення Чернівецької ОДА, Юрій Півень, заступник директора Департаменту соціального захисту населення Чернівецької ОДА, Любов Бричок, заступник директора департаменту пенсійного забезпечення Пенсійного фонду України, Михайло Романів, начальник Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області.

Дві третини українських пенсіонерів перебувають за межею бідності, отримуючи пенсію нижче прожиткового мінімуму. Пенсія – це не те, що держава дарує людині, а те, що людина заробила, вона має бути гідною. Уряд пропонує збільшити пенсії в Україні вже з 1 жовтня, а Пенсійний фонд України має для цього відповідні ресурси (зокрема, 12 млрд. грн.). Отже, народні обранці мають підтримати цю реформу й запропонований урядовий законопроект. Такими були ключові тези виступу заступника міністра соціальної політики Миколи Шамбіра на зустрічі з регіональними журналістами.

Яку ж ситуацію маємо нині у сфері пенсійного забезпечення? Середня пенсія, за словами заступника міністра, становить лише 28% середньої зарплати по країні (до речі, сама середня зарплата січні-червні цього року за інформацією міністерства становила близько 6638 грн. на місяць). Розмір середньої пенсії станом на 1 липня – 1887 грн. на місяць. При цьому мінімальний розмір пенсії за віком – 1312 грн., а розмір максимальної – 10740 грн. Загалом у країні маємо майже 12 мільйонів пенсіонерів, 8 мільйонів з них (67%) отримують «мінімалку» – 1312 гривень (із травня 2017 року).

Виходить так, що десять працюючих утримують дев’ять пенсіонерів.

Як же формується «бюджет» Пенсійного фонду? На сьогодні в Україні нараховується близько 26 мільйонів громадян віком від 16 до 60 років, страхові пенсійні внески на постійній основі сплачують лише 10,5 мільйона осіб, ще за 1,5 мільйона внески сплачує держава. Отже, тільки за 75% зайнятого населення роботодавці та держава сплачують внески, 25% працездатного населення взагалі не сплачує єдиний соціальний внесок (ЄСВ) – вони працюють у тіньовій економіці. Тож одне із завдань ПФ – легалізувати заробітні плати й робочі місця, посилити мотивацію сплачувати внески. Зменшення розміру ЄСВ з 33,6 до 22% значною мірою вплинуло на фінансову стабільність Пенсійного фонду

України. До речі, із загального тарифу ЄСВ (22%) до Пенсійного фонду фактично надходить лише 85,6%. Тобто, фактичний розмір внеску до пенсійної системи складає 18,84%, що є недостатнім для фінансування в повній мірі виплати пенсій. Тому дефіцит коштів покриває державний бюджет.

Ще один із напрямків пенсійної реформи – запровадження принципів соціальної справедливості: нарахування пенсійних виплат у залежності від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати. Як зазначив Микола Шамбір, нині пенсії призначаються більш ніж 20-ма законами, які визначають різні «спеціальні» пенсії (держслужбовцям, науковцям, прокурорам, суддям, депутатам, журналістам, учителям та іншим). Певні категорії пенсіонерів користуються привілеями, зокрема, правом виходу на пенсію значно раніше встановленого для звичайних громадян пенсійного віку. Це створює великий фінансовий тиск на Пенсійний фонд України.

Крім того, розрахунок пенсій нині непрозорий. Правила нарахування виплат – складні, включають різноманітні коефіцієнти, доплати, надбавки й нерегулярну індексацію. Значна частина пенсійних виплат фактично не відноситься до страхових пенсій як таких і є просто доплатою до пенсій до рівня прожиткового мінімуму окремим категоріям пенсіонерів (зокрема, восьми мільйонам осіб призначається доплата до мінімальної пенсії).

Представляючи регіональним журналістам положення урядового законопроекту щодо пенсійної реформи, Микола Шамбір наголосив, що розробники ставили на меті створення справедливої системи пенсійного страхування. Для цього, зокрема, пропонується відновити диференціацію розмірів пенсій залежно від отриманого заробітку та страхового стажу. Також пропонується збільшити раніше призначені пенсії шляхом проведення перерахунків пенсій з 1 жовтня цього року з використанням показника заробітної плати, який використовується для призначення пенсій у 2017 році та дорівнює 3764 гривні 40 копійок і показника вартості одного року страхового стажу на рівні одного відсотка.

Також передбачається переглянути умови перерахунку (індексації) пенсій, призначених за Законом №1058, та щорічний перерахунок пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати, з якого обчислена пенсія, на 50 відсотків росту зарплати в попередньому році + 50% індексу споживчих цін. Водночас планується замінити механізм відшкодування дострокових пільгових пенсій на сплату роботодавцями підвищеної ставки ЄСВ за працівників, зайнятих на роботах з шкідливими та важкими умовами праці за списками №1 та №2 на рівні 15% та 7% відповідно.

– Пропонуємо упровадити єдині підходи для обчислення пенсій відповідно до норм Закону №1058 держслужбовцям, науковцям, посадовим особам місцевого самоврядування, прокурорам, працівникам Національного антикорупційного бюро та Національного агентства з питань запобігання корупції, – зазначив Микола Шамбір. – Ще один вкрай важливий аспект – звільнення солідарної системи від невластивих для неї видатків, зокрема, від відшкодування доплати до пенсій до рівня прожиткового мінімуму, від виплати цільової грошової допомоги на прожиття інвалідам війни та учасникам бойових дій, від відшкодування єдиного внеску за працюючих інвалідів на підприємствах УТОС, УТОГ, від видатків на фінансування пільгових пенсій.

– Для зменшення демографічного навантаження на солідарну систему Міністерство соцполітики пропонує запровадити «гнучкий коридор» пенсійного віку 60-63-65 років (все залежить від страхового стажу).

– Особам, які не матимуть 15 років страхового стажу, призначатиметься державна соціальна допомога після досягнення ними 65 років.

Пенсійна реформа гарантує щорічне збільшення пенсій в автоматичному режимі. «У разі ухвалення парламентом проекту пенсійної реформи, вже з 1 жовтня відбудеться осучаснення пенсій, тобто збільшення їхнього розміру відповідно до існуючих економічних показників, – заявив заступник міністра. – А також це дозволить перевести процес підвищення пенсій в автоматичний режим, що унеможливить повторення ситуації, коли ті, хто вийшов на пенсію пізніше, матимуть кращі умови ніж ті, хто став пенсіонером раніше».

Якщо народні обранці ухвалять запропонований урядом законопроект, вже з 1 жовтня цього року збільшення пенсій торкнеться 5,6 мільйона українців, а загалом підвищення чекає на 9 мільйонів осіб, що відбудеться в результаті збільшення мінімального прожиткового мінімуму. Крім того, з 1 жовтня відновлюється виплата пенсій працюючим пенсіонерам у повному розмірі.

Найголовніше, на чому робили акцент усі доповідачі: 1) жодна пенсія при перерахуванні не буде зменшена, 2) до кожного пенсіонера буде застосований індивідуальний підхід. Загальні державні видатки на виплату пенсій у 2016 році складали 253,5 млрд. грн. Витрати на виплату державних пенсій складають нині 10,8% ВВП. Питома вага пенсійних витрат у складі консолідованого державного бюджету – 27%. Дефіцит Пенсійного фонду України дорівнює 4% ВВП. Однак гроші на запропоноване «осучаснення» пенсій у розмірі 12 млрд. вже є, – запевнив присутніх Микола Шамбір.

Запропоновані урядом зміни є лише кроком на шляху до фінансової збалансованості, стійкості та соціальної справедливості пенсійної системи. Вони не зможуть вирішити всіх проблем, які накопичувалися роками, й забезпечити гідний рівень життя людей у похилому віці. Щоб пенсії в країні зростали суттєво, має зростати внутрішній валовий продукт (ВВП), тобто розвиватися економіка, створюватися нові робочі місця, сплачуватися гідні зарплати й відповідно – відрахування ЄСВ, бізнес має працювати легально й прозоро. Тобто про гідну пенсію кожному громадянину варто потурбуватися з молодих років.

Ужгородський прес-клуб