Громадянам про умови використання податкової знижки при користування іпотечним кредитом

Платник податків має право включити до податкової знижки у зменшення оподаткованого доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, фактично здійсненні ним протягом року витрати у вигляді частини суми процентів, сплачених таким платником податку за користування іпотечним житловим кредитом, що визнається відповідно до ст. 175 Податкового кодексу України.

Право на податкову знижку у платника виникає в разі, якщо за рахунок іпотечного житлового кредиту будується чи купується житловий будинок (квартира, кімната), визначений платником податку як основне місце його проживання, зокрема з позначкою в паспорті про реєстрацію за місцезнаходженням такого житла.

При цьому до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання).

Слід звернути увагу, що право на включення до податкової знижки суми, надається платнику податку за одним іпотечним кредитом протягом 10 послідовних календарних років починаючи з року в якому:

– об’єкт житлової іпотеки придбавається;

– збудований об’єкт житлової іпотеки переходить у власність платника податку та починає використовуватися як основне місце проживання.

У разі, якщо іпотечний житловий кредит має строк погашення більше ніж 10 календарних років, право на включення частини суми процентів до податкової знижки за новим іпотечним житловим кредитом виникає у платника податку після повного погашення основної суми та процентів попереднього іпотечного житлового кредиту.

Відповідно до ст. 17 Закону України від 5 червня 2003 року №898 «Про іпотеку» іпотека припиняться у разі, зокрема:

– припинення основного зобов’язання або закінчення строку дії іпотечного договору;

– реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону;

– набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки.

Отже, як і придбавання предмета іпотеки, так і його припинення може здійснюватися протягом звітного податкового року. При цьому, нормами Податкового кодексу не передбачено обов’язок платника податків мати на останній день звітного податкового року основне місце проживання за адресою де об’єкт житлової іпотеки будувався чи купувався, у разі якщо такий об’єкт нерухомості відчужено протягом звітного (податкового) року.

Таким чином, платник податків, який протягом звітного (податкового) року здійснив реалізацію предмета іпотеки має право на податкову знижку за умови здійснення таким платником податків протягом такого звітного року витрат у вигляді частини суми процентів, сплачених таким платником податку за користування іпотечним житловим кредитом, який був визначений платником податків як основне місце його проживання, зокрема, згідно із позначкою в паспорті про реєстрацію за місцезнаходженням такого житла, в період здійснення понесених витрат.

Нагадуємо, податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резиденту у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних осіб або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподаткованого доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених Податковим кодексом України.

ДФС у Закарпатській області