Чому касири закарпатських автостанції обраховують пасажирів?

Купуючи квиток на рейсовий автобус, пасажир може запросто переплатити, навіть не помітивши цього. Касир попросить завищену суму вартості квитка, і людина дасть її, а придбаний квиток засуне до кишені і піде до автобуса, аби в салоні зайняти своє місце і трохи відпочити після натрудженого робочого дня. З власних спостережень скажу, що мало хто з пасажирів цікавиться інформацією з квитка. Одного разу був такий випадок у автобусі, який здійснював рейс з Ужгорода до Великого Березного. Дівчинка років чотирьох сказала мамі, що хоче пі-пі. Жінка почала виймати з гаманця гроші. Я сказала, що пасажир, який має квиток, має право на безкоштовне відвідування туалету. Моїй інформації була здивована не тільки мама дитини, а й інші пасажири.

Я регулярно користуюся послугами закарпатських автостанцій. Розкажу про деякі ситуації, коли касири обраховують пасажирів. При чому така практика існує чи не на всіх автостанціях.

– Мені, будь ласка, квиток до Мукачева, – звертаюся до касирки з коротким чорним волоссям на автостанції у Виноградові.

– 40 гривень, – кидає через плече. У цей час вона жваво обговорювала щось з молодим чоловіком. Можливо, це був водій.

Даю 50. Отримую квиток і десятку решти. На чеку написано вартість квитка: 39,51 грн. Кажу про це касирці. У цю суму входить станційний збір – 3,22 грн., страховий збір – 0,54 грн. Вона так сердито глянула на мене, що я аж забула, де знаходжуся. Таки дала мені 50 коп.

З інших пасажирів теж брала за квиток до Мукачева 40 грн. Водій з нею за одно – у центрі до салону автобуса зайшло семеро людей, троє їхало до міста над Латорицею. Заплатили по 40 грн.

На автостанції в Ужгороді касирки також заокруглюють суму, яка вказана на квитку. До прикладу, до Мукачева квиток коштує 28,83 грн., а беруть 29 грн.

На Перечинському автовокзалі (Ужгород-2) касирки вважають, що 3, 5, 10 копійок не гроші. У кожного перевізника свій тариф. До прикладу, до Перечина на один автобус 12,77 грн., на інший – на три грн. дорожче. Часто буває, коли касирка каже: «У мене нема копійок». Пасажир махає рукою на ті 10-20 копійок. А таких за день не один і не два.

– Ану попробуй їм недодати 10 копійок, то білет не дадуть. А самі спокійно недодадуть і 20 копійок. Здавалося б, дрібниця, але неприємно, – коментує ситуацію пасажирка Ольга Василівна. – Їжджу щодня на роботу з Перечина до Ужгорода. Значну частину зарплати треба віддати на проїзд, а тут ще з тим заокруглюванням вартості квитка. Неприємно, але за ті копійки нерви собі псувати не буду.

Тетяна Грицищук