Податок на ОЛХ таки буде. Що кажуть краяни

Питання оподаткування доходів в інтернеті знову опинилося в центрі суспільної уваги. Наші земляки активно продають речі онлайн: від старого одягу до техніки, користуючись популярними платформами, зокрема OLX. Для багатьох це не бізнес, а простий спосіб підзаробити або просто позбутися непотрібного. Утім, держава поступово змінює підхід до таких операцій.

Нещодавно Верховна Рада України підтримала у першому читанні законопроєкт, який уже в народі встигли охрестити «податком на OLX». І хоча документ ще не остаточний, його обговорення викликало жваву реакцію – від підтримки до різкої критики. Тож що кажуть закарпатці про новації? З’ясовував «Карпатський об’єктив».

Що передбачає законопроєкт

8 квітня український парламент зробив перший крок до запровадження нових правил у сфері онлайн-торгівлі. За відповідний законопроєкт проголосували 234 народні депутати, хоча шлях документа до розгляду був непростим – до порядку денного його включили лише з третьої спроби. Частина парламентарів виступила проти або утрималася, а ще кілька десятків взагалі не голосували, попри присутність у сесійній залі.

Йдеться про законопроєкт, який має врегулювати оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи. Це один із кроків у межах зобов’язань України перед Міжнародним валютним фондом, що передбачають реформування фінансової системи та підвищення прозорості економіки.

Головна ідея документа – впровадження в Україні європейської моделі контролю. Вона передбачає, що онлайн-сервіси автоматично передаватимуть податковим органам інформацію про доходи своїх користувачів. Таким чином держава зможе бачити, хто і скільки заробляє через інтернет-платформи.

Міністр фінансів Сергій Марченко під час представлення законопроєкту наголосив, що нововведення має зробити ринок більш прозорим та справедливим. За його словами, це дозволить вирівняти умови для всіх учасників – як для офіційного бізнесу, так і для тих, хто працює онлайн.

Водночас один із авторів та активних учасників обговорення, народний депутат Ярослав Железняк, підкреслив, що документ уже зазнав суттєвих змін. Зокрема, у нинішній редакції він не стосується продажу вживаних речей, не передбачає відкриття спеціальних рахунків і не дає податковій доступу до банківської таємниці.

За словами парламентаря, законопроєкт ще доопрацьовуватимуть до другого читання, і саме тоді можуть з’явитися нові уточнення. Водночас уже зараз зрозуміло: держава прагне встановити чіткі правила гри для цифрової економіки, яка стрімко зростає.

Ситуація неоднозначна

Як пояснює ужгородський правник Дмитро Юришин, ситуація з новим законопроєктом не є однозначною.

«З одного боку, такі зміни є логічними і навіть необхідними. У більшості європейських країн подібні механізми вже давно працюють. Держава повинна бачити фінансові потоки, особливо коли йдеться про систематичний заробіток через інтернет. Це питання справедливості, адже підприємці сплачують податки, і ті, хто фактично веде діяльність онлайн, також мають працювати у правовому полі», – зазначає він.

Водночас юрист звертає увагу і на іншу сторону питання, яка викликає занепокоєння серед людей.

«З іншого боку, є ризик, що під дію таких норм можуть потрапити звичайні громадяни, які просто продають свої особисті речі. Для багатьох це не бізнес, а спосіб виживання. І в такому випадку люди сприймають це як додатковий тиск. Фактично вони кажуть: на нас накладають нові податки і хочуть забрати останнє», – пояснює Дмитро Юришин.

За його словами, ключовим питанням стане те, як саме буде виписаний закон до другого читання. Якщо законодавець чітко розмежує підприємницьку діяльність і разові продажі, це може зменшити напругу в суспільстві. У протилежному випадку нововведення ризикує викликати ще більше обурення.

Думки закарпатців

Новий законопроєкт викликав різну реакцію серед жителів Закарпаття. Для когось це крок до порядку, а для когось – загроза втратити останній заробіток.

Ірина Фегер із Виноградова категорично не підтримує нововведення. Жінка займається продажем сільськогосподарської продукції та рослин, які вирощує самостійно. Це її єдине джерело доходу.

«Я офіційно ніде не працюю, живу з того, що вирощую і продаю. Для мене це не бізнес, а спосіб вижити. Якщо ще й податки накладуть – то що тоді залишиться? Люди і так ледве справляються. У мене дитина з інвалідністю, продавати на ринку не маю змоги. Коли працюю у теплиці чи на городі син біля мене, бо залишати його в хаті самого не можу», – каже Ірина.

На її думку, держава повинна чітко розмежувати великий бізнес і тих, хто продає вирощене власними руками. Натомість Валентина Пригара із Хуста дивиться на ситуацію інакше. Вона займається продажем м’ясної продукції та свиней, має власний магазин і вже працює офіційно.

«Я не бачу в цьому нічого страшного. Якщо людина веде бізнес – вона має платити податки. Я плачу і вважаю, що так правильно. Бо виходить несправедливо: одні працюють чесно, а інші – ні. Якщо буде порядок, то всім стане легше», – зазначає Валентина.

Жінка переконана, що легалізація онлайн-торгівлі може навіть покращити умови для підприємців, адже правила будуть однаковими для всіх.

Більш стримано оцінює ситуацію Олена Кадар із Тячева. Вона активно користується платформами оголошень: продає породистих котів, а також неодноразово купувала там одяг і навіть автомобіль.

«Я, чесно кажучи, маю двояке ставлення. З одного боку, це правильно – має бути контроль і якісь правила. Але з іншого – не хотілося б, щоб це стало зайвим навантаженням для звичайних людей. Бо сьогодні ти щось продав, а завтра вже маєш звітувати, як підприємець», – наголошує Олена.

Вона додає, що такі сервіси вже давно стали частиною повсякденного життя, і будь-які зміни повинні бути максимально зрозумілими та справедливими для користувачів.

Отже, законопроєкт про оподаткування доходів із цифрових платформ поки що перебуває лише на етапі першого читання, але вже викликав широку дискусію в суспільстві. Одні бачать у ньому необхідний крок до прозорої економіки та рівних правил гри, інші – чималий ризик додаткового фінансового тиску на звичайних громадян. Цікаво, що про серйозні наслідки такого закону для громадськості у перспективі вже говорить дехто із самих депутатів. Яким буде остаточний варіант документа – залежатиме від доопрацювань у парламенті. Утім уже зараз очевидно: питання онлайн-заробітків і їх оподаткування в Україні виходить на новий рівень, і воно стосуватиметься тисяч людей, зокрема й на Закарпатті.

Марина АЛДОН