Як тарифи та відключення світла позначаться на вартості хліба для закарпатців

Українців попереджають про стрибок цін на продукт номер один уже найближчим часом. Вартість буханки хліба невдовзі може сягнути 50 гривень. Про це заявляють у асоціації пекарів України. У той же час наголошують, що для малозабезпечених категорій подорожчання стане непростим випробуванням.

Що кажуть із цього приводу виробники та споживачі? Чи варто боятися підняття цін? Чи реальним воно є взагалі? Відповіді на ці питання шукав «Карпатський об’єктив».

Життя дорожчає, ресурсів бракує

Днями у асоціації пекарів заявили, що хліб може подорожчати приблизно на 30 відсотків. Пов’язано це зі зміною тарифів на електроенергію, а також із відключеннями світла.

Підняття цін прогнозують поступове – спочатку відсотків на 20%, а згодом – на ще більше. У той же час нарікають на брак робочих рук через мобілізацію, захмарну вартість бензину та дизельного пального.

Президент Всеукраїнської асоціації пекарів Юрій Дученко, зокрема, також наголошує на тому, що в Україні подорожчало й борошно, що не може не позначитися на цінах на готову продукцію, а ще – не вистачає самого зерна для випічки.

«Частково впливають також планові відключення електроенергії, оскільки відключення на 2 години зміщує графік випуску хліба на 8 годин. Це змушує перебудовувати систему доставлення та реалізації хліба, що збільшує витрати на реалізацію. Собівартість хліба класичної рецептури має частку електроенергії на рівні 50 копійок. Якщо хліб виготовляється за допомогою генератора, ця частка збільшується до 1 грн 50 копійок», – запевняє він і додає, що у виробників відсутні кошти на модернізацію галузі, є проблеми з оплатою сировини, заробітних плат та енергоносіїв.

А що кажуть самі пекарі про труднощі в галузі?

На жаль, багато хто з них також скаржиться, що випікати продукцію під час роботи генераторів – надто дорого.

«Ми намагаємося підлаштувати графік роботи під відключення, але все одно виходить не завжди, бо графіки «плаваючі». У один день електрику можуть виключити о 7 ранку, а у інший – о 13-й. При цьому бракує робочих рук. Знайти працівників непросто, високі зарплати у такі складні часи співробітникам ніхто запропонувати не може, а люди шукають роботу там, де більше можуть отримати прибутків. Дехто звільнився, аби не потрапити під мобілізацію, дехто пішов, бо не влаштовувала зарплатня», – розповідає «Карпатському об’єктиву» власник однієї з пекарень із Хуста Василь Бучок.

За його словами, для випічки хліба деяких класів часом важко закупити зерно, а саме борошно постійно дорожчає.

«Кажуть, що Україна – житниця Європи, адже наша пшениця годує всю Європу, а нам самим купити борошно за нормальною, не захмарною ціною, складно. Якийсь парадокс виходить», – наголошує він.

Утім головною причиною подорожчання продукції пекар називає знеструмлення, яке може довести до банкрутства далеко не одного виробника.

«Вартість випікання хліба під час роботи генератора збільшується утричі. Через позаграфікові відключення, які в нас також мали місце, багато випічки взагалі зіпсувалося, на виході було чимало бракованого хліба. А це – вже витрати… які ніхто ніколи не компенсує. Та й на роботу самого обладнання такі «стресові» ситуації позначаються вкрай негативно, дещо виходить із ладу, потрібно шукати спеціалістів, які вміють це все ремонтувати, оплачувати їхню працю. Чи зрозуміє вимушені кроки покупець – важко сказати, бо у споживачів також фінансові труднощі і їх теж можна зрозуміти. Але у нас, виробників, вихід: або закриватися, або піднімати ціну», – каже хустянин.

«Золотий буханець»

Перспектива купувати буханець за 50 гривень закарпатців не радує. Краяни нарікають на те, що зарплати і пенсії ніби завмерли, а комунальні послуги та продукти весь час дорожчають.

«Логічно, що після того, як тариф на електроенергію переглянули, почалися підвищення цін на життєво необхідні продукти, – розмірковує ужгородець Василь Юрчак. – Але платити за хліб на 30 відсотків більше – це занадто. «Золотий буханець» для пенсіонерів буде недоступним. Я не експерт, аби щось радити пекарям, та уряд має їм щось запропонувати, бо хліб – головний продукт на столі кожного з нас і хоча б він має коштувати стільки, щоб купити його могла собі дозволити кожна людина, навіть найбільш бідна, навіть безхатько».

Мукачівка Елеонора Кошинська пропонує випікати хліб кожній жінці вдома самотужки.

«Якщо купувати хлібобулочні вироби буде дуже дорого, наші ґаздині не пропадуть. Будемо самі пекти хліб. І робити це можна як у хлібопічці, так і в газовій духовці. Малечі такі вироби ще більше смакуватимуть! Між іншим, пекарі також могли б подумати про варіант газових, а не електричних печей, або ж пекти хліб на дровах. Це – давня традиція, про яку чомусь пам’ятають одиниці», – наголошує жінка.

Валентину Кемінь із Виноградова перспектива купувати хліб за 50 гривень також не лякає.

«Хліб дорогий всюди. Це ж – і зерно, і добриво, і людська праця. Інше питання, що у інших державах прибутки в населення у рази більші. Але безвихідних ситуацій немає. Пекарів не звинувачую, їм тепер виживати теж непросто. У інтернеті є багато рецептів хліба, який можу спекти навіть дитина. Будемо потихеньку експериментувати на кухнях і самі пекти хліб, булочки, пиріжки, батони… як наші пращури у давнину», – розмірковує краянка.

А хустянку Ірину Фегер ситуація з хлібом обурює

«Не вірю, що хліб дорожчає через знеструмлення. Скоріше, через тарифи на світло. Ситуація не є критичною і світло вимикають максимум на 2-4 години… і то не щодня. Звісно, на малий та середній бізнес нова вартість енергоносіїв сильно вплинула. Та, на жаль, позначається все це у підсумку передусім на нас, покупцях. Чомусь про нас думають найменше. Хліб уже й зараз є недешевим. Утім сама пекти вдома його не буду, у мене немає для цього ні часу, ні потрібних знань. Доведеться, звісно ж, переплачувати», – зауважує вона.

Звісно, якщо вкотре ціни на хліб невдовзі сильно підуть вгору, захоплення це не викличе ні у кого. Утім багато хто з закарпатців переконаний, що якщо ситуацію змінити не можна, її потрібно просто прийняти і шукати для себе найбільш оптимальні шляхи її вирішення.

Марина АЛДОН