Нова "мінімалка": перспектива чи утопія?!

Гучна ініціатива уряду про збільшення мінімальної заробітної плати викликала чималий суспільний резонанс.

Приголомшені такою новиною українці почали жваво її обговорювати. Одні переконують, що далі популізму справа не піде, інші – що такі «подарунки» ще не раз відобразяться на простих людях. Тож давайте розберемося, як цей рішучий крок уряду вплине на економіку країни та які ризики за собою несе.

Мінімум 3200

З 1 січня наступного року мінімальну зарплату збільшать удвічі – з 1600 до 3200 грн. Таку заяву 26 жовтня зробив Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман. Він підкреслив, що це спільне рішення уряду, Президента країни та парламентської коаліції, яке покликане «навести лад на ринку оплати праці». Прем’єр похвалився, що вперше за 25 років в Україні мінімальна заробітна плата наздожене прожитковий мінімум. Згодом зі схожою заявою виступив і Президент Петро Порошенко, який пояснив цей крок необхідністю «боротьби з бідністю та захистом працівників». За його словами, рішення про підвищення мінімальної зарплати торкнеться чотирьох мільйонів українців, котрі на сьогодні отримують менше ніж 1500 гривень.

Більш конкретні очікування влади від таких змін озвучив міністр соціальної політики України Андрій Рева. Він заявив, що підвищення мінімальної зарплати є кроком до детінізації зарплат.

Бій з тінню

В одному зі своїх інтерв’ю міністр соцполітики наголосив, що нині 40% економіки знаходиться в «тіні».

«Парадокс! У нас 26 мільйонів людей працездатного віку, зайнятих 16 мільйонів, 2 мільйони, за методикою Міжнародної організації праці, безробітних, де ще 8 мільйонів знаходиться – ніхто не знає, жодна структура в Україні. З 16 мільйонів зайнятих платять єдиний соціальний внесок 10 мільйонів, а з 10 мільйонів платників єдиного соціального внеску 4 мільйони платять з мінімальної зарплати», – поінформував Андрій Рева.

Зокрема він зазначив, що детінізація економіки може дати доходів до бюджету більше, ніж доходи від економічного зростання. Та й про те, щоб збільшити мінімальну заробітну плату, ішлося вже давно. Адже «мінімалка» в Україні менша, ніж у Молдові. Із країн СНД нижча за нашу тільки в Таджикистані.

До слова, минулого року уряд уже робив крок до детінізації зарплат, давши можливість бізнесу вивести зарплати з «тіні» шляхом зниження єдиного соціального внеску. Щоправда, тоді очікуваних позитивних змін не відбулося, та й на підвищення зарплат податкові новації особливо не вплинули. Тож тепер урядовці пішли іншим шляхом. Підвищення на 100% мінімальних зарплат мало б значно збільшити й податкові відрахування бізнесу, на що влада і розраховує.

Утім деякі експерти висловлюють сумніви щодо досягнення таким кроком успіхів у боротьбі з тіньовим сектором. Вони зазначають, що ініціатива уряду може призвести навіть до зворотного ефекту. Тобто бізнес, імовірно, вирішить, що ефективніше виходити в тінь, ніж платити з нових вищих зарплат соціальні відрахування.

Крім того, експерти не виключають, що ініціатива уряду може призвести до зростання безробіття, оскільки підприємствам, особливо малому та середньому бізнесу, доведеться скорочувати працівників через значне збільшення податкового навантаження.

Інфляція проти індексації

Та якби там не було, прості українці радіють збільшенню мінімальних зарплат, бо зізнаються: давно не вистачало ні на що. Утім побоюються стрімкого підвищення цін. Адже затрати на заробітні плати підприємства можуть закласти у вартість товарів чи послуг. Оскільки усе навантаження із підвищення мінімальної зарплати вдвічі ляже на малий і середній бізнес, у нього не буде іншого виходу, окрім як підвищувати ціни.

А от на пенсіях підвищення мінімальної зарплатні не надто позначиться – вона зросте на 10%, у рамках підвищення соціальних стандартів. Усе відразу збільшитися не може, каже Сергій Мельник, заступник голови бюджетного комітету.

«Я думаю, що, мабуть, пенсії та прожитковий мінімум – це буде наступний крок. Коли ми збільшимо надходження, тоді вже треба буде і мінімальну пенсію, і прожитковий мінімум, відповідно до якого всі соціальні виплати йдуть, піднімати», – каже він.

При цьому урядовці запевняють, що зростання мінімальної заробітної плати з 1 січня 2017 року до 3200 грн не вплине на розмір субсидії, призначеної в опалювальному сезоні 2016–2017 років. Оскільки вона розраховувалася відповідно до минулорічних доходів. Але вже в наступному опалювальному сезоні розмір субсидії зміниться.

Як показує історія, різке підняття заробітних плат в Україні завжди супроводжувалося інфляцією. Утім, на думку експертів, збільшення монетарної маси на ринку може призводити як до інфляції, так і до потенційного зростання виробництва. Коли є більший попит, піднімаються ціни, збільшується й інфляція. Але коли є вищий попит, виробництво теж зростає. І це трохи понижує інфляцію. Який із цих ефектів виявиться більшим, не відомо. Залежно від того, як економіка спрацює, може спостерігатися більш позитивний ефект зростання або, навпаки, більш негативний через інфляцію.

Та чи бути підвищенню мінімальної заробітної плати, остаточне слово мають сказати Верховна Рада й Президент. Адже нині в парламенті лежить проект бюджету зі значно скромнішим зростанням заробітної плати.

Христина БІКЛЯН