Забезпечити фінансову подушку: як закарпатська молодь підробляє

В умовах повномасштабної війни, коли захисникам щодня необхідна фінансова й матеріальна допомога, а цивільні в тилу регулярно влаштовують збори на їхні потреби, питання власної грошової стабільності набуло особливого значення. Цією проблемою переймаються не лише дорослі, а й ті, хто готується ними стати або тільки-но почав цей шлях.

З метою дізнатися, як підлітки заробляють на життя, «Карпатський об’єктив» спробував проаналізувати, з якими проблемами зіштовхуються молоді люди під час роботи та її пошуку, де шукають вакансії, які сфери серед молодого покоління є найбільш популярними та затребуваними.

Я поспілкувався з 11 хлопцями й дівчатами з Ужгорода у віці від 16 до 20 років і з’ясував таке. Семеро з опитаних або працюють, або мали досвід у сфері обслуговування. Якщо хтось був кур’єром служби доставки, то інші приміряли на себе роль офіціантів, барист і помічників шеф-кухаря як тимчасовий заробіток. Згідно з відповідями респондентів, до найпоширеніших моментів, з якими мали труднощі молоді люди, увійшли: понаднормова праця, втома від клієнтів, зверхнє ставлення керівництва, відсутність досвіду та інше.

Так, за словами студента 1-го курсу кафедри журналістики УжНУ Максима Галашка, виявилося, що він присвячував роботі 15 годин на добу, працюючи баристою на вихідних, у зв’язку із сезонним характером праці. Тимур Коваль, випускник УСШ №3, зізнається, що працював кур’єром двічі. Спочатку влаштувався за оголошенням у фейсбуці, а потім – за запрошенням друга. Зі слів Тимура з’ясувалося, що йому підходили умови праці доти, доки не змінилася голова служби і не переглянула заробітну платню випускника.

Не сферою обслуговування єдиною. Ужгородська молодь розглядає й варіанти власної реалізації за спеціальністю. Таким чином Катерина Жеребак, студентка 1-го курсу кафедри журналістики, після вступу до філологічного факультету УжНУ мала змогу отримати посаду в студентській газеті «Погляд» після декількох місяців навчання у виші. Катерина коментує: «Улітку 2022-го я стажувалася протягом трьох днів у мережі швидкого харчування Doner Market, однак цю ідею довелося відкинути через підготовку до екзаменів. На четвертий місяць навчання у ВНЗ мені запропонували пост у часописі. Для мене як першокурсниці здобути таку можливість було за честь. Мені подобається те, що я роблю, і в майбутньому я працюватиму за фахом. Відчуваю, що це мені вдасться».

Є й ті, хто збирається започаткувати власну справу. Знайомтеся з Юлією Філіп. Студентка-першокурсниця відділення журналістики закінчила курси тату і з березня працює майстринею в згаданій сфері. «Як таких вакансій я не розглядала, тому що одразу після закінчення курсів знала, де працюватиму. Це мій перший заробіток, який планую зробити своїм основним доходом», – додала Юлія.

На запитання про те, чи наполягала Ольга Барабаш на тому, щоб її син Тимур працював улітку, жінка відповіла, що до пошуку не змушувала, за виконанням роботи не стежила, проте цікавилася нею, а з пошуком вакансій допомогла не тільки вона, але й знайомі.

А що з цього приводу думають роботодавці? Колишня роботодавчиня мережі продуктових магазинів «Зіна» Вікторія пролила світло на ситуацію з літнім підробітком молоді. На її думку, найбільшою проблемою є те, що юні робітники відволікаються на ґаджети, є неуважними під час виконання робочих обов’язків. Що стосується неповнолітніх, то такі особи працювати за касовим апаратом не можуть, оскільки, згідно із законом, ще не несуть повну відповідальність.

Підбиваючи підсумки, варто сказати, що закарпатська молодь не падає духом через війну, а навпаки, долучається до її завершення, зміцнюючи економіку нашої держави.

Сергій ЧЕРНИШОВ,

студент кафедри журналістики УжНУ