Інформація про те, що Нацбанк збирає дані про платежі українців – не відповідає дійсності

Останнім часом на різних сайтах та в соцмережах з’явилося багато інформації про те, набито НБУ збирає дані про платежі фізичних осіб. 

«Карпатський об’єктив» вирішив розібратися у ситуації. 

За коментарем ми звернулися до одного з закарпатських відділень Ощадбанку.

Його очільниця Вікторія Донинець зазначила, що такої інформації до банку не надходило.

«Я не маю давати офіційні коментарі. Це робить лише центральне керівництво банку. Утім листів із подібними вказівками ми не отримували. Більше того, у НБУ спростували інформацію про те, що регулятор збиратиме дані про всі платежі фізичних осіб. І ця інформація є у вільному диспуті», – запевнила вона.

Справді, пресслужба Націоналшьного банку України у соцмережі  Facebook заявила, що новина про збір даних про платежі українців є фейком.

«У листі НБУ (№ 25-0005/38228), який викликав резонанс у ЗМІ, не йдеться про фізичних осіб. Запитувані дані не передбачають збору інформації, персональних даних фізичних осіб», — йдеться у повідомленні.

Крім того, у НБУ пояснили, що з метою посилення нагляду з грудня 2022 року на періодичній основі регулятор отримує узагальнену інформацію від банків-еквайрів виключно щодо суб’єктів господарської діяльності, надавачів платіжних послуг – юридичних осіб, які користуються послугами банків з електронної комерції.

«Регулятор надіслав банкам лист-нагадування № 25-0005/38228, мета якого – звернути увагу на необхідність своєчасного і коректного надання інформації згідно з вимогами, визначеними в попередніх листах. Саме цей уточнювальний лист Національного банку оприлюднив підсанкційний проросійський ресурс “Страна.юа” з провокаційно недостовірною його інтерпретацією», — додали у пресслужбі нацбанку.

Також у НБУ запевнили, що використовують зазначену інформацію виключно в наглядових цілях з метою посилення контролю за дотриманням банками вимог законодавства України.

«Аналіз такої узагальненої інформації дав змогу Національному банку виявити проблематику використання послуг банків, у тому числі електронної комерції, з метою обслуговування тіньового ринку, зокрема обслуговування діяльності нелегального грального бізнесу. 

Наразі Національний банк продовжує здійснення перевірок низки банків та небанківських фінансових установ, діяльність яких може містити ознаки порушення законодавства України у сфері протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та у сфері платіжного законодавства.

Зазначені дії, за оцінками Міністерства фінансів України, сприяли значному збільшенню податкових надходжень до бюджету. Так, за перші п’ять місяців 2023 року було перераховано до бюджету за організацію азартних ігор 2 млрд 378 млн грн, водночас за весь 2022 рік – лише 731 млн грн (з яких 220 млн грн надійшли у грудні – тобто з моменту початку посиленого нагляду з боку НБУ), а за 2021 рік – лише 205 млн грн», — йдеться у повідомленні.

Отже, хвилюватися про контроль платежів закарпатцям не варто. Принаймні, поки що…

Марина АЛДОН