Прогноз фітосанітарного стану та рекомендації щодо захисту посівів сільськогосподарських культур в господарствах Закарпатської області в осінній період 2022-го року

У Закарпатській області проходить підготовка до посіву озимих зернових культур під урожай 2023-го року.

Дощі, які пройшли протягом останніх декад, підвищили зволоженість ґрунту у гірських та передгірних районах області, у низинних їх кількість була не достатньою для покращення вологозабезпечення, що створює не сприятливі умови для підготовки ґрунту.

Фітосанітарний стан озимих культур в осінній період 2022-го року залежатиме від якості підготовки насіннєвого матеріалу, додержання сівозміни, обробітку ґрунту, збалансованого внесення добрив. Значною мірою впливатимуть на нього також агрокліматичні умови осінньої вегетації.

Основу інтегрованого захисту озимих культур від комплексу шкідливих організмів складають організаційні заходи – дотримання сівозміни, правильний підбір попередника. Добрі попередники – рання картопля, ріпак, багаторічні трави, гречка. Вони усувають загрозу від хлібної жужелиці, істотно обмежують загрозу від попелиць, трипсів, кореневих гнилей, септоріозу, фузаріозу, зимуючих бур’янів в посівах озимих зернових. Значному обмеженню чисельності шкідливих організмів сприяє оптимальна агротехніка.

Насіннєвий матеріал є одним із джерел інфекційного запасу хвороб, тому важливим етапом підготовки до посіву є протруювання насіння. Протруювання окрім знищення зовнішньої та внутрішньої інфекції хвороб, захищає насіння та проростки від повторного зараження інфекцією, яка знаходиться у ґрунті, від пліснявіння та загнивання, ослаблює негативну дію механічного травмування насіння. Протруювання насіння є основним методом запобігання ураженню рослин сажковими хворобами.

Системними протруйниками, які знищують зовнішню та внутрішню інфекцію, варто оздоровлювати насіння за день, або в день сівби.

Для протруювання застосовують один із препаратів згідно з «Переліком пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні» (далі «Перелік…») на основі діючих речовин та їх сумішей: карбендазим, тебуконазол, тебуконазол+прохлораз, тебуконазол+імазаліл, тебуконазол+ тіабендазол+імазаліл, флудиоксоніл, флудиоксоніл+протіоконазол+ тебуконазол, ацетаміпид, дифеноконазол+ ципроконазол, карбоксин+тирам, тебуконазол+тирам, флутріафол+імазаліл, флутріафол+тіабендазол, флутріафол+імазаліл+тіабендазол, азоксистробін+дифеноконазол, флудиоксоніл+ципроконазол, тритіконазол+прохлораз, флудиоксоніл+ флуксапіроксад+тритіконазол, протіоконазол+тебуконазол+флуопірам, тіабендазол+тебуконазол, флудиоксоніл+ципроконазол, флудиоксоніл+ дифеноконазол+тебуконазол, тебуконазол+флутріафол, іпконазол+імазаліл, карбоксин+тирам, тебуконазол+металаксил-М, флуксапіроксад, інші дозволені. Всі ці препарати знищують інфекцію твердої та летучої сажок, більшість – фузаріозної та гельмінтоспоріозної кореневих гнилей, а також захищають сходи від септоріозу, гельмінтоспоріозу, борошнистої роси, пліснявіння насіння.

Висіяному насінню, проросткам та сходам озимих зернових культур можуть завдавати шкоди ґрунтові шкідники: дротяники, личинки хлібної жужелиці, гусениці озимої совки. Чисельність їх на полях під посів озимих визначається шляхом проведення ґрунтових розкопок. При виявленні високої чисельності ґрунтових шкідників, що перевищує ЕПШ, особливо на посівах після колосових попередників за 1-5 днів до сівби насіння обробляють одним із інсектицидних протруювачів на основі діючих речовин: тіаметоксам, імідаклоприд, клотіанідин, клотіанідин+імідаклоприд, імідаклоприд+альфа-циперметрин, інші дозволені «Переліком…». Ефективним є застосування комплексних фунгіцидно-інсектицидних протруювачів.

Одночасно з протруйниками для стимулювання росту, підвищення морозостійкості, посухостійкості та покращення фізіологічних показників рекомендовано застосування регуляторів росту рослин.

Під час осінньої вегетації у разі переважання теплої сухої погоди посіви озимих зернових культур заселятимуть шкідники: злакові попелиці, цикадки, які крім пригнічення росту та розвитку рослин, часто є перенощиками вірусних хвороб типу карликовості, мозаїк. ЕПШ попелиць 100-150 екз./кв.м, або 2-3 особини на 1 рослину. Негативний вплив попелиць найбільший за раннього заселення та посушливої погоди. При виявленні порогової чисельності шкідників доцільним є проведення суцільних, або локальних (у місцях скупчення – вогнищах шкідників) обробок одним із інсектицидів на основі діючих речовин: тіаметоксам, диметоат, імідаклоприд, альфа-циперметрин, лямбда-цигалотрин, лямбда-цигалотрин+тіаметоксам, іншими дозволеними. В осередках високої чисельності личинок хлібної жужелиці (ознакою є поява плішин на полях) посіви обприскують осередково або всуціль препаратами на основі діючих речовин та їх сумішей: альфа-циперметрин, лямбда-цигалотрин+тіаметоксам, хлорпірифос+циперметрин, хлорпірифос-етил, інші дозволені.

За умов тривалої осінньої вегетації, коли закінчується період захисної дії протруювачів, або недостатній спектр їх фунгітоксичної дії, посіви озимих зернових можуть уражуватися різними хворобами (септоріоз, гельмінтоспоріоз, борошниста роса, кореневі гнилі, іржа). Більшою буде небезпека від хвороб у разі переважання вологої теплої погоди у осінній період. При досягнення однією із згаданих хвороб порогового рівня (1-5% інтенсивності ураження листя при 3-5% уражених рослин) посіви у фазі кущіння оздоровлюють одним із фунгіцидів на основі діючих речовин: тебуконазол, флутріафол+тебуконазол, прохлораз+тебуконазол, карбендазим, епоксиконазол+тіофанат-метил, ципроконазол, пікоксістробін+ципроконазол, бенорад, флутріафол, пропіконазол, інші дозволені.

В осінній період посіви озимих зернових заселятимуть мишоподібні гризуни (полівки, польова миша). При виявленні 3-5 жилих колоній мишоподібних гризунів на гектар, необхідно проводити захисні заходи одним із препаратів на основі діючих речовин: бродіфакум, бромадіолон, флокумарен, а також біологічні препарати бактеронцид, раттер, родента Біо, у рекомендованих нормах внесення. Миші продовжують розмножуватися, поки середньодобові температури повітря не знижуються нижче +5С.