Актуально для платників екологічного податку за викиди в повітря забруднюючих речовин

Які застосовуються ставки екологічного податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, у т. ч. якщо для забруднюючої речовини встановлено/не встановлено клас небезпечності та орієнтовно безпечний рівень впливу речовин?

Платники екологічного податку (далі – податок) застосовують ставки екологічного податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення передбачені ст. 243 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) в гривнях за тонну. Ставки податку за викиди в атмосферне повітря окремих забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення (в залежності від найменування забруднюючої речовини) визначені у п. 243.1 ст. 243 ПКУ. За викиди в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення забруднюючих речовин (сполук), які не увійшли до п. 243.1 ст. 243 ПКУ та на які встановлено клас небезпечності, податок справляється за ставками, визначеними у п. 243.2 ст. 243 ПКУ, в залежності від класу небезпечності. Для забруднюючих речовин (сполук), які не увійшли до п. 243.1 ст. 243 ПКУ та на які не встановлено клас небезпечності (крім двоокису вуглецю), застосовуються ставки податку, визначені п. 243.3 ст. 243 ПКУ, залежно від установлених орієнтовно безпечних рівнів впливу таких речовин (сполук) в атмосферному повітрі населених пунктів.

Ставка податку за викиди двоокису вуглецю встановлена п. 243.4 ст. 243 ПКУ. Для забруднюючих речовин (сполук), на які не встановлено клас небезпечності та орієнтовно безпечний рівень впливу (крім двоокису вуглецю), ставки податку встановлюються як за викиди забруднюючих речовин I класу небезпечності згідно з п. 243.2 ст. 243 (п. 243.5 ст. 243 ПКУ). Крім того, абзацом дев’ятим п. 4 розд. XIX «Прикінцеві положення» ПКУ передбачено, що Кабінет Міністрів України щорічно до 01 червня у разі необхідності вносить до Верховної Ради України проект закону про внесення змін до ПКУ щодо ставок оподаткування, визначених в абсолютних значеннях, з урахуванням індексів споживчих цін, індексів цін виробників промислової продукції, зокрема з екологічного податку.

До сфери повноважень органів державної податкової служби не належить визначення складу та вмісту речовин, які надходять в атмосферне повітря від стаціонарних джерел забруднення та встановлення класу небезпечності і орієнтовно безпечного рівню впливу для таких забруднюючих речовин. З цією метою слід звертатися до відповідного територіального органу Державної екологічної інспекції України, до завдань якої, відповідно до Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2017 року № 275 із змінами та доповненням, належить, зокрема, здійснення державного нагляду за додержанням підприємствами, установами та організаціями вимог законодавства про охорону атмосферного повітря щодо визначення видів і обсягів забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря.

ДПС у Закарпатській області