Долар чи гривня: шах чи мат?

2 вересня національній валюті виповниться рівно 20 років

Курс долара у серпні 2014 року складав 12,09 гривень. Сьогодні він становить 25 гривень, тобто ще раз стільки. Нещодавно видання «The Economis» провело дослідження на індекс бігмаку (визначає, скільки повинен коштувати бутерброд у певній країні світу), згідно з яким з’ясувалося, що курс нашої валюти занижено щонайменше на 69%. Більше того, на наступний рік у бюджеті уряд заклав долар по 27 гривень, аби «залатати діри», а експерти прогнозують, що коштуватиме він де-факто більше тридцяти.

Проблеми пересічних українців нікого хвилюють?

Міжнародні експерти вже кілька років поспіль стверджують, що гривня – найбільш недооцінена валюта світу. Справді, курс провідних світових валют населення абсолютно не радує. По-перше через те, що «стрибок» американської грошової одиниці впливає на українські ціни і від цього страждають не тільки покупці, але й представники малого та середнього бізнесу.

–На гуртівні, де купую товар, потрібно розраховуватися доларами. Звісно ж, ціни і в себе мушу прирівнювати до курсу умовної одиниці. Чимдалі, тим реалізація йде слабше. У людей немає грошей, адже вартість продукції чи не з кожним завозом збільшується. Звісно, це не просто «б’є по кишенях» людей, але й доводить до банкрутства багатьох підприємців, – каже «Карпатському об’єктиву» Василь Томишин із Хуста.

У той же час, за прогнозами аналітиків, цієї осені долар може коштувати 30 гривень. Так, зокрема, запевняє представник компанії Capital Times, фінансовий аналітик Ерік Найман. Із його слів, у цьому році Україна втратила можливість взяти кредит МВФ.

–Річ не в пакеті законопроектів, які не встигли ухвалити. Потрібно розділяти те, що говорить влада, й те, що є насправді. МВФ вимагає реформи управління державними компаніями, державними фінансами, тому що зараз це основна загроза для Держбюджету України, – наголошує експерт.

Отже, істотних покращень найближчим часом нам годі й чекати…

Однак глава Міністерства соціальної політики замість того, аби шукати шляхи вирішення фінансових проблем населення, найбільше переймається наразі питанням сплати податків і розширенням бази нарахування єдиного соціального внеску.

–Перше, що ми повинні зробити, це розширити базу оподаткування ЄСВ. Перш, ніж говорити про якісь інші радикальні кроки, давайте зробимо це. Я думаю, що така пропозиція має бути позитивно сприйнятою громадськістю. Я розумію, що зараз вийдуть захисники, знову будуть свиней-корів під Верховну Раду приводити, вила піднімати. Але тоді треба чесно сказати, за що вони виступають: щоб люди, за яких вони захищаються, не отримували пенсію, – запевняє Андрій Рева.

Тож невже влада прагне «випити» з підприємців усі «соки», або простіше кажучи, довести їх до фінансового краху, все більше затягуючи податкові зашморги, аби тільки поповнити держказну… чи то власні гаманці?

Вільне «плавання» чи валютний «люфт»

Виграти від девальвації, звісно, також можна. Передусім це стосується деяких банків, валютних спекулянтів, представників ринку нерухомості і людей… яким випадково поталанило скористатися ситуацією. Звичайно, такі щасливці є, навіть серед людей, зовсім не причетних до бізнесу…

–Три роки тому, повернувшись із заробітків, я купив квартиру, розраховував, що там житиме син. Однак нещодавно він виїхав до Англії, а в нас із дружиною житло є. Тому помешкання ми продали. Приємно, але вдалося «заробити» чотири тисячі доларів, при цьому жодних ремонтів у помешканні ми не проводили, – каже мешканець міста над Тисою Василь Король.

До речі, незважаючи на економічні негаразди, вулиці закарпатських населених пунктів усе більше переповнені автомобілями. І, між іншим, на купівлі транспортного засобу теж може пофортунити.

–П’ять років тому придбав собі «Шкоду». Розраховувався гривнями, оскільки так було вигідніше. Наразі її вартість стала меншою, однак, враховуючи курс долара, фактично на сьогодні я заощадив 13 тисяч. А це для мене чималі гроші, – запевняє інший краянин Володимир Поп.

Однак більшість наших земляків, які отримують у національній валюті зарплати та пенсії усе ж від девальвації у програші.

До речі, гривня, яка перебуває в обігу від 2 вересня 1996 року, доволі довго трималася «на плаву» досить стабільно. Скажімо, у 1998 році долар можна було купити всього за 1,80 гривень. Безумовно, такого курсу у нас уже ніколи не буде, але й знецінення грошової одиниці уже виходить за рамки розумних меж. Між іншим, у тому ж таки 1996 році всього за 1 гривню можна було купити 120 грамів шоколаду, 3,5 кг солі, стільки ж – картоплі, 1,4 кг гречки, 1,2 кг цукру, 0,8 л олії, 1,2 л молока та 3,3 хлібини. На жаль, зараз із продуктів за таку ціну знайти нічого не можна, а із речей реально придбати хіба що одноразовий пакет, поштовий конверт, смужку лейкопластиру, бахіли або коробку сірників.

Слід зазначити, що згідно з даними Національного Банку України, рівно рік тому на душу населення припадало 64 банкноти і 269 розмінних монет. Зараз в готівковому обігу країни перебуває 2,8 млрд банкнот та 12,0 млрд монет. Загалом за 20 років українська грошова одиниця знецінилася аж у 15 разів, а купівельна спроможність населення впала у три рази.

Тож незважаючи на те, що наші гроші часто змінюють дизайн, для візуального контролю застосовуються все нові й нові оптико-змінні зображення, які не імітуються за допомогою комп’ютерної та копіювальної техніки, гривня ніяк не може зміцнити позиції. Цікаво, що ж чекає нас у наступні 20 років?

Марина АЛДОН