З 1 серпня на український митниці буде запущено електронну систему "Єдине вікно"

З 1 серпня набирає чинності постанова Уряду щодо запровадження на митниці “єдиного вікна”. Відтак митники разом з іншими державними органами, задіяними в контролі імпорту, експорту та транзиту, будуть працювати скоординовано із використанням єдиної електронної системи.

Це в рази скоротить час митного контролю, витрат на це, мінімізує корупцію. Та чи не перетвориться успішна світова практика на чергове розчарування?

У більшості країн світу, компанії, які беруть участь у міжнародній торгівлі, під час імпортно-експортних операцій чи транзиту мають подавати багато різних паперів у митні та чисельні контролюючі органи.

Зазвичай, ці органи працюють з власними системами обробки інформації, що значно ускладнює процес оформлення товарів, й нерідко призводить до хабарів.

Система Єдиного вікна є одним з найефективніших рішень цих проблем у світовій практиці, оскільки зменшує кількість процесів, спрощує різного роду процедури та мінімізує людський фактор під час проходження товару через митницю.

Єдине вікно передбачає наявність централізованої бази даних, до якої бізнес подає документи у електронному вигляді. Митні та контролюючі органи матимуть до неї мають одночасний доступ.

Яким чином працюватиме Єдине вікно в Україні?

За словами Дениса Шендрика, менеджера та керівника митної практики “PwC Україна”, на сьогодні в Україні більше 90% митних декларацій обробляються в електронному вигляді.

Митниці мають можливість ефективно працювати і забезпечувати швидке митне оформлення товарів. Однак існує ще велика кількість державних контролюючих структур, що здійснюють санітарно-епідеміологічний контроль, фітосанітарний, ветеринарно-санітарний, екологічний, радіологічний та інші види контролю. Проте вони мають свої, часто застарілі, інформаційні системи або не мають їх взагалі.

Окрім того, за словами Юрія Драганчука, радника міністра фінансів, контролюючі органи не мають, як правило, часових рамок на здійснення своїх контролів, чим створюють невизначеність для бізнесу та значно ускладнюють логістику.

“Митниця не може завершити митний контроль без дозволів інших контролюючих служб, що призводить до затримок митного оформлення та черг у пунктах пропуску на кордоні. І загалом відсутність електронної бази даних звернень представників бізнесу до контролюючих органів не дозволяє державі здійснювати нагляд за діяльністю цих органів та створює можливості для корупційних проявів”, – зауважив Юрій Драганчук.

Для вирішення цих проблем й була прийнята постанова №364, яка зобов’язує всі відповідні структури працювати через новостворену електронну систему Єдиного вікна.

Відтак митники разом з іншими державними органами, задіяними в контролі імпорту, експорту та транзиту, мають запрацювати скоординовано із використанням єдиної електронної системи обробки стандартизованих даних Державної фіскальної служби (ДФС).

Коли Єдине вікно почне функціонувати, дозвільні органи будуть зобов’язані протягом 4 годин з моменту отримання електронного повідомлення і необхідних сканованих документів від клієнта винести рішення щодо товарів. Якщо рішення не винесено протягом цього часу, то відповідний вид контролю вважається завершеним.

На практиці ця процедура буде виглядати наступним чином:

– Результати контролів, які здійснено на кордоні, вносяться до ІТ-системи відповідними контролюючими органами.

– Протягом 1 години після виїзду машини з пункту пропуску митниця автоматично надсилає підприємству електронне повідомлення з переліком документів, необхідних для завершення всіх інших видів контролю.

– Поки машина прямує до митниці, підприємство може вже надіслати в “єдине вікно” сканкопії документів для проходження контролів.

– ІТ-система надсилає повідомлення та документи відповідним контролюючим органам для здійснення контролю.

– Контролюючий орган протягом 4 годин приймає рішення щодо здійснення відповідного виду контролю та вносить його до ІТ-системи. У іншому випадку – діє принцип “мовчазної згоди”.

Клікніть на фото для збільшення

Також вноситься інформація про дату та час проведення огляду товарів чи відбору зразків, якщо є необхідність у відборі. Постановою передбачено, що час проведення оглядів товарів іншими контролюючими органами необхідно узгоджувати з часом проведення митних оглядів.

До речі, наразі митниці доглядають близько 5% вантажів, що оформлюються в режимі імпорту. Факт проведення митного огляду і його результат фіксуються в базі даних ДФС.

Аналогічну статистику за іншими контролюючими органам ми, скоріш за все, побачимо лише після того, як Постанова почне працювати на практиці, адже такі огляди також будуть фіксуватися у єдиний базі даних ДФС.

Веб-інтерфейс (взаємодія клієнта та бази даних відбуватиметься через Інтернет) Єдиного вікна розроблятиметься на базі відповідних систем ДФС. Після закінчення розробки доступ надаватиметься сторонам безкоштовно разом з електронним ключем ідентифікатором користувача.

Як зазначив радник міністра фінансів Драганчук, 1 серпня ця ініціатива стартує у понад 150 місцях митного оформлення по всій Україні. Зараз готується програмне забезпечення.

Варто відзначити, що на базі Одеського порту вже проводився пілотний проект Єдиного вікна на основі раніше запровадженої “вільної практики” (заходження судна закордонного плавання в порт та початок вантажних операцій без участі комісії на борту), наявної автоматичної системи контролю доступу – електронної перепускної системи, електронного планування заїзду автотранспорту в порт, а також інтеграції технічних засобів в інформаційну портову систему.

На той момент вже існувала законодавча база для впровадження електронного документообігу. З вересня 2013 року порт повністю відмовився від паперового документообороту.

Другим портом, що запровадив єдину інформаційну електронну систему, став Іллічівський. Після запуску проекту електронного документообороту в контейнерних портах, система буде впроваджена в усіх інших гаванях та портах.

Проблеми при запровадженні Єдиного вікна

Постанова щодо Єдиного вікна – важливий крок до спрощення торгівельних процедур, однак відразу виникає чимало перешкод і проблем, які доведеться вирішувати.

Найбільша – корупційна система, яка чинить значний супротив змінам. Також, за словами Дениса Шендрика, менеджера та керівника митної практики “PwC Україна”, створюється враження, що контролюючі органи ще не зовсім розуміють, як буде функціонувати Єдине вікно.

Наразі відсутні проекти нормативно-правових актів цих органів, які адаптовані до вимог Постанови. Можливо, багато хто ставиться до нової системи, як до чергового пілотного проекту.

Проте, ця система здатна значно змінити життя як бізнесу, так і контролюючих органів та стати по значущості на рівні із провадженням митницею електронного декларування.

У будь-якому разі, запуск допоможе виявити проблемні моменти, які потрібно буде доопрацьовувати. Так, вже зараз можна говорити, що стурбованість бізнесу викликає необхідність подавати відскановані документи. У деяких випадках пакет документів на вантаж може містити сотні сторінок.

Також викликає сумнів можливість запустити ефективну координацію діяльності усіх служб по всій території України. Можна очікувати чимало проблем із інтеграцією у єдину електронну систему деяких відомств, що беруть участь у контролі імпортних та експортних вантажів. Принаймні, така інтеграція по всій території України потребуватиме часу та ресурсів.

Окрім того, потребує вдосконалення законодавча база стосовно правового статусу електронних комунікацій, їх еквіваленту з паперовими носіями, електронного підпису, приватності та зберігання даних.

Однак, незважаючи на чималу кількість перешкод, система “Єдине вікно” має багато переваг. Перша і найбільш очевидна – це модернізація існуючих процедур служб і контролюючих структур, і як результат – створення умов для прозорої роботи, зручний контроль за повнотою справляння податків і зборів, зниження рівня корупції на митниці.

По-друге, це зручний єдиний інтернет-портал для комунікації між сторонами. По-третє, це спрощення процедур подання документів та їх перехід у цифровий формат, суттєва економія часу і грошей бізнесу під час оформлення вантажу.

Також важливою новацією стане генерація великого масиву статистичних даних про час, місце, осіб, процеси здійснення розмитнення та контролю, що дозволить контролювати і оптимізувати зазначені процеси.

І найважливіше – зменшення часу на обробку вантажів. Тому від успіху Єдиного вікна виграють усі сторони – як бізнес, так і держава.

Як Єдине вікно працює у світі

Існує чимало моделей, за якими можливо імплементувати Єдине вікно. Спільним для всіх є те, що кожна з них містить ту чи іншу форму правової або регулятивної дії.

Наприклад, у Сингапурі завдяки системі TradeNet кількість копій документів, що надавались на митниці, з 35 зменшилась до 1. За рік опрацьовується біля 9 мільйонів подань на торгівельні дозволи (30 тисяч в день!) 90% з яких – у десятихвилинний термін.

У Фінляндії багатофункціональна система PortNet – єдина для учасників торгівлі морем, радикально скоротила потребу у заповненні та обробці паперових форм. На сьогодні понад 99% усіх форм обробляються через Єдине вікно.

Варто відзначити, що законодавство ЄС значно вплинуло на правову структуру системи Єдиного вікна у цій країні, однак Фінляндія суттєво його адаптувала до власних реалій.

У США впроваджується Автоматизоване комерційне середовище (Automated Commercial Environment – ACE), що має до кінця грудня 2016 року розгорнути основні функції з обробки торгівельної інформації і стартувати як система Єдиного Вікна. 188 з 200 найбільших подавачів товарів на експорт користуються системою у 90% усіх звернень.

Користування системою є добровільним і безоплатним, оскільки розробкою займається державна структура і розрахунок іде на те, щоб отримати значні заощадження, а не прибутки від користування нею.

Загалом витрати на впровадження системи Єдиного вікна значно відрізняються у різних країнах та залежать від типу системи та меж її покриття.

Наприклад, Фінляндія, Німеччина та Малайзія витратили приблизно по $ 4 млн. Корея інвестувала близько $ 5 млн у митницю та $ 8 млн у торгівельну мережу. У Сингапурі, де системи більш широкі і покривають ще велику кількість різних функцій, інвестиції склали ще більші суми.

Загалом фінансування здійснюється в різних формах: з державної скарбниці (Фінляндія, Корея, Швеція, США, Македонія, Азербайджан, Філіппіни), приватним інвестором (Німеччина, Гватемала), або публічно-приватним співробітництвом (Гонконг, Японія, Малайзія, Маврикій, Сенегал та Сінгапур). Послуги системи можуть надаватись як на платній, так і на безоплатній основі.

Чи може Україна швидко та не витрачаючи великих ресурсів впровадити Єдине вікно, а не перетворити його на чергову урядову мертвонароджену інновацію?

Досвід Фінляндії показав, що ефективна система Єдиного вікна може бути створена з відносно невеликими зусиллями і в сучасній формі за умови державної підтримки та наявної політичної волі.

biz.censor.net.ua