У Перечинській ОТГ ставку роблять на туризм. ФОТО

17 квітня в Перечинській об’єднаній територіальній громаді провели прес-тур для журналістів «Перспективи туризму Перечинської ОТГ». У ньому взяла участь і кореспондент «Карпатського об’єктива».

Ініціював захід Закарпатський центр розвитку місцевого самоврядування за сприяння програми «U-LEAD з Європою».

По туристичних об’єктах мас-медійники їздили-ходили протягом дня, відвідали з десяток.

Андрій Вишняк, голова благодійного фонду «Центр громадських ініціатив», депутат обласної ради, зустрів нас у туристично-інформаційному центрі. Протягом півгодини розповідав історію Перечина та ознайомив з експонатами музею, які демонструють побут місцевого населення. На цьому не зупинятимемось, бо «Карпатський об’єктив» неодноразово публікував статті на цю тему.

Лемківська садиба

«Лемківська садиба» – унікальний етно-музей, який діє три десятиліття в селі Зарічево. Господиня садиби Любов Пекар зауважила, що хата притягує туристів сильніше магніту. «Хата – аутентична, як поставили її на землю понад сто років тому, так і стоїть. Долівка – глиняна.  Є піч. Аби стіни не пліснявіли, прогріваю буржуйкою навіть влітку. Туристи, особливо із-за кордону, в захваті від нашої садиби», – не приховувала радості пані Люба. Вона з неймовірним запалом розповідала історію хатинки, про її колишніх господарів, про експонати, про відвідувачів та їхні емоції – хотілося сидіти і слухати.

Тут часто збираються учасники фольклорно-етнографічного ансамблю «Лемківчанка». «Хочеться, аби люди не забули звичаї, пісні, обряди, культуру лемків, – пояснює пані Люба. – Маємо гарні етнографічні композиції, зокрема «Весілля», «Хрестини». Беремо участь у лемківських фестивалях, які проводяться на Україні та за кордоном».

Наприкінці зустрічі господиня пригостила нас поргоньошом з сиром та чаєм з місцевих трав. Випічка смачна, чай – ароматний.

Перечинська мануфактура

«Перечинська мануфактура» – молоде підприємство, яке виробляє унікальні сири, вже стало принадою для туристів та гостей Перечина. Господар сироварні Олексій Синельников розпочав екскурсію по об’єкту зі складу з готовою продукцією, яка дозріває. Склад знаходиться в колишньому запасному командному пункті (ЗКП).  А сири готують у будівлі закинутого військового містечка. Олексій розповів, що місцева влада була зацікавлена, аби на території міста було створено підприємство, яке створить нові робочі місця, сплачуватиме податки до казни, буде приваблювати туристів, популяризуватиме місцевість. Сподівання виправдали.

 – Будівлю дали у занедбаному стані, ми зробили ремонт, придбали обладнання. За оренду сплачуємо символічну ціну – одну гривню в рік. Наша продукція користується попитом серед туристів, відвідувачів фестивалів, ярмарок, в яких беремо участь. У чому фішка? У тому, що ми варимо справжній сир із справжнього молока. Молоко закуповуємо у фермерів Берегівщини, – каже.

Продегустували сири. Смачно. Ціни – 350-450 грн. за кг.

Сімерський міст

Сімерський міст –унікальна конструкція, зведена ще за часів Австро-Угорщини над злиттям двох річок – Ужа та Тур’ї. Тут чудова фотолокація. Керівництво ОТГ має багато ідей щодо експлуатації недіючого мосту, але міст не є власністю громади.

 – Плануємо облаштувати територію і проводити сільськогосподарські ярмарки. Наразі міст перебуває на балансі Держслужби автомобільних доріг у Закарпатській області, – повідомив в.о.старости села Сімер Володимир Бугай.

Гастрономічні туроб’єкти

У ресторані «Кантіна» міський голова І.Погоріляк розповів про заклад, який заснував єврей, про єврейську кухню та традиції, а також поділився планами щодо розвитку туризму та території ОТГ: «У закладах громадського харчування хочемо готувати національні страви національностей, які проживали тут. А це і німці, словаки, італійці, угорці».

Пригостили нас стравами єврейської кухні. Був бульйон з рисом та гарбузом, човлент, фаршмак, млинці з качиним м’ясом, голубці.

У корчмі «Підкова» дегустували різноманітні страви закарпатської кухні. Розпочали з трьох видів сала, шовдаря, маринованих та квашених овочів, кирзета. Далі був квасолевий суп з копченим і квашеною капустою, заправлений сметаною. Банош з бринзою і шкварками. Печена картопля з гуркою, пікницею, клецки з грибною підливкою. На десерт – палачінта з лекваром. Пили самогонку, крафтове пиво.

Одним словом, у Перечині з голоду турист точне не помре.

***

А ще на нашому маршруті був римо-католицький костел святого Августина, який збудували 1906 року. Це популярний туристичний об’єкт, як і Хресна дорога на Гурці, звідки місто видно як на долоні і можна помилуватися неповторними краєвидами. Пам’ятник листоноші Федору Фекеті. Додала настрою і міні-скульптура Жабки.

Тетяна Грицищук, фото автора