Планова вирубка чи нищення лісу?! ФОТО

Кожна людина, яка хоча б одного разу побувала в цьому мікрорайоні Ужгорода, зауважує, що тут дихається легко. Як ви, очевидно, здогадалися, ідеться про мікрорайон Шахта і шахтинський ліс. Будь-якої пори року тут люблять відпочивати і дорослі, і малі. Опинившись у цьому лісопарку, на мить забуваєш, що живеш у великому місті, бо тут спокійно і затишно, а повітря аж дзвенить, адже велетенські дерева щодень наповнюють його своїми живильними пахощами. Що хтось може позбавити містян цього оазису чистого повітря, важко собі й уявити…

Утім ще в грудні минулого року там почали спилювати дерева. Активісти стали бити на сполох, а лісівники запевняли, що все законно. Однак пообіцяли дерева більше не пиляти. Та попри обіцянки, рубки відновилися знову. А це вже викликало масштабний протест активістів під стінами офісу обласного Управління лісового і мисливського господарства.

«Під виглядом санітарної рубки лісгосп почав спилювати дерева в самому серці шахтинського лісу, – розповідає представник об’єднання велосипедистів «Uzhgorod bicycle culture» Євген Андрійканич. – Ми часто там проводимо тренування, тож знаємо цю територію дуже добре. Ще в грудні зустрілися з лісівниками й запитали, що це за вирубка. Нам пояснили, що це плановий зріз сухостою, вирубують виключно хворі дерева. Але ми доводили їм протилежне, адже, судячи із пнів, зрізали цілком здорові дерева. Тоді в процесі розмови директор лісгоспу нам зізнався, що це дерева, які заготовляють на дрова. Він довго пояснював, що йде зима, люди просять дрова, тому було прийняте рішення про ці рубки. Ішлося про те, щоб забезпечити потреби 400 сімей. Ми, звичайно, дуже обурилися, написали в соцмережах, що заради кількох людей рубається ліс. Звісно, на це відреагували громадськість та ЗМІ, і тоді лісівники пообіцяли нам, що припиняють вирубку лісу. Утім, як виявилося, ненадовго. У середині січня дерева почали спилювати знову.

Я це бачив на власні очі: тирса на снігу, повалені дуби. Це була ділова деревина. Тому ми, уже ні з ким не розмовляючи, почали пікетувати обласне управління лісництва. Закінчилася зустріч тим, що маємо від них офіційний лист, що вирубки вже точно припинилися. Хоча зараз винуватці не покарані, ліс вирубаний, довіри чи гарантії, що подібне не повториться, теж немає».

За словами лісівників, у шахтинському лісі проводилася санітарна рубка дерев, яку призначили ще у вересні – жовтні 2017-го. Для цього було оформлено всі необхідні документи, і наприкінці року почалися роботи. Згідно із документами, до вирубки підлягало 1056 куб. м лісу.

«Тоді було перше незадоволення громади. Тож ми припинили спилювання дерев 26 січня. На той момент було заготовлено 366 куб. м деревини. 90% з цього об’єму – дрова, – пояснює директор Ужгородського держлісгоспу Василь Кий. – Санітарна рубка – це вирубка хворих, небезпечних дерев, пошкоджених шкідниками. Із санітарних рубок відсоток ділової деревини дуже малий. Переважно все йде на дрова. Що стосується породи, то це дубово-грабовий ліс. У рамках санітарної рубки ми мали вирубати до двох тисяч дерев. У підсумку зрубали до 700 і на цьому припинили роботу. Але потрібно звернути увагу, що дві тисячі дерев – це 8–10% від загальної кількості, яка там є».

Лісівники наголошують, що воля народу – головне. Тож підготували лист-зобов’язання про те, що будь-які рубки будуть погоджуватися із представниками громадськості. Окрім того, протягом двох тижнів лісівники зобов’язуються провести рекультивацію доріг у лісі.

Утім, якщо дороги, понівечені технікою, привести до ладу ще можна, то зрубаних дерев уже не повернеш, наголошує еколог Оксана Станкевич-Волосянчук: «Ця рубка не була необхідною та терміновою. Я декілька разів виїжджала на місце й на власні очі бачила ділову деревину. Так, це була санітарно-вибіркова рубка. Але, окрім сухостою, під неї потрапляли й зовсім здорові дерева. На вигляд вони були цілком товарні, можливо, їх брали для того, щоб окупити рубку, я не знаю… Цей факт задокументований на численних фото та відео… Деяким зі зрубаних дерев було близько ста років».

Тож попри голосні обіцянки лісівників не чіпати дерева, небайдужі ужгородці – на сторожі. Кажуть, ліс потрібен не тільки спортсменам, які там займаються, він потрібен кожному. Адже це спільне багатство міста.

Тож уся спільнота повинна долучатися до боротьби за нього, а не лише ті, хто якимось чином бачить очевидне. Кожен має відвойовувати свій зелений куточок і право дихати чистим повітрям…

Христина БІКЛЯН

\