Щодо обов'язку постановки на облік в органах доходів і зборів членів фермерських господарств у 2018 році

З 01.01.2018 члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах, визначено платниками єдиного внеску та зобов’язані стати на облік в органах доходів і зборів, як платники єдиного внеску.

Для взяття на облік платником єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування членам фермерських господарств необхідно подати до контролюючого органу за місцем проживання заяву про взяття на облік платника єдиного внеску за формою N 1-ЄСВ (далі – Заява) згідно з додатком 1 до Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та Положення про реєстр страхувальників, який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 N 1162.

У Заяві необхідно обов’язково зазначити додаткову інформацію: податковий номер та найменування фермерського господарства, членом якого він є. Така Заява повинна бути додатково підписана Головою фермерського господарства.

При цьому, у разі ухилення від взяття на облік або несвоєчасного подання заяви про взяття на облік платниками єдиного внеску, накладається штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Зазначена норма не поширюється на членів фермерських господарств, які є застрахованими особами (найманими працівниками, фізичними особами-підприємцями, головами фермерських господарств як юридичних осіб, так і фізичних осіб-підприємців зі статусом сімейного фермерського господарства).

Крім того, обов’язок щодо постановки на облік не поширюється на членів фермерського господарства, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України від 09 липня 2003 року N 1058-IV “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

Базою нарахування єдиного внеску для членів фермерського господарства є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

У разі, якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов’язаний визначити базу нарахування, але не менше мінімальної величини бази нарахування єдиного внеску  та не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску ( у 2018 році мінімальна сума ЄСВ – 819,06 грн та максимальна сума ЄВС – 12285,9 грн).

Платники єдиного внеску зобов’язані сплачувати за себе єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний (за І квартал по строку 19 квітня 2018 року, за ІІ квартал – по строку 19 липня 2018 року, за ІІІ квартал – по строку 19 жовтня 2018 року та за IV квартал – по строку 18 січня 2019 року). Такі платники можуть сплачувати єдиний внесок у вигляді авансового платежу в розмірі, який самостійно визначили. При цьому суми єдиного внеску, сплачені у вигляді авансових платежів, ураховуються платником при остаточному розрахунку, який здійснюється ним за календарний квартал до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

ДФС у Закарпатській області