Чому знову падає гривня?

На це «філософське» питання вже протягом багатьох років намагаються дати різноманітні відповіді політики та експерти, науковці й фінансисти, бабусі на базарах та дідусі в маршрутках. Ось і наприкінці 2017-го – на початку 2018 року курс гривні знову почав стрімке піке, чим викликав нову хвилю обурення та побоювань в українців.

Здавалося б, у кінці року, напередодні різдвяно-новорічних свят, українські заробітчани завозять у нашу державу величезну кількість готівкової валюти, що мало би зміцнювати гривню, а не знецінювати її. Однак чомусь відбувається зовсім навпаки. На цьому фоні виникають чутки, що реальна інфляція наскільки серйозна, що гривню не можуть врятувати ні заробітчанські мільйони, ні іноземні запозичення. Водночас експерти, як завжди, пояснюють, що насправді на курс валют впливає багато різних факторів.

Варто сказати, що гривня так само стрімко падала й на початку минулого року. Так, у держбюджеті-2016 був закладений курс на кінець року 24,4 гривні за долар. Однак насправді в грудні 2016-го долар підскочив до 26,89 гривні. А на початку 2017-го – до 27,72 гривні за долар. Однак потім курс гривні поступово вирівнявся і довгий час знаходився біля позначки у 26 гривень за долар. Ситуація традиційно змінилася ближче до новорічних свят, коли валюта почала швидко дорожчати й на кінець року офіційний курс перетнув 28 гривень за долар. Нагадаємо, до держбюджету-2017 Мінфіном був закладений показник у 27,2 гривні за долар.

А ось у бюджеті на 2018 рік уряд з подачі Національного банку заклав середньорічний курс 29,3 гривні за долар і 30,1 гривні за долар на кінець року. Прогноз інфляції в остаточній редакції відкоригували до 9%. Водночас, за словами численних експертів та фінансистів, такий курс може бути хіба в кращому випадку. Якщо ж розвиток подій виявиться менш сприятливим, то долар швидко перетне психологічну позначку в 30 гривень і на кінець 2018 року може становити 32–33 гривні.

То чому ж падає гривня? Які основні фактори впливають на цей процес сьогодні? Серед безлічі причин, що формують курс української національної валюти, більшість експертів виділяють основні.

Зокрема наприкінці року мало місце так зване «накачування» банківської системи: по-перше, бюджетними коштами, що пов’язано з розрахунковими операціями на кінець року, і по-друге, поверненням коштів банкам за депозитними сертифікатами НБУ. Окрім того, сюди додають 4,6 мільярда гривень від Нацбанку, які отримали три банки на останньому тендері з рефінансування, що, безумовно, одразу позначилося на валютному ринку. Фактично за декілька днів у банківську систему влили понад 24 мільярди гривень, і стрімке зростання курсу долара знову стало неминучим. На цьому фоні розгублені громадяни почали активно скуповувати валюту, чим ще більше розкрутили ажіотаж. У той же час на міжбанку продовжують панікувати імпортери, які не розуміючи, чого чекати від курсу далі, і вважають за краще якнайшвидше закривати власні контракти. У свою чергу, більшість великих експортерів не поспішають розлучатися з валютою, крім обов’язкових 50-процентних продажів, і це дозволяє їм поки непогано заробляти. У виграші залишаються також власники обмінних пунктів та спекулянти на міжбанку. А вони, за словами експертів, користуючись моментом, можуть відверто грати «на підвищення».

Ще одним, безумовно, важливим фактором є пауза у співпраці з МВФ та відстрочка з отриманням другого і третього траншів за програмою EFF. Не так давно в Міністерстві фінансів запевняли, що черговий транш надійде в Україну до кінця 2017 року. Однак ці гроші в нашу державу так і не прийшли. Більше того, цілком очевидно, що найближчим часом від МВФ ми нічого не отримаємо. Адже Україна не виконала багато обіцянок (здебільшого щодо проведення реформ та боротьби з корупцією), які наші можновладці колись так легко давали кредитору. Спромоглися хіба провести пенсійну реформу, яка викликала неоднозначну реакцію в нашому суспільстві. І тут, за словами експертів, справа навіть не в грошах від Фонду – вони все одно осідають у резервах НБУ. Проблема в тому, що зупиняються фінансові програми, які мали включитися після переходу на наступний етап за програмою EFF. А відповідно у зв’язку з цим погіршуються пов’язані з ними оцінки інвестиційної привабливості України.

Також серед причин, які суттєво впливають на курс гривні, чи не перше місце займає зниження цін на ключові товари українського експорту. За словами багатьох вітчизняних економістів, виручка українських експортерів – головний канал надходження валюти в нашу державу. Минулого року зовнішня кон’юнктура в цілому була вдалою. Однак наприкінці року та на початку 2018-го все почало змінюватись. Як аргумент наводять ситуацію з цінами на залізну руду та сталь, які перебуватимуть під тиском перевиробництва й уповільнення зростання попиту в Китаї.

Не малий вплив на курс гривні мають і події на міжнародних ринках. Наприклад, нинішня політика уряду США дала імпульс до зміцнення долара й відповідно до ослаблення інших валют, особливо економік, що розвиваються.

Однією з ключових причин падіння курсу гривні в Україні чомусь майже зажди було наближення виборів. От і сьогодні незмінною супутницею політичної реклами, яка вже зарясніла на українських телеканалах та в інших засобах масової інформації, стала та сама інфляція. Експерти кажуть, що вибори – це завжди політичні ризики, які неодмінно впливають на економіку та курс валют. Урядовці й парламентарі в цей непростий період, як правило, відкладають у довгий ящик потрібні реформи і впадають у гострі приступи популізму, такі як непосильне для бюджету збільшення мінімальної зарплати, пенсій, соціальних виплат та ін. Усе це створює серйозні фінансові ризики для держбюджету, відлякує потенційних і вже працюючих у нашій державі інвесторів, знижує шанси на отримання фінансування для розвитку економіки країни і врешті обвалює гривню. Також наводять небезпідставні версії про те, що таким чином наші олігархи, котрі, як показало декларування, зберігають гроші в готівковій валюті, хочуть, як завжди, здешевити чи пак оптимізувати витрати на вибори. Цей трюк, за словами деяких експертів, вони виконують не вперше, з чим і пов’язано насправді стрімке падіння гривні перед виборами.

До речі, серед причин, які ще можуть обвалити гривню у 2018 році, називають можливий програш у суді за «борг Януковича». Цьогоріч виплати України за зовнішніми боргами й без того зростуть у півтора рази. А тут до них можуть додати ще 3 мільярди доларів, які загрожують суттєво вдарити по курсу гривні. Як відомо, у травні 2017 року Лондонський суд призупинив виконання рішення щодо виплати Україною за російськими єврооблігаціями. Однак, на думку багатьох серйозних експертів, ця пауза може тривати недовго. Питання поки заморожене, але досі залишається відкритим. Наступні слухання в Апеляційному суді заплановані вже на січень.

Отже, як бачимо, ситуація щодо курсу гривні не є оптимістичною. Утім такою вона не була вже давно, і за останні роки українці, здається, уже звикли до «курсових стрибків». Тож сьогодні основною темою для розмов є не стабілізація гривні, що вже здається із розряду фантастики, а як зберегти заощадження в таких умовах. Поради тут дають різні: тримати гроші в різних валютах, вкладати у нерухомість чи дорогоцінні метали, цінні папери і т. д. На цьому фоні вельми здоровою й розумною видається думка деяких закордонних та українських фінансистів, котрі цілком серйозно пропонують Україні перейти на євро. Адже ми, мовляв, і так ідемо в Європу. А подібний жест не тільки наблизить нас до омріяного ЄС, але й дасть змогу зберегти пенсії наших пенсіонерів, стабілізувати валютний ринок та банківську систему і врешті-решт жити  в умовах відносної валютної стабільності.

Руслан ФАТУЛА