Щороку Закарпаття потребує до 150 млн грн для реконструкції та будівництва об’єктів водопровідно-каналізаційного господарства

Депутатам облради пропонується розглянути проект рішення «Про Звернення депутатів Закарпатської обласної ради щодо відновлення фінансування з державного бюджету Загальнодержавної цільової програми «Питна вода України» на 2011-2020 роки» та направити його до Кабінету Міністрів України, Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України.

У документі наголошується, що «депутати Закарпатської обласної ради, глибоко стурбовані ситуацією, яка склалася в Закарпатській області у сфері водопровідно-каналізаційного господарства, повідомила “Карпатському об’єктиву” прес-служба Закарпатської облради.

Централізованим водопостачанням, яке здійснюється із поверхневих джерел та підземних джерел за допомогою артезіанських свердловин, забезпечено населення міст на 85,6 відс., селищ міського типу – на 48,1 відс., сіл – на 14,5 відсотка. Цілодобовим централізованим водопостачанням населення забезпечено на 34,8 відсотка. Решта населення користується децентралізованим водопостачанням (колодязі, індивідуальні колонки).

Зростання рівня забруднення поверхневих водойм внаслідок скидання у водойми господарсько-побутових або промислових стічних вод, посилене незадовільним технічним станом водопровідних очисних споруд та розподільчої мережі, створює серйозну проблему для отримання якісної питної води.

Основна кількість водоочисних споруд була побудована понад 40-50 років тому й морально застаріла. На більшості з них застосовуються недосконалі технології, реагенти і матеріали, що не здатні запобігти потраплянню у питну воду небезпечних для здоров’я речовин.

Важливим залишається питання надійного знезараження води, особливо з урахуванням існуючого стану водоводів і розподільних мереж, які становлять постійну загрозу вторинного забруднення води. Якість питної води централізованих систем водопостачання залежить від якості вхідної води та ефективності технології її підготовки.

Масштабними повенями 1998 та 2001 років було зруйновано каналізаційні очисні споруди у населених пунктах від Рахівського до Хустського районів, які на сьогодні не відновлено.

Із діючих каналізаційних очисних споруд комунальних підприємств 93 відс. потребують реконструкції, збільшення пропускної спроможності, впровадження більш передових технологій очищення стічних вод, що дозволить зменшити відведення недоочищених та неочищених зворотних вод

у поверхневі водойми області.

Доводиться констатувати, що проблеми із забезпеченням населення якісною питною водою значно загострилися, особливо за останні роки, і потребують негайного комплексного вирішення.

На розв’язання низки проблемних питань, що накопичилися у галузі водопровідно-каналізаційного господарства, спрямована дія Загально-державної цільової програми «Питна вода України» на 2011-2020 роки, затвердженої Законом України від 20.10.2011 № 3933-ІV, яка, починаючи

з 2012 року, з державного бюджету не фінансується.

Орієнтовна потреба у коштах для реконструкції каналізаційних очисних споруд із застосуванням новітніх технологій, що дозволить уникнути забруднення водних об’єктів басейну р.Тиса та р.Уж, а також поліпшити екологічну ситуацію прикордонної території області, складає понад 700 млн гривень.

Щорічна потреба області у коштах на виконання робіт з реконструкції та будівництва об’єктів водопровідно-каналізаційного господарства становить 130-150 млн гривень.

Виходячи з наведеного, просимо з 2018 року відновити фінансування Загальнодержавної цільової програми «Питна вода України» на 2011-2020 роки та з метою недопущення руйнування об’єктів водопровідно-каналізаційного господарства забезпечити фінансування Програми комплексного протипаводкового захисту в басейні р. Тиса у Закарпатській області», зазначається у документі.