Як підприємству стати на облік за неосновним місцем обліку

У разі якщо відповідно до законодавства у платника податків, крім обов’язків щодо подання податкових декларацій (розрахунків, звітів) та або нарахування, утримання або сплати (перерахування) податків, зборів на території адміністративно-територіальної одинці за своїм місцезнаходженням, виникають такі обов’язки на території іншої адміністративно-територіальної одиниці, то таки платник податків зобов’язаний стати на облік за таким неосновним місцем обліку у відповідному контролюючому органі.

Для взяття на облік за неосновним місцем обліку платник податків зобов’язаний протягом 10 робочих днів після створення відокремленого підрозділу, реєстрації рухомого чи нерухомого майна чи відкриття об’єкта чи підрозділу, через які провадиться діяльність або які підлягають оподаткуванню чи пов’язані з оподаткуванням, подати до відповідного контролюючого органу заяву про взяття на облік за неосновним місцем обліку за формою №17-ОПП, повідомила “Карпатському об’єктиву” ДФС у Закарпатській області.

Платники податків, які уклали з відповідним контролюючим органом договір про визнання електронних документів, можуть подати вищезазначену заяву засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством. Слід зауважити, що заяву за формою №17-ОПП може бути подано як до контролюючого органу за неосновним місцем обліку, так і до контролюючого органу за основним місцем обліку.

У разі подання цієї заяви до контролюючого органу за неосновним місцем обліку платник податків у розділі 3 заяви може зазначити контролюючий орган, до якого подається заява, та обрати адміністративно-територіальні одиниці (за місцезнаходженням об’єктів оподаткування), які обслуговуються таким органом. Водночас у разі подання вищезазначеної заяви до контролюючого органу за основним місцем обліку платник податків у розділі 3 заяви може зазначити всі контролюючі органи, у яких бажає стати на облік за неосновним місцем обліку, та обрати адміністративно-територіальні одиниці (за місцезнаходженням об’єктів оподаткування), які обслуговуються такими органами.

Крім того, взяття на облік за неосновним місцем обліку також здійснюється на підставі:

– повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, або через які провадиться діяльність, за формою №20 – ОПП, податного платником, та якщо у такому повідомленні платник податків визначив контролюючий орган, у якому бажає стати на облік за неосновним місцем обліку за місцезнаходженням відповідного об’єкта оподаткування;

– заяви за формою №5-ОПП, подана нотаріусом та якщо у такій заяві платник зазначив про бажання стати на облік за неосновним місцем обліку в контролюючому органі за місцезнаходженням робочого місця.

При цьому, у разі якщо платник податків визначив контролюючий орган, у якому бажає стати на облік за неосновним місцем обліку, у повідомленні за формою №20 – ОПП або заяві за формою №5-ОПП, платник податків звільняється від обов’язку подання до контролюючого органу заяви за формою №17-ОПП.

Крім того, контролюючим органом за основним місцем обліку у разі звернення платника податків може бути надано перелік контролюючих органів, у яких такий платник перебуває на обліку за неосновним місцем обліку.

Довідково: Порядок взяття на облік за неосновним місце обліку платників визначено розділом VII Порядку обліку платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011року №1588.