В Україні презентували проект бюджетної резолюції на три роки. Згідно з документом, щорічно мінімальні зарплати зростатимуть на 6-16%, а темпи зростання цін поступово сповільняться до 5%. Сайт “Сегодня” ознайомився з документом і з’ясував, як може змінитися життя українців в найближчі кілька років.Як зростуть зарплати в Україні
Уже в 2018 році, згідно з бюджетної резолюцією, в Україні на 523 гривні зростуть мінімальні зарплати. На початку цього року мінімалку підняли в два рази – з 1600 до 3200 гривень, переглядати мінімальну зарплату в 2017-му більше не будуть. Але вже наступного року роботодавці повинні платити співробітникам не менше 3723 гривень, в 2019-му мінімалку піднімуть до 4173, а в 2020-му – до 4425 гривень. Таким чином, щорічно соціальні стандарти будуть піднімати на 6-16%
Раніше мінімальну зарплату збільшували як мінімум на рівень інфляції в країні. У кризові 2015 і 2014 роки цю норму порушували. Так, в 2014 році ціни зросли на 24,9%, а соціальні стандарти “заморозили”. У 2015-му індекс інфляції сягнув рекордних для сучасної України 43,3%, в той час як соцстандарти проіндексували всього на 14,3%.
Як пояснюють експерти, мінімальна зарплата хоч і встановлюється за рішенням уряду, однак розмір її повинен залежати від економічної ситуації в країні. В ідеалі мінімалка має складати 60% від середньої по країні зарплати. При цьому наслідків підвищення мінімальної зарплати кілька: зростають доходи найбідніших українців, збільшуються штрафи для роботодавців, частина підприємств повинні збільшити фонд заробітної плати, зростають відрахування в Пенсійний фонд.
“Коли у нас уряд торік вирішив відірвати мінімальну зарплату від прожиткового мінімуму, він не придумав, чим це замінити. Потрібне нове рішення, на що орієнтуватися, як тепер встановлювати мінімальну зарплату. Об’єктивно кажучи, добре, коли мінімальна зарплата – 60% від середньої. Тоді було б більше стимулів працювати на будь-якій роботі. Але потрібно дивитися, як відрізняються умови праці, який характер роботи. Правильно буде, якщо не сам уряд вирішить, а щоб перед цим провели консультації з соціальними партнерами”, – розповідає старший науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень при НАН Лідія Ткаченко.
Міністерство фінансів також розрахувало прогнозоване зростання середніх зарплат. Так, в цьому році середня зарплата українців досягне 7104 гривень, в наступному році цей показник може збільшитися до 8629 гривень, в 2019-му – 9540 гривень, а в 2020-му – 10 537 гривень.
Як зростуть ціни
Висока інфляція – нормально для економіки, що розвивається, вважає виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко. У країнах з розвиненою економікою ціни ростуть в середньому в межах одного-двох відсотків за рік. Так, під час світової кризи 2008-го в Україні рівень інфляції досяг 22,3%, а в країнах Європейського союзу – всього 3,4%. За підсумками минулого року в ЄС ціни зросли всього на 1,66%, а в Україні – на 12,4%.
“Головне не те, як ростуть ціни, а як зростає купівельна спроможність населення. При будь-якій інфляції, якщо дохід населення зростає швидше, інфляція не страшна”, – пояснює директор аналітичного департаменту “Concorde Capital” Олександр Паращій
При високій інфляції гроші швидко знецінюються. Навіть якщо зростання доходів випереджає зростання цін, примножити або навіть зберегти свої заощадження за умови високої інфляції досить складно.
Згідно з бюджетною резолюцією, в найближчі кілька років темпи зростання індексу інфляції значно скоротяться. Так, за підсумками цього року ціни можуть зрости на 11,2%, в наступному році – на 7%, в 2019-му – на 5,9%, а вже в 2020 році – на 5%.
“Даний показник цілком реальний. Його виконання можливе за умови зростання обсягу зовнішньої торгівлі, як наслідок, стабілізації нашого торгового балансу, внаслідок чого ми будемо свідками стабілізації курсу і в тому числі інфляції. Адже більша частина товарів, які ми споживаємо або переробляємо, імпортуються, через що зміна курсу тягне за собою і зміну цін”, – пояснює аналітик “Альпарі” Максим Пархоменко.
До слова, також Міністерство фінансів передбачає зниження дефіциту держбюджету і скорочення обсягу державного боргу.
Як можуть змінитися штрафи і податки
Податок на нерухомість. Щорічно українцям, які володіють нерухомістю загальною площею більше встановленої норми (норму визначає місцева влада), доводиться платити податок за кожен “зайвий” квадрат. Місцеві ради мають право самостійно визначити процентну ставку податку (від 0 до 1,5% від мінімальної зарплати) і площа нерухомості, яка не оподатковується (від 60 квадратних метрів за квартиру, від 120 – за будинок, і від 180 квадратних метрів за сумарну площу будинку і квартири).
Наприклад, Київрада прийняла рішення за кожен “зайвий” квадратний метр збирати 1% від мінімальної зарплати. Киянину, який володіє двома квартирами загальною площею 140 квадратних метрів, доведеться заплатити податок за 80 квадратів (норма для квартир в столиці – 60 квадратних метрів). При цьому варто враховувати, що відсоток від мінімальної зарплати береться за минулий рік. Так, в наступному році за 80 квадратів доведеться заплатити 2560 гривень, а якщо мінімалка буде рости, як передбачено в бюджетній резолюції, то в 2019-му 80 “зайвих квадратів” коштуватимуть вже 2978 гривень.
Штрафи. “Більшість штрафів розраховуються не від мінімальної заробітної плати. Зокрема, всі штрафи, визначені в Кодексі України про адміністративні правопорушення та в Кримінальному кодексі, визначаються як певна кількість неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17 гривень)”, – розповідає керівник практики Рішення і суперечок JUSCUTUM Антон Куц.
Платити доведеться більше роботодавцям, які порушують Трудове законодавство. Якщо зараз за кожного неоформленого співробітника передбачено штраф в розмірі 96 тисяч гривень (30 мінімальних зарплат), вже в 2020-му за це ж порушення доведеться заплатити 132 тисяч. Такий же штраф передбачено в тому випадку, якщо співробітник оформлений на половину ставки, а фактично працює повний робочий день. Якщо роботодавець додатково не оплачує роботу в нічний час і у вихідні – доведеться заплатити штраф у розмірі 10 мінімальних зарплат – 32 тисяч гривень на даний момент і більше 37 тисяч в наступному році.
Як зазначає Антон Куц, мінімалка також має значення при віднесенні правопорушення до категорії злочину. Наприклад, крадіжка є злочином, якщо вартість вкраденого перевищує 10% від мінімалки. Зараз це 320 гривень.
