Реалізація права на добровільну сплату ЄСВ голів фермерських господарств

У частині другій статті 2 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464) зазначено, що виключно Законом № 2464 визначаються принципи збору та ведення обліку єдиного внеску, платники єдиного внеску, порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених Законом № 2464, або в частині, що не суперечить Закону № 2464 (пункт 1 статті 2 Закону № 2464).

У преамбулі до Закону України від 19 червня 2003 року № 973 «Про фермерське господарство» (далі – Закон № 973) зазначено, що законом, який визначає правові, економічні та соціальні засади створення та діяльності фермерських господарств як прогресивної форми підприємницької діяльності громадян у галузі сільського господарства України, є Закон № 973, повідомила “Карпатському об’єктиву” ДФС у Закарпатській області.

Фермерське господарство підлягає державній реєстрації як юридична особа або фізична особа-підприємець (частина четверта статті 1 Закону № 973). Порядок утворення, діяльності юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців регламентується, зокрема, Господарським та Цивільним кодексами України. Отже, фермерське господарство – це юридична особа або фізична особа-підприємець зі статусом сімейного фермерського господарства. Фермерське господарство, зареєстроване як юридична особа, так і без статусу юридичної особи, має статус сімейного фермерського господарства, за умови, що в його підприємницькій діяльності використовується праця членів такого господарства, якими є виключно члени однієї сім’ї або члени сім’ї фізичної особи-підприємця відповідно до статті 3 Сімейного кодексу України (частина п’ята статті 1 Закону № 973). Згідно з абзацом третім частини п’ятої статті 1 Закону № 973 головою сімейного фермерського господарства може бути лише член відповідної сім’ї – це є умовою створення такого господарства. Головою фермерського господарства є його засновник або інша визначена в Статуті особа (частина перша статті 4 Закону № 973).

Частиною першою статті 10 Закону № 2464 визначено коло платників, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 10 Закону № 2464 з 01.01.2016 платниками, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску, є, зокрема, члени фермерського господарства. Зазначені особи мають право на добровільну сплату єдиного внеску за всіма видами загальнообов’язкового державного соціального страхування (одночасно на пенсійне, на випадок безробіття, у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності).

Вичерпний перелік членів фермерського господарства визначено частиною третьою статті 3 Закону № 973, відповідно до якого до членів сім’ї та родичів голови фермерського господарства належать дружина (чоловік), батьки, діти, баба, дід, прабаба, прадід, внуки, правнуки, мачуха, вітчим, падчерка, пасинок, рідна та двоюрідні брати та сестри, дядько, тітка, племінники як голови фермерського господарства, так і його дружини (її чоловіка), а також особи, які перебувають у родинних стосунках першого ступеня споріднення з усіма зазначеними вище членами сім’ї та родичами (батьки такої особи та батьки чоловіка або дружини, її чоловік або дружина, діти як такої особи, так і її чоловіка або дружини, у тому числі усиновлені ними діти).

У Законі № 973 розрізняють поняття «голова фермерського господарства» та «члени фермерського господарства», які регламентуються різними статтями цього Закону. Враховуючи норми частини третьої статті 3 Закону № 973 та частини першої статті 10 Закону № 2464, право на добровільну сплату єдиного внеску мають виключно члени фермерського господарства. Щодо фермерського господарства без статусу юридичної особи, що організовується на основі діяльності фізичної особи-підприємця і має статус сімейного фермерського господарства.

Сімейне фермерське господарства без статусу юридичної особи організовується на основі діяльності фізичної особи-підприємця самостійно або спільно з членами її сім’ї на підставі договору про створення сімейного фермерського господарства (частина перша статті 8¹ Закону № 973). Головою сімейного фермерського господарства без статусу юридичної особи є член сім’ї, зареєстрований як фізична особа-підприємець і визначений договором про створення сімейного фермерського господарства (частина третя статті 8¹ Закону № 973). Водночас, відповідно до пункту 4 частини першої статті 4 Закону № 2464 фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, є платниками єдиного внеску. Базу нарахування єдиного внеску для зазначених осіб визначено у статті 7 Закону № 2464. Фізична особа-підприємець (голова фермерського господарства) є для себе одночасно страхувальником і застрахованою особою, а отже має обов’язок щодо своєчасного та в повному обсязі нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску. Члени сім’ї такої фізичної особи-підприємця реалізують своє право на зарахування страхового стажу шляхом добровільної сплати єдиного внеску відповідно до статті 10 Закону № 2464.

Щодо фермерського господарства зареєстрованого як юридична особа

Порядок утворення, діяльності та управління юридичної особи регламентується, зокрема, Господарським та Цивільним кодексами України. Головою фермерського господарства, зареєстрованого як юридична особа, є член відповідної сім’ї. Статтею 3 Кодексу законів про працю України (далі – КзпП) встановлено, що законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду, діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Особливості праці, зокрема, членів фермерських господарств, визначаються законодавством та їх статутами.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є, зокрема, підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством. Базою нарахування єдиного внеску для зазначених платників є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці», та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (абзац перший пункту 1 частини першої статті 7 Закону № 2464).

Враховуючи зазначене, члени сім’ї голови фермерського господарства, зареєстрованого як юридична особа, реалізують своє право на зарахування страхового стажу шляхом добровільної сплати єдиного внеску відповідно до статті 10 Закону № 2464, при цьому голова не має права на добровільну сплату єдиного внеску.