Зміни в оподаткуванні дивідендів у 2017 році та відображення їх у формі 1 ДФ

Пунктом 2 розділу ІІ “Прикінцеві положення” Закону України від 23 березня 2017року № 1989-VIII “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо уточнення деяких положень та усунення суперечностей, що виникли при прийнятті Закону України “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні” (далі – Закон № 1989) були внесені зміни до Закону України від 21 грудня 2016 року № 1797- VIII “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні”, відповідно до яких в абзаці третьому п. 1 розділу ІІ “Прикінцеві та перехідні положення” слова та цифри “п.п. 3 п. 76” були виключені.

Положення Закону № 1989 застосовуються до податкових періодів починаючи з 1 січня 2017 року.

Згідно з п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) ставка податку на доходи фізичних осіб для пасивних доходів до бази оподаткування встановлюється у половинному розмірі ставки, встановленої у п. 167.1 цієї статті – для доходів у вигляді дивідендів по акціях та/або інвестиційних сертифікатах, корпоративних правах, нарахованих нерезидентами, інститутами спільного інвестування та суб’єктами господарювання, які не є платниками податку на прибуток, повідомила “Карпатському об’єктиву” ДФС у Закарпатській області.

Таким чином, з 1 січня 2017 року ставка податку на доходи фізичних осіб для доходів у вигляді дивідендів по акціях та/або інвестиційних сертифікатах, корпоративних правах, нарахованих нерезидентами, інститутами спільного інвестування та суб’єктами господарювання, які не є платниками податку на прибуток, встановлена у розмірі 9 відсотків.

Відповідно до п.п. 169.4.3 п. 169.4 ст. 169 ПКУ роботодавець та/або податковий агент має право здійснювати перерахунок сум нарахованих доходів, утриманого податку за будь-який період у будь-яких випадках для визначення правильності оподаткування, незалежно від того, чи має платник податку право на застосування податкової соціальної пільги.

Умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені визначені ст. 43 ПКУ. Обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми (п. 43.3. ст. 43 ПКУ).

Згідно з п. 43.3 ст. 43 ПКУ платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка у банку.

Отже, якщо податковий агент до прийняття Закону № 1989 утримав податок на доходи фізичних осіб із доходів у вигляді дивідендів за 18-відс. ставкою податку, то такий агент може здійснити перерахунок сум нарахованих платнику податків доходів та повернути надміру утриманий податок у порядку, встановленому ст. 43 ПКУ. Крім того особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати у строки, встановлені для ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування (п.п. “б” п. 176.2 ст. 176 ПКУ).

Розділом ІІІ Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.01.2015 № 4 (далі – Порядок) передбачено, що податковий розрахунок за формою № 1 ДФ заповнюється таким чином:

у рядках 3 “Сума нарахованого доходу” та 3а “Сума виплаченого доходу” проставляється сума нарахованого та виплаченого доходу за відповідний звітний період;

у рядках 4 “Сума нарахованого податку” та 4а “Сума перерахованого податку” проставляється сума утриманого податку на доходи фізичних осіб;

у рядку 5 “Ознака доходу” зазначається ознака доходу згідно з довідником ознак доходів, наведеним у додатку до Порядку. Дивіденди згідно з довідником ознак доходів відображаються під “109” ознакою доходу.

Результати перерахунку, зокрема по нарахованих доходах у вигляді дивідендів, відображаються у податковому розрахунку за формою № 1 ДФ того періоду, в якому було проведено перерахунок сум податку. Уточнюючий податковий розрахунок за формою № 1 ДФ у цьому випадку не подається.

Отже, результати перерахунку доходів у ІІ кварталі 2017 року за умови відсутності нарахування (виплати) доходів відображаються у податковому розрахунку за формою № 1 ДФ за ІІ квартал 2017 року таким чином:

у рядках 3 “Сума нарахованого доходу” та 3а “Сума виплаченого доходу” проставляється нуль;

у рядках 4 “Сума нарахованого податку” та 4а “Сума перерахованого податку” проставляється сума надміру утриманого податку зі знаком “мінус”;

у рядку 5 “Ознака доходу” зазначається “109”.