Які витрати мають право врахувати нотаріуси при визначені сукупного чистого доходу?

Правовий порядок регулювання оподаткування доходів фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність в Україні, встановлюється Податковим кодексом України (далі – Кодекс). Згідно з пунктом 178.3 статті 178 Кодексу оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниці між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності.

У разі неотримання довідки про взяття на облік особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об’єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без урахування витрат, повідомила “Карпатському об’єктиву” ДФС у Закарпатській області.

Кодексом не передбачено будь-якого переліку витрат для фізичних осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність.

Разом з цим, при визначенні сукупного чистого доходу приватного нотаріуса враховуються витрати, наведені в Узагальнюючій податковій консультації щодо деяких питань оподаткування фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність (приватних нотаріусів, адвокатів), затвердженій наказом ДПС України від 24.12.2012 № 1185 та в Узагальнюючій податковій консультації щодо витрат приватного нотаріуса, затвердженій наказом Міндоходів України від 30.12.2013 № 884.

Так, до витрат приватного нотаріуса можуть бути віднесені, зокрема:

– оренда робочого місця нотаріуса, у тому числі його поточний ремонт, обладнання пандусу для під’їзду інвалідів;

– страхування цивільно-правової відповідальності приватного нотаріуса;

технічне забезпечення діяльності робочого місця нотаріуса та його обслуговування:

– охоронна та пожежна сигналізація;

– металеві двері або металеві ролети;

– металеві грати, захисні ролети та броньована ударостійка плівка на вікнах;

– металеві шафи;

– вогнестійкий сейф;

– інформаційна вивіска;

– обслуговування технічного обладнання (комп’ютери, у тому числі їх програмне забезпечення, принтери, сканер, ксерокс, факс, телефон тощо) ;

– підключення та користування мережею Інтернет без обмеження кількості провайдерів, включаючи мобільний Інтернет;

– телекомунікаційні послуги;

– меблі;

– програмне забезпечення, користування електронною базою законодавства;

– встановлення, обслуговування та користування державними та єдиними реєстрами;

– виготовлення печатки, штампів з текстами посвідчувальних написів;

– витрати на придбання спеціальних бланків нотаріальних документів та ведення реєстрів для реєстрації нотаріальних дій, книг, журналів реєстрації (обліку), передбачених номенклатурою;

– витрати на придбання канцелярського приладдя (картонажі, архівні папки, твердий картон, канцелярський папір, технічні засоби для прошивання документів тощо) ;

– витрати на забезпечення збереження документів нотаріального діловодства;

– проходження підвищення кваліфікації, участь у короткотермінових семінарах, міжнародних семінарах, симпозіумах, науково-практичних конференціях; удосконалення професійної майстерності; навчання в школі молодого нотаріуса; придбання та передплата юридичної літератури (книг, журналів, дисків, програм тощо) ;

– оплата праці та обов’язкові нарахування на фонд оплати праці помічників, секретарів, стажистів (найманих працівників) ;

– сплата внесків до Пенсійного фонду України, у тому числі на користь найманих працівників, та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування;

– відкриття рахунків у банках та їх розрахунково-касове обслуговування (депозитні рахунки) ;

– витрати на поштові та кур’єрські послуги, необхідні для ведення нотаріальної діяльності;

– комунальні витрати (електро-, газо-, тепло-, водопостачання) на утримання робочого місця приватного нотаріуса, у разі якщо це нежитлове приміщення є власністю приватного нотаріуса;

– сплату щомісячних членських внесків нотаріусами на забезпечення нотаріального самоврядування, відповідно до статті 16 Закону України від 02 вересня 1993 року № 3425 «Про нотаріат» зі змінами та доповненнями.