Держгеонадра підписала третій меморандум на Закарпатті

Держгеонадра підписала третій меморандум про співпрацю з обласними громадами

Сьогодні, 23 березня, Державна служба геології та надр України в Ужгороді підписала перший в 2017 році меморандум про співпрацю із Закарпаттям. Учасниками тристороннього договору є Держгеонадра,  Закарпатська облдержадміністрація та Закарпатська обласна рада.  Ключовою метою договору є оперативний обмін інформацією в сфері надрокористування. Як зазначили Сторони, це сприятиме економічному розвитку регіону та України в цілому. Також керівники регіону та Держгеонадра домовились про об’єднання зусиль, щодо аудиту непрацюючих спецдозволів по Закарпатській області. Нагадаємо, в 2016 році Держгеонадра підписала два меморандуми про співпрацю із Львівщиною та Київщиною.

Результатом  детального обговорення покрокового співробітництва Закарпатської обласної громади з Держгеонадрами стане одразу низка перспектив. Меморандум гарантує розвиток соціальної інфраструктури на місцях, дає змогу в оперативному режимі отримувати інформацію щодо потенційного надрокористувача та розширювати державну базу геологічної інформації.

«Одразу після підписання меморандуму Служба виконає один із пунктів цього документу щодо обміну інформацією. Ми підготували перелік із 102 підприємств, які працюють в регіоні в рамках 134 спецдозволів на користування надрами. Володіючи інформацією щодо програми робіт та їхніх термінів виконання, строків дії спецдозволів, обласна громада матиме можливість особисто моніторити їх робочий процес і порушувати питання щодо раціонального використання корисних копалин. І це тільки перший крок з нашого боку», – пояснює т.в.о.голови Держгеонадр України Микола Бояркін.

За його словами, меморандум сприятиме вирішенню проблем в соціальній інфраструктурі Закарпаття. «Якщо інвестор захоче скористатися тим, що знаходиться у надрах на території Закарпатської області, він повинен зробити пропозицію щодо розвитку місцевої інфраструктури – чи то ремонт або будівництво дитячого садочка, ремонт доріг та інше. Соціальні потреби має озвучувати місцева громада. І взагалі, я дуже розраховую на нашу плідну співпрацю», – зазначив Микола Бояркін.

Також на зустрічі домовились про об’єднання зусиль щодо аудиту непрацюючих спеціальних дозволів на користування надрами на Закарпатті та про аналіз цих причин.

 «За останні роки обласна рада надала цілу купу дозволів на користування надрами, інвестори обіцяли області якнайшвидше запустити виробництво й створити робочі місця, а на виході ми бачимо круглий нуль», – зазначає голова Закарпатської обласної державної адміністрації Геннадій Москаль. – «Усі дозволи, які облрада надавала за останні роки, будуть підняті, ревізовані, і по тих об’єктах, де не проводиться жодної діяльності, дозвільна документація буде анульована через суд».

Микола Бояркін запевнив керівників Закарпаття, що всіляко сприятиме цій ініціативі, надасть весь список дозволів на користування надрами в області й допоможе здійснити їх фахову ревізію.

Зазначимо, співпрацю з місцевими громадами Держгеонадра ініціювала після низки законодавчих змін, внесених до постанов КМУ №615 та №594, які регламентують діяльність геологічної служби. Нагадаємо, це вже третій подібний меморандум. Торік Держгеонадра підписала два таких меморандуми з Львівщиною та Київщиною.

Довідка: Наразі на Закарпатті розвідано 246 родовищ корисних копалин місцевого та державного значення, з яких 14 родовищ – комплексні. Розробляється 114 родовищ, у тому числі й 4 комплексних.

В Закарпатській області працює 102 підприємства в рамках 134 спеціальних дозволів на користування надрами.

Родовища неметалічних копалин – 55 спецдозволів. На геологічне вивчення з подальшою дослідно-промисловою розробкою – 1 (ГВ+ДПР), видобування – 54.

Найбільше в області родовищ нерудних корисних копалин – кам’яної солі та сировини для будівництва. Її поклади оцінюються приблизно в 346 млн тонн. Область – єдиний постачальник перлітової сировини в державі. Тут розвідано 3 родовища перліту і його запаси становлять 48 млн тонн. Це  дає можливість забезпечувати перлітом не тільки потреби України, а й потреби країн СНД та Європи.

Великий практичний інтерес становлять барити та бентонітові глини. Біганське родовище бариту – єдине в Україні. Наявні запаси бариту можуть забезпечити щорічну потребу України на рівні 30 тис тонн протягом 30 років.

Родовища металічних корисних копалин – 5 спецдозволів. На геологічне вивчення з подальшою дослідно промисловою розробкою – 2, видобування – 3.

Родовища нафти та газу – 7 спецдозволів. На геологічне вивчення з подальшою дослідно-промисловою розробкою  – 2, геологічне вивчення  у т.ч. дослідно промисловою розробкою з подальшим видобуванням – 1, видобування – 4.

Родовища вугілля та горючих сланців -1 спецдозвіл видано на видобування. Паливні ресурси представлені бурим вугіллям. Розвідано 4 родовища, розробляється  1.

Родовища підземних вод – 65 спецдозволів. На геологічне вивчення в тому числі дослідно-промисловою розробкою  – 26 спецдозволів (ГВ+ДПР).Видобуванням займаються в рамках 39 спецдозволів.

Закарпатська область одна із найбагатших областей на мінеральні та термальні води. Вони унікальні за своїми лікувальними властивостями. Зокрема, Свалявський та Міжгірський райони найпотужніші за балансовими запасами та видобутком води. В середньому, в Свалявському район добовий видобуток складає понад 1 тис куб м.В Міжгірському – понад 1200. До категорії унікальних віднесені родовища вуглекисних підземних мінеральних вод –  Голубінське, Нова Поляна, Полянське, Шаянське,Свалявське та родовище вуглекислозалізистих мінеральних вод – Келечинське.

 На Закарпатті поширені 10 типів мінеральних вод, які застосовуються для лікувального пиття, зовнішнього лікування та промислового розливу.

Експлуатаційні запаси мінеральних підземних вод Закарпатської області використовуються лише на 18%.