Іноземні інвестори досить часто відмовляються вкладати кошти у видобувну галузь Закарпаття

Закарпатські екологи наголошують: через труднощі дозвільно-узгоджувальних процедур на розробку родовищ корисних копалин, іноземні інвестори досить часто відмовляються вкладати кошти у видобувну галузь області.

У ході шостої сесії сього скликання облради депутати розглянуть інформацію директора департаменту екології та природних ресурсів Закарпатської ОДА про стан використання родовищ корисних копалин Закарпатської області, повідомила “Карпатському об’єктиву” прес-служба Закарпатської облради.

Як зазначено у документі, на території області розвідано 284 родовищ корисних копалин. Найбільш поширеними є будівельні корисні копалини та мінеральні води. Унікальними є родовища цеоліту та перліту. Широко розповсюджені родовища кам’яної сировини для виготовлення облицювальних плит з мармурів світлих відтінків, сировини для виробництва скла, фарфору і фаянсу, різної сировини для металургії. Значна частина родовищ корисних копалин являються багатоцільовою сировиною. Придатність сировини для різних виробництв створює усі передмови для утворення на їх базі окремих самостійних експортоздатних напрямків промисловості краю.

Торік 94 надрокористувачі області отримали 133 ліцензії на користування надрами. Впродовж 2014-2016 років сесією обласної ради розглянуто 40 проектів рішень на користування надрами, з яких погоджено 27. На даний час із 27 погоджень 12 надрокористувачів змогли отримати спеціальні дозволи на користування надрами.

Проаналізувавши діяльність 94 ліцензованих підприємницьких структур, із 67 працюючих підприємств в області, що поповнюють державний та місцевий бюджети зафіксовано, що 29 – займаються видобутком мінеральних та прісних вод, 4 – видобутком термальних вод, 2- родовища цеоліту, 9 – займається розробкою родовищ андезиту, 8 – родовищами глини, 2 – родовищами піску, 2- газові родовища, та по одному родовищі доломіту, пісковику, каоліну, перліту, бентонітових глин, вапна та бурого вугілля.

За даними ГУ ДФС у Закарпатській області платять рентну плату за користування надрами 67 надрокористувачів, а 27 надрокористувачів не платять рентну плату у зв’язку із тимчасовим припиненням дії спеціального дозволу на користування надрами.

Основною перепоною на шляху розвитку гірничодобувних підприємств є занадто складна, неефективна, бюрократична процедура отримання ліцензій на користування надрами.

Для багатьох діючих гірничодобувних підприємств області ситуація із надання спеціальних дозволів на користування надрами набула загрозливого характеру. За кожним пакетом документів – стоїть колектив виробничого підприємства, який виготовляє національний продукт (ВВП), сплачує податки, створює робочі місця, сприяє соціально-економічному розвитку, що особливої актуальності набуло в умовах кризи.

«Через труднощі дозвільно-узгоджувальних процедур на розробку родовищ корисних копалин іноземні інвестори досить часто відмовляються вкладати кошти у видобувну галузь області. У цілому існуючий порядок надання спеціальних дозволів на користування надрами суперечить задекларованому державному курсу на створення сприятливого інвестиційного, підприємницького середовища і розширення прав органів місцевої влади», йдеться в інформації.

Тож, для врегулювання ситуації щодо надання спеціальних дозволів на користування надрами закарпатські екологи клопочуть про внесення зміни до законодавства України щодо делегування повноважень із надання спеціальних дозволів на право користування корисними копалинами місцевого значення місцевим органам влади.

Закарпатська область одна із найбільш багатих на цеоліти, які представлені 3 родовищами: – Сокирницьким, Саригич, та Зеленокам’яним. Такі види корисних копалин як перліт, цеоліт, мармур видобуваються виключно на території Закарпаття, видобуток яких становить 100% від загального в Україні.

Також Закарпаття володіє добре розвиненою сировинною базою будівельних матеріалів, на території якої налічується 179 родовищ корисних копалин для будівництва. На даний час ліцензовані 63 родовища. Розвіданих родовищ каменю облицювального в області налічується – 22, із яких наявні ліцензії у – 7, каменю будівельного налічується – 50 родовищ, з яких наявні ліцензії у – 28.

У краї налічується 81 родовище сировини цегельно-черепичної з запасами 81,4 млн.м³ за промисловими категоріями А+В+С₁, з яких ліцензовані -7 родовищ. Підземні прісні води для господарсько-питного і виробничо-технічного водопостачання розвідані на 24 ділянках. Ліцензовано 11 ділянок, балансові запаси прісної води складають 344,99 тис. м³/добу.

Мінеральні підземні води розвідані на 38 ділянках, ліцензовані – 36. Сумарна кількість запасів становить 4215,0 м³/добу.

Термальні води представлені єдиним на Україні,,Берегівським” родовищем, балансові запаси якого становлять 0,871 тис. м³/добу.

Державною службою геології та надр України у період 2014-2016 років проведено перевірку 23 надрокористувачів на виконання умов спеціальних дозволів на користування надрами. За результатами перевірок зупинено дію спеціального дозволу ТЗОВ,,Західна геолого-розвідувальна компанія”, винесено питання на розгляд комісії щодо зупинення спеціального дозволу ПВКП,,Діорит” та ЗФ ТОВ,,Готіс”,,Санаторій гірська Тиса” та МПП,,Алекс”.

Повний текст даної інформації з відповідними таблицями розміщено на сайті облради в рубриці Проекти рішень шостої сесії: http://zakarpat-rada.gov.ua/category/proekty-rishennya/