Закарпатські фахівці Держаудитслужби перевірили використання «земельних» коштів 

Задля оцінки ефективності використання бюджетних коштів, які спрямовуються на проведення земельної реформи фахівці Держаудитслужби у Закарпатській області в плановому порядку провели фінансовий аудит діяльності Державного підприємства “Закарпатський геодезичний центр”, а також взяли участь в аудиті виконання бюджетних програм Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру.

Під час перевірок виявили низку проблем, які перешкоджають ефективному використанню бюджетних коштів та управлінню земельними ресурсами – низький рівень внутрішнього контролю та ефективності прийнятих управлінських рішень. Як наслідок, недоотримано кошти в загальній сумі 800 тисяч гривень, невикористано можливість для забезпечення додаткового надходження до бюджетів півмільйона гривень, неефективно використано 1,35 млн. гривень та втрачено фінансових ресурсів у сумі 700 тисяч гривень.

Зокрема, відсутність належного контролю зі сторони Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області щодо виконання програмних заходів земельної реформи спричинило неефективне використання 117 тис. гривень бюджетних коштів та вкладання 1,23 млн. гривень на заходи, які протягом наступних трьох років так і не були впроваджені.

Рішення про передачу земель державної власності у приватну, а не в оренду з проведенням земельних торгів, призвело до недоотримання місцевими бюджетами близько 600 тисяч гривень.

Недофінансування заходів програми «Проведення земельної реформи» вплинуло на своєчасність проведення розрахунків із суб’єктами господарювання за надані послуги по інвентаризації земель та призвело до створення боргових зобов’язань. Відтак, до відповідних додаткових витрат державного бюджету в частині нарахування та сплати штрафних санкцій (інфляційних витрат) на суму більше як 500 тисяч гривень.

В Закарпатській області, згідно з даними науковців, налічується 37 тисяч гектарів еродованих та 150 тисяч гектарів ерозійнозагрозливих земель, 126 тисяч гектарів займають кислі ґрунти, які потребують вапнування. Зважаючи на географічне розташування, Закарпаття є найбільш паводконебезпечним регіоном України. Паводки наносять великі збитки народному господарству області на низині та в долинах де розміщено основний економічний потенціал області. Відсутність державної цільової програми охорони земель та, відповідно, регіональної, не дає можливість використовувати кошти місцевих рад на природоохоронні заходи у сфері використання земель – захист від підтоплення, рекультивацію порушених земель, поліпшення малопродуктивних земель тощо.

Як наслідок, цільові кошти у сумі 6,8 млн. гривень, які надійшли на рахунки обласного, районних, сільських, селищних та міських бюджетів, у порядку відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, залишаються не використаними на заходи щодо покращення стану сільськогосподарських угідь.

Недосконалість правил внутрішнього контролю на Державному підприємстві “Закарпатський геодезичний центр” та недостатній контроль за їх виконанням негативно вплинув на достовірність дебіторської заборгованості за надані послуги, отримання додаткових фінансових ресурсів, завищення витрат.

Зокрема, не вжито заходів для отримання 500 тисяч гривень за рахунок штрафних санкцій за невиконання контрагентами договірних зобов’язань, в обліку занижено дебіторську заборгованість за виконану працівниками підприємства роботу. Крім того, встановлено непідтверджену прострочену дебіторську заборгованість у сумі 67 тис. гривень, яка була оплачена дебіторами у попередніх періодах.

Відсутність документального підтвердження та обґрунтування необхідності підвищення базової норми списання палива, підприємство додатково та понад затверджені норми списало майже 6 з половиною тисячі літра бензину на загальну суму 78 тисяч гривень.

Крім того, проведений аудит на Державному підприємстві “Закарпатський геодезичний центр” встановив факти несвоєчасних виплат та простроченої заборгованості з оплати праці, недотримання розмірів гарантованої державою мінімальної заробітної плати, не донарахування п’яти працівникам заробітної плати за фактично відпрацьований час у сумі 74,4 тисячі гривень. Поряд з цим, місце зайве нарахування та виплата заробітної плати 12- ти працівникам в сумі 91 тисяча гривень.

За результатами проведених аудитів, об’єктам контролю надано пропозиції щодо підвищення ефективності використання державних ресурсів, – повідомили в Управлінні Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області.