Новий рік – нові ініціативи: які сюрпризи готує українцям 2017-й?

Україна переступила поріг 2017 року. Разом з новою календарною датою з 1 січня набули чинності нові закони та правила.

Тож наступний рік обіцяє бути вельми насиченим. Які сюрпризи чекають на українців? Наскільки правильним та ефективним буде головний фінансовий документ країни, прийнятий напередодні? Які нововведення в освіті, охороні здоров’я, культурі позначаться на долі українців?

Основні цифри

У рейтингу найгучніших змін, які викликали чималий суспільний резонанс і повинні втілитися в життя вже з Нового року, безумовно, лідирує ініціатива уряду про підняття мінімальної зарплатні. Так, з 1 січня мінімальну зарплату збільшать удвічі – з 1600 до 3200 грн.

Перед тим як Верховна Рада прийняла бюджет 2017 року з урахуванням підвищеної «мінімалки», 6 грудня законодавці зробили перший крок у цьому напрямі – 227-ма голосами «за» ухвалили Закон № 5130, котрий регулює та легалізує правовідносини у сфері зайнятості.

Як прокоментував цю подію міністр соціальної політики Андрій Рева,

«цей законопроект дає можливість збільшити мінімальну заробітну плату, підвищити соціальні стандарти. Законопроект створює умови для підвищення мінімальної зарплати до 3200 грн».

За його словами, підвищення «мінімалки» сприятиме легалізації праці, при цьому прийнятий закон надає повноваження місцевим органам влади контролювати тіньову зайнятість.

Утім деякі експерти висловлюють сумніви в досягненні таким кроком успіхів у боротьбі з детінізацією. Вони зазначають, що ініціатива уряду навіть може дати зворотний ефект. Крім того, фахівці не виключають, що підвищення мінімальної заробітної плати може призвести до інфляції та зростання безробіття.

Через збільшення в держбюджеті мінімальної зарплати до 3200 грн зросте й розмір єдиного соціального внеску – замість 300 грн підприємці щомісячно платитимуть 704.

Нагадаємо, 27 грудня Президент підписав ініційовані урядом зміни до Податкового кодексу й, зокрема, до Закону «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (ЄСВ)». Зміна в законі словосполучення «має право самостійно» на слово «зобов’язаний» істотно змінила правила ведення бізнесу для малих підприємців. Уже з 1 січня 2017 року всі фізособи – підприємці, навіть ті, які не одержують доходу (так звані «сплячі» ФОПи), повинні будуть платити єдиний соціальний внесок. Досі його сплачували лише ті, хто заробляв своєю підприємницькою діяльністю.

Ще одним важливим нововведенням держбюджету є підняття прожиткового мінімуму. 3 1 січня 2017 року прожитковий мінімум на особу в розрахунку на місяць передбачається встановити в розмірі 1,544 тис. грн, з 1 травня – 1,624 тис. грн, з 1 грудня – 1,700 тис. грн.

Утім нині розмір мінімальної пенсії в Україні не дотягує навіть до прожиткового мінімуму. Наразі пенсіонери отримують не менше 1247 грн, а протягом наступного року пенсію планують підвищити до 1400 грн.

«З нового року пенсії будуть збільшені ще на 10%. Але наш головний виклик – зменшення дефіциту Пенсійного фонду. На сьогодні це понад 150 млрд грн. Основне завдання – вжити заходів зі зменшення такого дефіциту», – заявив Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман.

Наразі в Україні колосальне навантаження на Пенсійний фонд. Щоб хоч якось виправити ситуацію з детінізацією, Кабмін знову згадує про збільшення мінімальної зарплатні. Розрахунок тут простий: чим вища «мінімалка», тим більше відрахувань з фонду заробітної плати на ЄСВ. А чим більший ЄСВ, тим суттєвіше наповнення Пенсійного фонду.

Узагалі у 2017 році питання реформування пенсійного забезпечення стане «викликом номер один» для влади. Нагадаємо, що з 1 січня запроваджується накопичувальна пенсійна система. Услід за підвищенням мінімальної заробітної плати уряд має намір знайти рішення для підвищення пенсій. Що ж, тільки час покаже, чи подбають посадовці в новому році про пенсіонерів.

Реформи в освіті

Різноманітними новаціями позначиться 2017 рік і в галузі освіти.

Ще наприкінці листопада в МОН України репрезентували реформування системи призначення стипендії. Якщо сьогодні її отримують усі студенти-бюджетники, чий середній бал успішності становить 4 і вище, то з нового року академічні стипендії будуть призначатися згідно з рейтингом успішності, який розроблятиметься кожним вузом окремо.

90% у рейтингу становитиме академічна успішність студента (бали), а 10% – соціальна активність: наукова, спортивна, громадська (студентське самоврядування).

Очікується, що стипендії студентів, які посядуть найвищі рейтингові позиції, зростуть на 45%. За даними уряду, у державному бюджеті на 2017 рік фонд стипендій збільшено на понад півмільярда гривень – до майже 6 мільярдів гривень.

Таким чином у новому, 2017 році академічні стипендії будуть виплачуватися за рейтингом успішності, а соціальні – за рівнем доходів сім’ї.

Не оминуть нововведення й загальну середню освіту. Нещодавно міністр освіти і науки України Лілія Гриневич на засіданні уряду представила Політичну пропозицію «Нова українська школа».

Цей документ простою мовою пояснює ідеологію змін в освіті,

що закладаються в проекті нового базового Закону «Про освіту». Цей законопроект з’явився в підсумку громадсько-політичного діалогу тривалістю понад три роки. Якщо парламентарі підтримають цей документ, то вже у 2017 році в Україні можуть запровадити 12-річну шкільну освіту. Вона складатиметься з 4-річної початкової, 5-річної базової середньої та 3-річної профільної середньої.

«Ми маємо перейти від школи знань до школи компетентностей. Це означає, що ми повинні виокремити необхідне ядро знань та навчити дітей реально з цими знаннями працювати. Цю зміну гарно ілюструє метафора: можна читати на швидкість, а можна читати з розумінням. Школа компетентностей – це читання з розумінням», – пояснила  міністр освіти і науки України Лілія Гриневич.

А щоб у вчителів вистачало сили та ентузіазму на навчання, зарплату їм підвищать на 50%. Тож цілком можливо, що «мікроклімат» у школі значно поліпшиться. Збільшення заробітної плати сприятиме зростанню престижу професії вчителя.

Старт страхової медицини

Однією з найбільш очікуваних подій у 2017 році можна без перебільшення вважати запуск страхової медицини в Україні. Переведення системи охорони здоров’я на страхову модель триватиме три роки, до 2020-го.

Трансформація системи стартуватиме із запуску сімейної медицини європейського зразка на базі існуючої первинної ланки української системи охорони здоров’я (поліклініки, амбулаторії, ЦПМСД).

Українці зможуть вільно обирати сімейного лікаря і педіатра для своїх дітей та підписувати з ним прямі угоди з чітко прописаним обсягом послуг, гарантованих та оплачених державою.

«У випадку, якщо пацієнта не задовольняє сімейний лікар, він зможе його поміняти. Сімейні лікарі видаватимуть довідки в дитячий садок, школу, басейн. Прив’язка до місця проживання скасовується. Наша мета – лікар кожній родині. Сімейний лікар має стати агентом сім’ї в системі охорони здоров’я, направляти, стежити за здоров’ям та забезпечувати всю первинну діагностику. Сім’я повинна йому довіряти, а для цього лікар має бути мотивований, передусім фінансово», – поінформував заступник міністра охорони здоров’я Павло Ковтонюк.

Тож уже з Нового року Державний бюджет України передбачає зростання зарплат лікарів на 30%.

Окрім старту страхової медицини, Міністерство охорони здоров’я разом із громадськими діячами, представниками медичного та ІТ-бізнесу намагаються побудувати в Україні «електронну систему охорони здоров’я».

«Наша кінцева мета – щоб усі відносини в охороні здоров’я відбувалися без паперу», – кажуть у міністерстві.

За допомогою E-health вони сподіваються, що в майбутньому в комп’ютер вводитимуть лише дані про конкретного пацієнта, а всі форми звітності генеруватимуть автоматично.

«Через Інтернет можна буде обрати лікаря, подивитися свою медичну картку, аналізи», – додали в МОЗ.

Коли саме це все станеться, поки що невідомо. Кажуть лише, що це поступовий процес.

Акцент на культуру

Без перебільшення топовою культурною подією в Україні у 2017 році стане проведення Євробачення. Завдяки блискучій перемозі української співачки Джамали в Стокгольмі 62-й щорічний пісенний конкурс має відбутися в Києві. Головною ареною стане Міжнародний виставковий центр. Півфінали Євробачення 2017 відбудуться 9 та 11 травня, фінал – 13 травня.

За попередніми підрахунками, кошторис проведення пісенного конкурсу становить 655,7 мільйона гривень, з яких 455,7 мільйона гривень передбачено в проекті бюджету України, а ще 200 мільйонів надає місто-господар пісенного конкурсу Київ.

Наразі в команді Євробачення 2017 з’явилися креативний та шоу-продюсери. Постановкою відкриття пісенного конкурсу займатиметься український режисер Олег Бондарчук, а постановками виступу спеціальних гостей – британець Стюарт Барлоу.

Проведення Євробачення в нашій країні безперечно зачепить кожного українця, адже дасть змогу поповнити бюджет за рахунок туристів, а також довести європейцям, що Україна – це Європа.

Загалом на культуру в бюджеті на 2017 закладено майже 4 мільярди гривень. Зокрема серйозний прорив – суттєве збільшення (500 мільйонів) на український кінематограф.

За підтримки Держкіно нині в Україні знімається 40 повнометражних ігрових фільмів, які вийдуть у прокат у 2017 та 2018 роках. Серед них – перше українське фентезі, фільм жахів та історичний бойовик.

…Усі нововведення уряду українці сприймають без особливого ентузіазму. Адже обіцяти легше, ніж робити. Наскільки нові ініціативи сприятимуть зростанню матеріальних, соціальних і духовних ланок  суспільства, важко передбачити. Утім змінювати стару систему господарювання та управління країною, безумовно, потрібно. Адже Україна зробили свій вибір: євроінтеграція – ось основна мета країни. А для цього потрібні кардинальні зміни не лише в державі, а й у свідомості  кожного. Бо перш за все слід міняти не країну, а себе в цій країні.

Христина БІКЛЯН