Нововведення в податковому законодавстві: «плюшки» для закарпатських аграріїв і кнут для «сірих» роботодавців

Грудневої ночі разом з прийняттям бюджету парламент схвалив зміни до Податкового кодексу.

Незважаючи на те, що нові підходи податкової політики напрацьовувалися цілий рік, про деякі серйозні новації бізнесу повідомили під новорічну ялинку. УНІАН спробував розібратися, що чекає платників податків у 2017 році.

У ніч прийняття бюджету для збалансованості бюджетних показників Верховна Рада прийняла відразу два урядових податкових закону. Зміни до податкового кодексу, всупереч самому кодексу були прийняті і вступили в силу не через півроку, а рівно через 10 днів. Так вже склалося історично, що рішення про те, які податкові правила будуть діяти в Україні в наступному році, Верховна Рада з ініціативи уряду вважає за краще приймати напередодні Нового року.

Такий авральний підхід до прийняття податкових змін не може не позначатися на інвестиційному кліматі країни. Адже бізнес очікує стабільності та прогнозованості податкових правил, а отримує традиційно зміни «під новорічну ялинку».

При цьому Міністерство фінансів з весни працювало над проектом податкової реформи, яка повинна була поліпшити податковий клімат і скоротити рівень корупції у фіскальних органах. Зміни готувалися відкрито і до дискусії запрошувалися всі зацікавлені сторони. На початку листопада уряд подав відповідні зміни в Раду, але прийняти документ з безліччю правок депутати змогли лише під кінець року. Із законопроекту зникли ряд принципових норм, на яких грунтувалася реформа Мінфіну, проте, ряд важливих правок, які повинні спростити життя платникам податків, були прийняті.

Легке адміністрування

Головна мета всіх прийнятих змін – вдосконалення системи адміністрування податків. Їх ініціатори розраховують, що новації мінімізують можливості маніпуляцій з боку нечесних працівників фіскальної служби.

Зокрема, для спрощення життя платників податків і мінімізації спілкування з податковими інспекторами більшість операцій буде проводитися в електронному кабінеті. Через такий кабінет буде здійснюватися листування платників податків з контролюючим органом, проводитися заповнення декларацій.

За допомогою електронного кабінету платники податків зможуть переглядати інформацію про податкові платежі в режимі реального часу, проводити звірку розрахунків з бюджетами, управляти сумами помилково або надміру сплачених податків, мати доступ до електронного адміністрування ПДВ, отримувати інформацію про призначення, перевірки, які можна. В тому числі, отримувати накази про призначення перевірки та адміністративно оскаржити рішення контролюючого органу, а також отримувати будь-який документ. Відсутність прямого контакту платника податків з інспектором неминуче скоротить корупційні ризики в податковій сфері.

Прийнятий закон також вводить пріоритет загальних податкових консультація над індивідуальними, скасовує обмеження прав Міністерства фінансів на надання загальних податкових консультацій. Все це покликане усунути практику індивідуальних консультацій бізнесу на платній основі.

Застосування індивідуальної податкової консультації, як і раніше, звільняє платників податків від відповідальності. Однак відтепер таке звільнення можливе за умови реєстрації консультації в єдиній базі індивідуальних податкових консультацій.

Крім того, закон передбачає оприлюднення плану-графіка документальних перевірок на сайті УКРІНФОРМ і публікацію в офіційному виданні УКРІНФОРМ.

Головним нововведенням по боротьбі з корупцією в органах УКРІНФОРМ могла б стати передача адміністрування ІТ-систем і баз даних Державної фіскальної служби Міністерству фінансів. Скандали з втручанням фіскалів в електронні податкові бази однозначно показали, що УКРІНФОРМ не може бути неупередженим і нейтральним користувачем цих баз. І передача цих даних допомогла б уникнути маніпуляції, зокрема, з відшкодуванням податку на додану вартість. Але цього з технічних причин не відбулося, Рада відклала передачу на 2017 рік.

«Уряд серйозно підійшов і презентувало реформу, яка мала назву передачею баз даних від УКРІНФОРМ до Мінфіну, щоб уникнути зловживань і маніпуляцій з інформацією, в тому числі, з відшкодуванням ПДВ. Але, як з’ясувалося, все те, про що люди говорили, що це добре, – силами депутатів сьогодні було ліквідовано. Виявилося, що бази даних нікому передавати не треба », – нарікав заступник голови парламентського Комітету з питань податкової та митної політики Андрій Журжій під час обговорення законопроекту.

У свою чергу глава того ж комітету Ніна Южаніна зазначила, що в даний момент передачу баз даних здійснити неможливо.

«В останній тиждень ми отримали заборону МВФ щодо передачі баз даних, тому що це технічно зробити неможливо. Але ми зараз зробили перший крок – виписали багато статей, які поетапно приведуть до цього », – сказала Южаніна.

Таким чином, Мінфін до 1 липня 2017 роки проведе технічний аудит баз даних, і це стане першим кроком до передачі їх управління в руки профільного міністерства.

ПДВ по-новому і «плюшки» для аграріїв

Одним з очевидних плюсів прийнятих змін в податковому адмініструванні стане більш прозоре відшкодування податку на додану вартість. Як і було запропоновано Міністерством фінансів, закон передбачає замість існуючих двох реєстрів створення єдиного публічного реєстру заяв про відшкодування ПДВ, який буде перебувати у віданні міністерства, а не УКРІНФОРМ.

Нормативний акт вводить принцип мовчазної згоди при відшкодуванні ПДВ. Висновок УКРІНФОРМ перед відшкодуванням більше не буде вимагатися, а процес відшкодування може бути зупинений, тільки якщо у ГФС є конкретні заперечення по процедурі відшкодування. При цьому зареєстрована в реєстрі накладна буде достатньою підставою для оформлення податкового кредиту. Крім того, податкова більше не зможе в односторонньому порядку розривати договори електронного адміністрування ПДВ.

Аграрії, яким з 1 січня 2017 року було остаточно скасовано спецрежим відшкодування ПДВ, отримають в поточному році 4,37 млрд грн державних дотацій. Розподіл бюджетної дотації на розвиток сельхозяйственной товаровиробників в Україні буде здійснюватися в автоматичному режимі пропорційно сумі вартості, реалізованої ними продукції.

Прийнята норма також передбачає застосування максимального розміру дотації для одного підприємства в 150 млн грн з 2018 року. Крім того, уряд закріпив мінімальний розмір щорічної допомоги аграріям в 2017-2021 роках на рівні 1% валового аграрного виробництва країни.

Основною зміною в податок на прибуток є введення податкових канікул на п’ять років до 2021 року для підприємств з оборотом не більше 3 млн в рік і зарплатою працівників не нижче двох мінімальних. Це стосується як нових підприємств, так і діючих зі штатом від 5 до 20 працівників (для спрощенців – 50 осіб).

Мінфін також передбачив в законі норму про єдиний казначейський рахунок для оплати всіх податків, крім ПДВ і акцизів, а також інструмент прискореної амортизації, що дає можливість бізнесу швидко списувати свої активи через знос.

Кнут для любителів сірих зарплат

Боротьбу з тіньовим сектором економіки доповнить введення значних штрафів, які в 2017 році покарають тих недобросовісних роботодавців, які будуть продовжувати практику виплат заробітних плат у конвертах.

Відповідно до нових правил, роботодавці повинні будуть сплатити штраф у розмірі до 3-х мінімальних зарплат у всіх випадках недопущення інспекторів до перевірки, а в разі блокування роботи інспектора при виявленні працівників з неоформленими трудовими договорами, виплати заробітної плати без нарахування і сплати єдиного внеску – 100 мінімальних зарплат або 320 тис. грн.

Для перевірки правильності виплати зарплат закон надає право органам місцевого самоврядування не тільки виступати з ініціативою перевірок бізнесу, а й організовувати їх проведення. Експерти вважають, що реалізація цієї норми посилить ризики вибіркового тиску на бізнес і може привести до зростання безробіття.

Додатковий тиск на малий бізнес надасть і ще одна новація: з 1 січня окремі категорії фізичних осіб підприємців, зокрема, другої і третьої груп, будуть платити єдиний соціальний внесок в розмірі 704 грн на місяць, навіть якщо тимчасово не мають ніякого прибутку. При цьому, перша група спрощенців має можливість платити половину мінімального страхового внеску в розмірі 352 грн на місяць. Експерти називають цю норму контрпродуктивною, оскільки вона може відвести в тінь тих підприємців, які вели підприємницьку діяльність епізодично і платили податки, тоді, коли мали прибуток.

Це нововведення вже призвело до того, що українські приватні підприємці в останні дні 2016 року стали масово закривати свій тимчасово непрацюючий бізнес. Самі підприємці підозрюють, що передноворічна ініціатива і була зроблена з метою застати їх зненацька і змусити забарилися сплатити ЄСВ за перший квартал 2017 року, так як податок сплачується поквартально.

Наступив 2017 рік покаже, наскільки вірними і ефективними були підтримані Верховною Радою податкові ініціативи уряду Володимира Гройсмана. Наближають вони Україну до мети: створити справедливу систему оподаткування, в якій податки на розвиток держави і суспільства платять усі без винятку, і в якій немає шансу для корупції.

Якщо уряду і Раді вдасться встановити чіткі і зрозумілі правила гри, то і бізнес почне виходити з тіні і чесно платити податки. І чесно кажучи, у воюючої країни немає іншої альтернативи.

Ксенія Обухівська