Скільки коштує підготовка до школи

Останній місяць літа завжди пов’язаний із очікуванням першого дзвоника. Не те, щоб дітям дуже хотілося до школи, але до початку навчального року необхідно підготуватися – закупити канцелярію, спортивний інвентар, одяг (чи форму, бо в деяких школах вона є).

Найбільший головний біль у процесі закупівель, звичайно ж, у батьків. Те дорого, те не підходить, щось занадто низької якості, щось – не до смаку сину чи доньці…

Тож у скільки обходяться краянам вирядити своїх чад до учбових установ? У які суми планують вкластися? Що купують найчастіше і на що звертають увагу? Це та інше з’ясовував «Карпатський об’єктив».

Чи можна вкластися у 5 тисяч?

У цьому році батьки першокласників мають змогу отримати 5 тисяч гривень на те, щоб закупити необхідне майбутнім школярикам. Сума не космічна, але й немала. Враховуючи, що торік в Україні було 278 083 першокласників, приблизно таку ж кількість можемо мати і зараз. Точно діточок досі МОН не порахувало і не оприлюднило дані.

Але, як наголошують у Міністерстві, 5 000 від держави можна буде витратити на найнеобхідніше: канцелярію, одяг і взуття для учня.

Тож чи достатньо цих грошей, аби закупити потрібні речі?

Ярослав торгує канцелярським приладдям на шкільному ярмарку в Хусті. На його думку, якщо не брати до уваги одяг, то коштів вистачить із надлишком.

«У цьому році українські заводи ціни не підняли. Якщо закуповувати вітчизняну продукцію, то із 5 тисяч ще й залишиться. Ми не підняли вартість товарів ні на копійку порівняно з минулим роком. Але скуповуються не тільки мами тих діток, які шкільний поріг переступлять вперше. Для батьків, скажімо, третьокласника чи восьмикласника, треба подумати, як із сімейного бюджету викраяти гроші на покупки. А якщо дітей декілька – тим більше», – ділиться він думками із «Карпатським об’єктивом».

Дарина з Ужгорода виряджає сина до першого, а доньку – до п’ятого класу. Зізнається, що досі купила не все, але на двох дітей уже витратила більше 10 тисяч.

«Як на мене, 5 тисяч на учня – мало, – стверджує вона. – Лише наплічник коштує в межах 1500-2000 гривень. А скільки всього необхідно ще до нього. Дитячий одяг взагалі дорогий. А треба мати хоч дві пари взуття тільки на осінь. А ще штани, светри, вишиванку, прості сорочки, для дівчат якісь суконьки, туфлі, куртку, шапку, спортивний костюм, кросівки… Список можна продовжувати дуже довго. Тому особисто для мене вкластися у 5 тисяч нереально. Та якщо хтось знає більш бюджетні варіанти, де можна придбати якісні речі, тоді чудово. У будь-якому разі, що держава вирішила фінансово підтримати батьків – це дуже добре!»

Тож які ціни

Почнемо з ранців. Ціни на них стартують від 300 гривень. Але дешеві наплічники часто низької якості, без ортопедичних спинок, пошиті з дешевої тканини. Тому краще вже заплатити більше, щоб дитині рюкзак послужив довше.

Діана Шманьо торгує наплічниками у Мукачеві. Вона зізнається, що найчастіше купують у неї ранці за 800-1200 гривень. Вони й непоганої якості, і відносно недорогі.

«Верхня цінова межа може бути й більше 5 тисяч. Але такі купують для себе дорослі. Нині з наплічниками по місту ходить вся молодь. Вони дуже практичні і їх полюбили. Наразі ними користуються навіть пенсіонери. А от для дітей вони є незамінним атрибутом, асоціюються зі школою. Важливо, аби наплічник не промокав, був із міцним замком, із ортопедичною спинкою, додатковими кишенями для пляшок із напоями», – наголошує вона.

За її словами, при покупці наплічників діти найбільше звертають увагу на малюнок і колір, а дорослі – на вартість та якість. Найчастіше закарпатці шукають такі, щоб були «не за всі гроші світу» і при цьому подобалися школяру.

Але з порожнім ранцем до учбових установ ніхто не йде. Скільки ж коштує наповнення, або канцелярія?

Ціни на зошити стартують від 3 гривень. Це – зовсім простенькі на 12 аркушів. А їх потрібно хоча б 10. Як правило, діти обирають зошити з малюнками, а їх продають вже по 5-7 гривень. Але є зошити й по 30, там більше аркушів і їх купують переважно старшокласникам.

Ручок треба мати хоча б дві. Найдешевші продають по 2 гривні, але є й по 40. Прості олівці від 1 до 12 гривень. Їх теж краще мати декілька. Гумка – від 4 гривень, стругачка для олівців – від 6 гривень. Щоденник обійдеться у 50-120 гривень. Папка для трудового навчання – від 100 гривень. Є й у рази дорожчі. Найпростіша лінійка – 3 гривні. Але вони можуть бути різними і дорожчими. Транспортир – від 17 гривень. Альбом для малювання – 50-80 гривень. Кольорові олівці – 40-250 гривень. Фломастери – 50-180, фарби – 40-180, пензлі – від 5 гривень. Обгортки для зошитів – від 20 гривень за 10 штук, для підручників – від 18 гривень за 5 штук.

Усі ці покупки «тягнуть на чималу суму – 2-3 тисячі. І це – тільки основне, бо залежно від того, у який клас іде дитина, батькам необхідно придбати ще масу інших дрібниць – від контурних карт для географії до різних довідників із історії та словників із іноземної мови.

Одежа

Одяг – дуже серйозна стаття видатків для батьків, адже багато хто вважає, що у суспільстві зустрічають саме за одягом. Тож на нього краяни витрачають у рази більші суми, ніж на все інше, потрібне дитині для навчання. Але дехто з батьків знає, як здешевити покупки.

Наталія Ковач із Тячева наголошує, що набагато вигідніше купувати наряди через інтернет, а не в магазинах. Розраховує вона витратити не більше 3 тисяч на синів.

«Кооперуєтеся з сестрами, подругами, сусідками і оформляєте замовлення. Тоді й поштові послуги, якщо їх розділити порівну, обійдуться не у 80 гривень, а в меншу суму. Та навіть якщо ніхто не долучиться, у онлайн-магазині спортивний костюм можна придбати за 400-500 гривень тоді як у крамниці від коштуватиме 800-1500. Кросівки можна знайти за 300 гривень, а в магазині за такі ж треба викласти 600-700. Не говорю про шкіру, бо такі обійдуться в мінімум 1500. Джинси можна замовити за 300-600 гривень, худі – так само, джемпери – від 200 гривень, сукні – від 150. Туфлі для хлопчиків і дівчат у межах 400-800 гривень. Є ще й ряд інших витрат – на колготки, сорочки, шкарпетки, метелики, бантики тощо. Якщо є шкільна форма, то це також чималі витрати. Але тут уже кому як поталанить купити чи пошити», – запевняє вона.

Загалом діти – недешеве щастя. Аби їх вивчити і вивести в люди – потрібні чималі кошти. Та від них закарпатським батькам, принаймні хорошим, нічого не шкода.

Марина АЛДОН