В гостях у закарпатського монополіста. ФОТО

Директори Закарпатських держлісгоспів під час робочого візиту в Великий Бичків відвідали одне з найпотужніших деревообробних підприємств в Україні.

Присутні подивилия, як на практиці сучасні технології застосовуються при виготовленні стільців з високоякісної деревини й паливних брикетів з 100% тирси без добавок і без додавання штучних сполучних речовин (клеїв) під тиском в 300 атмосфер. Вся лісопродукція взята з сертифікованих лісів, які мають знак якості FSC.

Як розповіли на «ВГСМ», зараз це підприємство має повністю автоматизовану безвідхідну технологічну лінію – від кругляка до меблевого щита, брекетів і дров. Адже високий попит мають дрова. Район не газифікований, а 90 тисяч людей треба обігріти. Разом із лісомисливгоспом ми реалізовуємо понад 40 тисяч куб. м. дров. Хоча пріоритетом є виробництво стільців.

Потужності підприємства в 2-х змінному графіку 60 тисяч кубів деревини в рік, які обробляють 465 працівників, тобто одна людина переробляє 100 кубів у рік. Ввечері деревина, а зранку 300 готових високоякісних стільців, і так за місяць цифра сягає понад 60 тисяч стільців. У планах – збільшення потужностей.

Як пояснила керівник підприємства Ірина Мацепура, «підприємство є монополістом з виготовлення стільців в Україні. Продукція цього підприємства виробляється з бука та дуба, придбаного на аукціонних торгах у Великобичківському, Мокрянському, Довжанському та Хустському лісгоспах. Практично вся готова продукція постачається на експорт. Хоча останні 2-3 місяці дуже різко пішла вверх економіка в Україні і люди закуповують нашу продукцію не сотнями, як було раніше, а тисячами. А це головний індикатор, що люди омебльовують будинки, кафе, ресторани і готелі. У державі війна, але вперше за 20 років налагодилося відшкодування ПДВ в автоматичному режимі й держава знайшла можливості зменшення навантаження с заробітної плати з 38 до 22%».

«Зміни в державі є і, думаю, що держава зацікавлена в розвитку глибокої переробки деревини, адже якщо говорити мовою цифр, то з елементарної переробки деревини податок становить 20 гривень за куб. м., а з поглибленої переробки – 200 гривень. Так що робіть висновки». Одне з головних переваг продукції, що випускається, за словами керівництва заводу, це її відносно невисока вартість і екологічне виробництво. «Людина може обставити собі гостьову кімнату навіть з невеликої зарплати і знатиме, що це рідна закарпатська деревина», – добавила Ірина Олександрівна.

Після візиту на деревообробне виробництво начальник Закарпатського ОУЛМГ Валерій Мурга відмітив, що вбачає в твердому біопаливі майбутнє і готовий всіляко підтримувати переробку сировини для внутрішнього споживача, щоб українці закуповували закарпатські стільці:

«До галузі твердого біопалива в Україні не заведено ставитися серйозно. Однак саме ця сфера нетрадиційної енергетики має в нашій країні великий потенціал зростання. Я регулярно моніторю, аналізую ринок твердого біопалива і скажу, що закарпатська галузь твердого біопалива активно розвивається в останні роки завдяки безперервному зростанню попиту на альтернативні види палива та, відповідно, цін на нього на світовому і європейському ринках. Зараз закарпатські брикети та пелети постачаються у розвинуті країни ЄС, а чому ж ми самі використовуємо дорогі енергоносії?! Наша країна входить в десятку найбільших у світі виробників сільськогосподарської продукції. У нас достатньо лісів, розвинена деревообробна і меблева промисловість. Я хочу, щоб українські громадяни купували не італійські стільці з українського дерева, а закарпатські. Cировинна база для розвитку біоенергетики і виробництва біопалива значна як за обсягом, так і за різноманітністю видів сировини. Певен, тверде паливо – стратегічний ресурс нашої енергетики і я, як можновладець, готовий всіляко підтримувати переробку сировини для внутрішнього споживача», інформує прес-служба Закарпатського ОУЛМГ.