Закарпатці готуються до зими. Скільки коштують дрова

Початок осені здивував закарпатців похолоданням. Після спекотного літа про опалення взимку подумали навіть ті, хто не надто переймався ще нещодавно цим питанням. Тим більше, що енергетики лякають українців відсутністю світла по 20 годин на добу після початку опалювального сезону. Тож і не дивно, що краяни почали дбати про альтернативні джерела не тільки освітлення, але й опалення, адже більшість газових котлів без електроенергії не працюють.

Тож скільки наразі коштують у області дрова? Скільки їх закуповують закарпатці на зиму? Чим ще планують грітися? Це і з’ясовував «Карпатський об’єктив».

У кожному районі свої ціни

У соціальних мережах багато оголошень про продаж дров. Серед пропозицій – деревина різних порід, найчастіше – дуб, граб, ясень, акація. Військовим та пенсіонерам навіть готові надати знижки. Хтось збуває колоди, а хтось – уже колоті дрова.

Телефонуємо на один із номерів. Продавець представляється Віталієм. Каже, що він із Тячівщини. Переконує, що на всю продукцію має документи, готовий привезти від 2 кубів у будь-який куточок області.

«Працюю якісно і оперативно, – каже чоловік. – Замовлення виконую протягом двох днів. У наявності як сухі, так і вологі дрова. Порід багато: сосна, бук, дуб, клен, граб, осика, береза. Кому які потрібно. Доставляю КамАЗом. Машина коштує від 15000 до 17500».

Юрій із Ужгородщини також пропонує доставку продукції, але тільки у межах району.

«Продаю складометрами. Бук, наприклад, коштує, 2400 гривень, якщо дрова сухі – 2700. Маю колоті довжиною 20-33 сантиметри. Свіжоколоті – 2400 гривень, другосортні – 2000. Дрова в мене не такі, як підсовують інші, а не гнилі, не трухляві, хорошої якості, добре горять. Хвойні відходи реалізовую по 600 гривень за складометр», – наголошує чоловік.

На Виноградівщині та Іршавщині вдалося знайти дрова твердих порід від 1300 гривень за складометр, на Мукачівщині – від 1500, на Свалявщині – від 1200, а в Хусті – по 1800-2100. Найбільше оголошень із Ужгорода та Тячівського району.

Цікаво, що з Рахівщини, та Берегівщини, які традиційно вважаються лідерами за потребами у альтернативних джерелах опалення, пропозицій із продажу дров серед оголошень наразі практично немає.

У той же час лісівники радять купувати дрова офіційно і їх зараз замовити можна навіть не виходячи з дому.

«Купують краяни дрова досить активно уже кілька років поспіль. Наприклад, торік населенням було подано майже 30 тисяч заяв із усієї області. Зараз може бути ще більше. Аби замовити послугу, потрібно написати заяву та подати копії паспорта й ідентифікаційного коду, а також вказати потрібний об’єм дров. Тепер не обов’язково приходити до лісництва. Можна оформити замовлення та укласти договір через інтернет-магазин «ДроваЄ». Ціна на паливні дрова для населення на верхньому складі – в межах 950 гривень за кубометр (з ПДВ). За автомобільні послуги, якщо потрібна доставка, необхідно сплатити окремо. Тим не менше, «чорні лісоруби» продають дрова у рази дорожче. Між іншим, зараз заборонено не тільки самовільні рубки, а навіть збирати хмиз у лісах, – наголошує працівник лісу з Мукачівщини пан Олександр.

Скільки дров потрібно на зиму

Звісно, у кожного видатки різні, бо все залежить від типу обігрівальних приладів, площі житла, породи деревини, утеплення оселі та ряду інших чинників. Проте у середньому краяни купують не менше 10 кубометрів дров. Враховуючи кліматичні особливості, опалювальний сезон у області триває щонайменше 5 місяців.

Мешканці приватного сектору до зими почали готуватися ще майже з квітня. Багато хто купив дрова саме влітку.

Олена Юришин із Хуста придбала дрова у лісництві. Каже, що колоди чоловік порубав вдома самотужки, бо так виходить дешевше.

«Ми брали влітку сухі дрова. Обійшлися вони нам у 20 тисяч гривень. Зараз дрова подорожчали трохи і сусідка нещодавно заплатила за машину 22 тисячі. Але в кого замовляла – не знаю. Серед знайомих є й такі, хто 25 тисяч платив за вантажівку. Тішуся, що наші дрова уже давно складені і гарно підсохли. Таким чином вони добре горітимуть і даватимуть більше тепла. Крім газового котла маємо і твердопаливний, тож зможемо «кочегарити» альтернативними способами, якщо буде блекаут», – стверджує пенсіонерка.

Жінка впевнена, що якщо зима буде помірно холодною, 8 кубів дров родині вистачить, хоча запаслися в сім’ї більшою кількістю деревини, аби застрахуватися.

«Добре тим, хто ще пічки не викинув. У нас, на жаль, такого раритету немає. А от родичі живуть у селі і зберегли. Їм на зиму 3-5 кубів дров вистачає. Одна «кальга» обігріває по два приміщення. Звісно, у будинку в них не спека, але температура така, що спати можна», – переконує вона.

Вероніка Поп із Виноградова зізнається, що дрова не купувала, бо саме отримала у спадок хату з садом. Тож цього року, вважає, її родині поталанило.

«Тітка померла і залишила мені засохлий занедбаний сад, на місці якого в майбутньому плануємо закласти новий. Тож цього літа все вирізали, пні викорчовували, гілки порубали. На зиму дров буде точно достатньо. Звісно, у сильні морози вмикатимемо газ. Але якщо світла не буде, не замерзнемо», – наголошує жінка «Карпатському об’єктиву».

Утім, за її словами, якщо порізати і поколоти вже готові дрова у господарів немає змоги, то за таку послугу потрібно також викласти чималу суму.

«Тут уже кому як вдасться домовитися. За розпилювання ми платили 250 гривень за складометр, за те, що їх покололи – так само, а за складання беруть від 100 гривень за складометр, але з цим ми вже впоралися самотужки. Загалом обігрів узимку обходиться недешево».

На жаль, так таланить далеко не всім краянам. У мешканців багатоповерхівок альтернативою газу є тільки електрика… але і вона зараз у дефіциті і недешева.

Чим ще грітимуться закарпатці

Дехто з мешканців області надає перевагу паливним брикетам. Зараз їх велике розмаїття і ціни різні.

«Я топитиму брикетами. У середньому на будинок потрібно від 4 до 6 тонн. Ціни 6-9 тисяч за тонну, залежно від того, з чого брикет. Можуть бути торф’яні, з відходів деревини, наприклад, із тирси, тріски, стружки, сільськогосподарських відходів – сіно, солома, листя, сошника, із крихти вугілля, тощо. Брикети є хорошою альтернативою дровам і можуть мати гарну тепловіддачу. Вони підходять не тільки для котла, але й для камінів, різних пічок», – розповідає Василь Дем’ян із Хуста.

Утім саме брикетами задоволені не всі споживачі. Дехто нарікає, що нерідко продукція не відповідає заявленій якості і має низьку тепловіддачу. Тож дехто розраховує, що перезимує і без альтернативних джерел.

«Я живу у квартирі. Варіантів зігрітися маю небагато. Розраховую тільки на газ. Якщо будуть перебої, закутуватимуся в теплий одяг, ковдри, одягатиму по 2 пари шкарпеток, питиму з термосу гарячий чай. Сподіваюся, що великих морозів не буде. Останнім часом навіть у січні в нас буває плюсова температура. Для найбільш критичних днів купила собі одноразові термогрілки. Вони недорогі – від 23 гривень. Тепло тримають 12 годин. На жаль, інших способів зігрітися поки що придумати не можу. Але не впадаю у відчай, бо переконана, що все буде добре», – зізнається Єлизавета Бочі із Ужгорода.

На жаль, у мешканців багатоквартирних будинків справді альтернатив небагато. А от ті, хто живе у приватному секторі, продовжують скуповувати дрова… і все ж вірять, що холодна пора року мине без особливих ексцесів та порадує закарпатців теплою погодою.

Марина АЛДОН