Горіхова пенсія. Хустянин розповів, скільки можна заробити на золотих зернятах

На жаль, виплати людей, які перебувають на заслуженому відпочинку, є настільки мізерними, що вижити з них практично неможливо, або дуже складно. Тому й не дивно, що багато пенсіонерів шукають собі бодай якийсь підробіток. І дехто знаходить досить таки непоганий.

Хустянин Іван Григорик вважає, що завдяки тому, що завчасно подумав про часи, коли вже не отримуватиме зарплатні, зараз може жити безбідно. Його горіховий сад дає можливість отримувати стабільний прибуток протягом цілого року. Утім є й труднощі.

Які саме і скільки можна заробити за сезон на золотих зернятах? Про це чоловік розповів «Карпатському об’єктиву».

Затрати на сад – чималі

Вирощував горіхи ще дід пана Івана. Утім сам він захопився садівництвом не так уже й давно.

«Я виріс у селі і в нас завжди був величезний сад. Там росло практично все. Бабуся їздила на ринок і продавала урожай. Тобто, я усе розумів, що земля може стати годувальницею. У Хусті побудував хату, коли одружився. Там у нас був і сад, і грядки, але я не надто захоплювався роботою у городі. Та поки мав здоров’я, сили, навіть не задумувався про те, що варто шукати собі десь іще ділянку, розширити територію, починати щось вирощувати. Вперше замислився про це, коли захворів. На лікування йшли величезні кошти, а грошей завжди не вистачало. Мені тоді було 43 роки. На щастя, я одужав, але з того часу почав серйозно розмірковувати про старість і про те, що про пенсію потрібно подбати завчасно. Вірніше, про підробіток», – розповів хустянин «Карпатському об’єктиву».

Шукати ділянку довго не довелося. Так склалося, що старий будинок із величезним садом продавав сусід.

«Сусіди виїжджали жити до Чехії. Хата прямо біля нас років 20 стояла порожньою, руйнувалася. Його дружина з дітьми мешкали у квартирі, а він заробляв на помешкання за кордоном. Тож коли сім’я вирішила перебратися, продавав усе. Василь прямо казав, що будинок потрібно зносити. Сама ж земельна ділянка коштувала не так уже й багато. Принаймні, я продав машину, доклав деякі заощадження і зміг придбати. Звісно, роботи там було дуже багато і Оля, моя дружина, не могла зрозуміти, як на цій захаращеній території можна заробити гроші. Та я все впорядкував, хату зніс, відходи вивіз, старі насадження позрізав, траву покосив, землю перекопав і навесні вирішив почати закладку нового саду. У мене біля будинку ріс горіх, дуже гарний сорт, плоди великі, солодкі, смачні. Тож саме з нього збирався щепити молоді деревцята», – запевнив чоловік.

Перші 24 саджанці чоловік викопав на околиці міста, де вони росли самі по собі.

«У нас, якщо прогулятися до річки, то полями можна знайти чимало 3-5 річних горіхів. Їх гублять ворони, коли переносять собі з людських дерев до гнізд. От ті зернятка і проростають… Якщо такі саджанці прищепити від хорошого сорту, вони можуть давати прекрасний урожай. Але більшість дерев я таки вирощував сам вдома, із плодів. Так, це часозатратно, але дешевше, ніж купувати посадковий матеріал. За приблизними підрахунками, аби купити 100 саджанців горіха, а в мене росте саме стільки дерев на двох ділянках, потрібно до 10 000 гривень. І це, якщо брати штуку за 100 гривень. Багато саджанців продаються і по 250. Деякі, зізнаюся, я таки купував, аби завестися у нові сорти», – наголосив закарпатець.

Утім, звісно, є на горіховий сад і інші видатки.

«Аби з горіхів мати користь, ними потрібно засадити щонайменше гектар землі. Крім того, треба подбати про якість ґрунту, молоді саджанці підживлювати. Це – також недешево. Двокілограмова пачка комплексних мінеральних добавок коштує 430 гривень. Плюс – доставка через пошту. Кілограм універсального добрива – 200 гривень. Осіннє (3 кілограми) – 600 гривень. Крім того, саджанці потрібно поливати, а рости вони повинні на сонячному місці», – зізнався пан Іван.

Скільки можна заробити на горіхах

Затрати-затратами, а який із горіхів можна отримати прибуток?

«Усе залежить від того, де і кому їх збувати!», – переконує Іван Григорик.

На його думку, про постачальників потрібно думати завчасно.

«У середньому, аби почати отримувати заробіток із горіхового саду, потрібно 10 років. Я маю на увазі волоські горіхи. Якщо брати карликові, то вони плодоносять уже на 3-4 рік. Вони вигідніші, але таких дерев маю небагато. Поки що… Якщо засадити всього чверть гектара, можна зібрати 200-300 кілограмів врожаю. На цьому реально можна отримати 12-15 тисяч гривень прибутку, якщо продавати за ціною 150 гривень у пік сезону. Горіхи не варто збувати не лущені, вони дуже дешеві і з цього ви заробите копійки. Їх купують заготівельники міхами і платять, якщо не помиляюся, по 20 гривень за кілограм, а може й менше. Чищені половинки ж можна продати навіть і по 200 і навіть по 250 гривень перед святами. Добре, якщо ви не збуваєте їх перекупникам на ринку, а маєте вихід, скажімо, на кондитерів, або ж на когось за кордоном. Мені канали збуту налагодив онук. Продаю у Європу», – зізнався чоловік.

Чистить горіхи хустянин сам, запевняє, що відколи пішов на пенсію, часу для цього має вдосталь.

«Іноді трохи допомагає дружина, але я намагаюся її не відволікати від хатніх справ своїми. Мій обов’язок, як годувальника, дати їй гроші, аби на столі завжди було що їсти. Особливо добре зимніми вечорами лущити горіхи. Тоді вони й дорожчі, і є чим зайнятись. Навіть коли торік світла не було, я не нудьгував. Поставив свічку і тихенько собі товк горішки», – запевнив пан Іван.

Відходи закарпатець також не викидає, а раціонально використовує.

«У мене безвідходне виробництво, – посміхається він. – Шкаралупу я спалюю і обігріваю оселю, коли заощаджую газ. Маю трохи і дров. Блакитне паливо дороге, тож я періодично вмикаю то газовий котел, то на дровах, у якому розпалюю багаття. Минулої зими під час блекаутів це нас із родиною рятувало від холоду», – стверджує чоловік.

Заробіток від продажу дарів свого городу Іван Григорик називає «горіховою субсидією».

«Від держави допомоги не дочекаєшся. Субсидію не дають навіть якщо у родині один безробітний і не перебуває на біржі. Моя невістка не має роботи і вже чотири роки є домогосподаркою. Отже, субсидію отримати ми не можемо. Але, слава Богу, ні на що не нарікаю, бо у загальному живемо непогано. Головне, що всі здорові. Горіхи ростуть і щомісяця з них можна заробити 5-6 тисяч гривень. Цього вистачає не лише на оплату за користування газом та світлом, але й на харчі. На мою думку, навіть невмілий садівник за рік може заробити на золотих зернятах до 20 тисяч гривень. Звісно, для цього потрібно закотити рукави і багато працювати. Але, маючи додаткове джерело прибутку, людина завжди почувається більш вільною. Тим більше, це важливо у пенсійному віці. Адже на старість, на жаль, багато хто з нас змушений шукати собі абиякий дохід, аби не жебракувати. Звичайно, вірю, що так буде не завжди, але принаймні поки що горіхи мене добре виручають!», – каже він.

За день хустянин може «набити» до 10 кілограмів горіхів.

«Я вже наловчився. Та й можна собі працювати та телевізор дивитися. Як на мене, ідеальне заняття для мого віку», – наголошує пан Іван.

На перспективу разом із онуком Іван Григорик має намір закласти ще один горіховий сад.

«Невістці у спадок від бабусі дісталася хата. Там буде жити Вадим, коли одружиться. Але вже зараз, у найближчі рік-два, ми плануємо розчистити територію і закласти сад із горіхів низькорослих сортів, аби в майбутньому онук завжди зміг заробити собі хоча б на кишенькові витрати», – поділився планами пан Іван.

Марина АЛДОН