У Хусті запрацював шкільний ярмарок

Зошити, ручки, щоденники, ранці… практично все, що потрібно учневі бажаючі можуть купити прямо в центрі міста над Тисою просто неба. Там із 1 серпня по 1 вересня вкотре розпочав роботу шкільний ярмарок.

Продавці – майже ті ж самі, що у й попередні роки, більшість із них можна впізнати біля своїх лотків із першого погляду, покупці – щоразу нові. Та це й логічно…

«Донька незабаром нарешті йде до першого класу. Ретельно і відповідально готуємося до великої подорожі у країну Знань, – радісно звітує молода мама Ірина Вайнраух. – Іще не купили майже нічого, крім одягу, поки роздивляємося, вивчаємо ціновий діапазон. Утім дитина дуже хоче ранець, готова брати перший ліпший. Звісно, оберемо найкращий, але він повинен подобатися і Лізі, не тільки мені. Також придивляємося до наборів для ручної праці та пеналів».

Пані Оксана вже багато років продає шкільні рюкзаки. Каже, що попит на них є завжди, практично цілий рік. Утім покупці доволі прискіпливі, довго вагаються, на чому саме зупинити вибір.

«Найчастіше ранці купують першокласникам. Старшокласники переважно обирають собі рюкзаки самі, без батьків. А от малеча йде купувати з мамами. Але, що тішить, дорослі завжди прислухаються до думок дітей, – ділиться думками з «Карпатським об’єктивом» жінка. – Також важливо, для чого саме той наплічник – для прогулянок чи для книжок. Якщо він має призначення саме шкільного портфеля – покупці обирають якісні, щоб витримали чималу кількість важких книжок. Загалом якість – основний показник при покупці. Мами знають, яку важку ношу доведеться сину чи доньці щоденно носити на плечах, тож нерідко шукають саме ранці з ортопедичними спинками».

Ціновий діапазон ранців на ярмарку 400 до 1500 гривень. Найбільшим попитом користуються ті, що коштують 750-800 гривень.

«Такі ранці якісні і не дуже дорогі, – зазначає пані Оксана. – Дешеві рюкзаки люди не хочуть купувати, бо часто наплічником малюк користується не три-п’ять місяців, а декілька років. Мені здається, що зараз торгівля стала більш активною, ніж була торік. На початку війни усе ніби завмерло. А от тепер уже всі трохи оговталися від шоку та нервів, адаптувалися до життя. При цьому ціни на ранці залишилися такими ж, як і були у минулому році, бо курс долара не змінився».

Також із особливим натхненням школярі обирають пенали. Вони яскраві, різних кольорів, із усілякими написами та малюнками, принтом, вишивкою, наліпками, намистинками.

Четвертокласниця Аліна разом з мамою купують рожевий за 100 гривень. Видно, що дитині придбання припало до душі, бо поспішає заховати його в сумочку.

«Це – пенал «Барбі» – тренд сезону, – із іскорками радості в очах вихваляється дівчинка. – У мене і ранець рожевий, тому пенал дуже пасуватиме до нього. На 1 вересня одягну вишиванку та рожеву спідничку! Щоправда, взуття ще не придбали… Крім того, мені неймовірно подобається обирати щоденники. Вони бувають дуже цікавими, із різними цитатами відомих людей всередині, формулами, історичними даними, крилатими висловами, кумедними малюнками та жартами. Але я ще звертаю увагу на обкладинку. Вона має бути твердою, міцною і з гарними малюнками. Зараз саме шукаю з песиками, бо дуже люблю хвостатих! Торік у мене був щоденник із кошенятками. А от які оцінки потім будуть у цьому щоденнику – це вже зовсім інше питання».

Біля лотка з канцелярією покупців не менше, ніж біля ранців. Навіть невеличка черга вишиковується. Дехто – із великим ентузіазмом перебирає зошити, хтось натхненно і прискіпливо оглядає лінійки, хтось же – наполегливо розписує ручки…

«Найчастіше у нас купують саме зошити. Вони ж потрібні абсолютно всім. Беруть по 10-20 штук, хтось – пачками. Ціни на них стартують від 4 гривень. Максимум – 30. Загалом вартість продукції трохи зросла. Торік дещо було дешевшим. Наприклад, пенали в нас від 90 до 200 гривень, ручки – 4-30, щоденники – 80-180 гривень. Також часто купують блокнотики, але частіше студенти, ніж учні. У них потім молодь любить малювати у вільний час, а деколи й під час занять. Загалом продукція для малювання користується досить великим попитом. Вона не можна сказати, що дорога… Пензлики, скажімо, у нас продаються по 10 гривень за штуку, альбоми є по 20, 30 і 50 аркушів, і відповідно коштують – 50, 60 і 70 гривень. Товар частіше обирають діти, ніж батьки, бо вони краще знають, що саме їм потрібно», – наголошує Ростислав.

Хлопчина додає, що у цьому році закінчив школу і пробує свої підприємницькі таланти на ярмарку вперше, допомагає батькові, який на цій роботі вже, як кажуть «зуби з’їв».

Загалом торгівля у Хусті на ярмарку проходить досить жваво. Та й на вулиці Поперчній, де розквартирувалися продавці, людно завжди.

Приготування до початку навчального року у розпалі. Утім самі діти зізнаються, що на 1 вересня не дуже чекають, бо вдома як-не-як почуваються краще. А от багато хто з батьків іншої думки, тож на шкільний реманент не шкодують грошей.

Марина АЛДОН