На нас чекає важка зима. На чому заощаджують закарпатці

Здорожчання продуктів, незрозуміла ситуація з електроенергією та опаленням, війна у державі… Ця зима обіцяє бути важкою для всієї України. Для закарпатців також.

Загалом у нашій державі зараз до вимушеного заощаджування вдається більшість населення. Як свідчать результати опитування, економить наразі 96% населення. Наприклад, від купівлі побутової техніки взагалі відмовився 61% опитаних, від подорожей – стільки ж. Іще 59% людей не купують нові гаджети та електротовари, 55% переконують, що можуть спокійно жити без спортзалів, фітнес-клубів, басейнів та взагалі занять спортом, заощаджують на дозвіллі, а половина українців перестали витрачати кошти на одяг та взуття. Цікаво, що при цьому наш народ зберігає людяність, бо відмовляється економити на дітях та домашніх тваринах.

Тож як наші земляки готуються до холодних місяців і на чому саме заощаджують? Про це дізнавався «Карпатський об’єктив».

Опалення, електроприлади, одяг

Закарпатські господині вміють добре розподілити бюджет. До труднощів нашим жінкам не звикати.

«Зараз нам доводиться всім затягати паски. Але це тимчасово. У нас велика хата, тож усю обігрівати взимку не будемо, – розповідає «Карпатському об’єктиву» Наталія Сойма із Тячева. – Будемо всі зимувати у одній кімнаті. Добре тим, у кого є літня кухня, споруда невеличка… але ми не маємо. Загалом плануємо жити лише на одному поверсі. Нас п’ятеро – ми з чоловіком, донька з зятем та онучка. Розумію, що дуже не дуже комфортно, але нам гріх гнівити Бога – ми у своїх будинках, а не десь на чужині, не в окопах, як наші бійці, маємо що їсти, що пити, дощ на нас на паде. Чоловік каже, що раз на тиждень вмикатиме газ у всьому будинку, щоб не померзли батареї. А так – закупили дров, маємо котел для альтернативних видів опалення».

Крім того, за словами жінки, останнім часом вона з родиною намагається якомога менше споживати електроенергії.

«Прошу всіх дотримуватися чистоти, щоб рідше вмикати пральну машину. Онучка дуже забруднює одяг, лише через неї найчастіше і доводиться прати. Також перестала прасувати постільну білизну, стежу за тим, хто де не вимикає світло. Майже не дивимося телевізор. Там і так зараз мало цікавого, усі новини читаємо в інтернеті та в газетах. Взагалі у нас на рахунок електроенергії зараз режим економії. Без потреби ніхто нічого не вмикає. І не лише через вартість, а й щоб не робити навантаження на мережу», – запевняє закарпатка.

А ще, як наголошує Наталія Сойма, вона останнім часом зовсім не купує одягу.

«Я, дякувати Богу. Маю все необхідне, мені нічого не потрібно. То більше молодим чепуритися треба. Та донька в мене заощадлива. Що треба – собі, чоловікові і дитині купує у секонд-хенді. Там ціни доступні і вибір великий. Головне, що онучка має все. А школа ж – це також немалі витрати. Там то на одне, то на інше гроші здай», – каже жінка.

На їжі родини тячівки ніколи не економить, бо як переконана пані Наталія, потім можна втратити здоров’я і на ліки доведеться викласти не стільки. Також не відмовляють онучці у розвагах, у відвідуванні платних секцій. А ще у сім’ї не шокують грошей на домашніх улюбленців – їх за півроку з’явилося аж троє.

«Ми підібрали двох безпритульних котиків на початку березня і у травні купили Каті пуделя. Він живе у будинку. Тваринкам корм купуємо, вони їдять усе якісне. Ми їх дуже любимо. І на улюбленцях ми ніколи не заощаджуємо. Вони ж – як дітки!», – запевняє жінка.

Бензин, поїздки, спорт

Хустянин Микола Фегер теж має свою схему заощадження. Чоловік волонтерить, багато працює, але родину привчив до того, що не можна розкошувати у такий складний для держави час.

«На опаленні я не можу економити, ми живемо у квартирі. Тут не розведеш посеред кімнати багаття. Електроприлади також вмикаємо лише тоді, коли є дуже велика потреба. Телевізора в нас немає взагалі. Син дивиться мультфільми у телефоні, дружина, щоправда, багато працює за комп’ютером. Робота у неї дистанційна і вона мусить бути завжди в мережі. Це ж стосується і інтернету, він у нас має бути постійно. А от на бензині навчився економити ще тоді, коли в нас були перебої з паливом. Ми з кумом по черзі їздимо на роботу – то на моїй, то на його машині. Так само і за покупками – раз на тиждень вивозимо дружин на ринок та в магазини. Найчастіше купуємо продукти на гуртівнях, там дешевше. Деякі товари можна купити за половину вартості», – стверджує чоловік.

За його словами, останнім часом він відмовився від походів до тренажерних залів та частих поїздок на природу на відпочинок.

«Ми не те, що не буваємо на природі, але не їздимо на далекі відстані. Для відпочинку тепер беремо велосипеди. Це і здорово, і екологічно, і економно. Домашні задоволені всі. Навіть у найближчі села на гриби їздили нещодавно на роверах. Сина віз я, бо йому тільки 5 років. Друзям така мандрівка теж здалася цікавою. Крім того, ми почали гуляти пішки. Місто невелике, можна все швидко обійти своїми ногами. Утім я перестав ходити у тренажерний зал. Спортом займаюся сам вдома. Деколи бігаю вранці, але не регулярно, бо не завжди є настрій», – переконує хустянин.

Що ж стосується «недоторканих» статей, на чому родина не заощаджує, то тут у Миколи також на перший план виходить дитина і тварини.

«Син у мене рідко коли просить щось купити, він взагалі розуміє добре слово «ні», але все одно намагаюся йому ні в чому не відмовляти. Купуємо йому постійно і модну одежу, і іграшки, має непоганий телефон. На рахунок харчів, то тут взагалі – все, що душа забажає. Але їсть він дуже погано і в дружини свято, коли вдасться його добре нагодувати. Також маємо папугу. Ну… Петі теж ні в чому не відмовляємо. Їсть досхочу, спить, скільки хоче, співає, як уміє», – посміхається закарпатець.

Розваги, косметика, продукти,

А Олена Куцин із Виноградова завжди купує все тоді, коли є акції та скидки. Це ж стосується й засобів для догляду і гігієни, побутової хімії, а також косметики.

«Ніколи не купую де попало та коли попало. Навіть помаду беру тоді, коли на неї є скидка. Інакше – гроші на вітер. Ціна товару є реальною лише тоді, коли вона акційна, усе інше – навар Це ж стосується і пральних порошків, мила, шампунів та різних засобів для гігієни. Вигідно замовляти через інтернет. Тоді, щоправда, потрібно платити за доставку. Але можна скооперуватися разом із кількома подругами і суму розбити на рівні частини. Усім буде вигідно й добре. Я так роблю вже давно. Просто у нас у магазинах такі націнки, що деколи знепритомніти можна і не розумієш, чи то код чи цінник», – заявляє жінка.

Продукти закарпатка теж шукає за мінімальною вартістю.

«Багато чого купую на ринку. Там можливий торг. А торгуватися я страх як люблю! Сама ж працюю у сфері торгівлі, – каже вона з усмішкою. – Також дещо можна вигідно придбати на різних гуртівнях. А ще – влітку я роблю багато різних заготовок, аби взимку, коли ціни будуть вище стелі, купувати якомога менше всього. Маю на запас три мішки борошна. Якщо треба буде, буду пекти і хліб для родини. Консервації в мене повний підвал. Маю різні паштети, чаламаду, лечо, аджику, томат, варення, джеми, компоти, мариновані огірки, помідори, кабачки, баклажани, брюссельську капусту. А ще й велика морозильна камера заповнена замороженими овочами, фруктами, м’ясними виробами. Із голоду взимку точно не помремо. Але на продуктах я таки заощаджую. Не в тому значенні, що обмежую себе та родину у їжі, а в тому, що купую більшість всього тоді, коли можна придбати дешево», – зізнається Олена Куцин.

Іще жінка відмовилася останнім часом від ряду розваг.

«Раніше ми з подругами багато їздили у відпочинкові комплекси по всій області, часто сиділи у кафе. Зараз нікуди не їздимо, влітку купалися на річці, каву п’ємо вдома одна в одної. Заощаджені кошти краще передати на армію. Так може зараз зробити кожен», – каже вона.

Щодо витрат, від яких не варто відмовлятися, жінка називає допомогу переселенцям, дітям-сиротам та безпритульним тваринам.

«У мене малих діточок немає. Єдина донька виросла, але поки своїх дітей не має, хоч і заміжня. Та, на мою думку, на малюках заощаджувати не потрібно. Можна допомагати сиротинцям чи переселенцям, якщо є така можливість. Сама ж я часто годую безпритульних собак. Дуже люблю тварин. Вони не повинні відчувати нестачу їжі. Вдома маємо німецьку вівчарку Боса. Він живе, як король. Також, гадаю, час від часу коханим людям потрібно дарувати якісь знаки уваги. Хай то буде дрібничка, але нехай вона порадує партнера. Життя коротке і його треба прожити у любові!» – переконує закарпатка.

Марина АЛДОН