Особливості зберігання насіннєвого матеріалу

Отримати високі врожаї можливо за умови використання здорового високоякісного насіннєвого матеріалу, що має високі потенційні властивості. Тому насіння до посіву потрібно зберігати в таких умовах, щоб воно забезпечило високу енергію проростання, високу схожість і було здатне дати здорову високопродуктивну рослину.  А  це вимагає дотримання певних умов і спеціального режиму зберігання.

Щоб запобігти самозігріванню, проростанню насіння та розвитку шкідливих мікроорганізмів і шкідників, слід застосувати раціональні способи його розміщення у сховищах, підтримання оптимального режиму зберігання й постійного спостереженням за ним.

Догляд за зберіганням насіння включає:

– систематичне спостереження за його вологістю і температурою, відносною вологістю повітря, за зміною кольору насіння, його запахом, появою осередків самозігрівання і шкідників;

– проведення заходів щодо покращення умов зберігання, а також запобігання і ліквідації небажаних процесів у насінні.

– сховища, в яких зберігається насіння, повинні бути критими та сухими, знезараженими від комірних шкідників.

Насіннєсховище і вся територія біля нього повинні бути ретельно очищені від сміття та постійно утримуватися у чистоті. При зберіганні необхідно запобігти видовому, сортовому засміченню насіння. Для цього складають план розміщення насіння в насіннєсховищах.

Температура насіння – найважливіший показник, що характеризує стан насіннєвої маси. Підвищення температури, що не відповідає змінам температури навколишнього середовища, свідчить про активацію фізіологічних процесів і початок самозігрівання. Тому потрібно одночасно враховувати температуру повітря ззовні та всередині сховища. Температура в насіннєвій масі повинна бути нижчою, ніж температура в приміщенні, де воно зберігається. Температуру насіння визначають у різних місцях площі і висоти насипу насіння. При висоті насипу більше ніж 1,5 м температуру визначають на трьох рівнях:

– 30-50 см від поверхні, у середній частині і внизу, біля підлоги.

Періодичність визначення температури залежить від стану насіння в період зберігання.

Насіннєсховище періодично необхідно провітрювати, використовуючи активне і пасивне вентилювання.

Доцільність цього заходу значною мірою залежить від вологості насіння. Чим воно сухіше, тим менша потреба в провітрюванні. Якщо насіння має вологість, близьку до критичної або трохи вище, то в процесі дихання воно виділяє значну кількість вуглекислого газу, який заповнює міжнасіннєвий простір. Це може негативно вплинути на схожість насіння.

Слід пам’ятати, що відносна вологість зовнішнього повітря має бути не вищою за 60-70%. Відносну вологість повітря контролюють за допомогою гігрометрів.

Втрата блиску, білясте або сірувате забарвлення насіння, поява невластивого запаху є наслідком самозігрівання, яке відбувається в насіннєвій масі при підвищеній вологості насіння, а також наявності шкідливої мікрофлори та шкідників.

Обстеженню на зараженість підлягає не тільки насіння, а й тара, стіни, підлога, інші місця сховища. Періодичність контролю зараженості насіння залежить від вологості насіння та температури насіння яке проводять раз у 10 днів, або раз у 20 днів.

Важливу роль відіграє також спосіб зберігання насіння.

Під час збереження насипом необхідно запобігти випадкового змішування насіння, для цього засіки залишають незаповненими, до верхнього краю на 15-20 см. Висота насипу чи штабелів установлюється залежно від культури, вологості, температури та пори року. При зберіганні насіння насипом висота бурту не повинна перевищувати: для олійних – 1,5 м, інших культур – 2 м.

У складських приміщеннях з активною вентиляцією висота бурту насіння зернових культур допускається до 3 м.

Слід уникати розміщення в сусідніх засіках насіння важковідокремлюваних культур (жито і пшениця, ячмінь і овес). Кожну партію насіння, упаковану в мішки, укладають окремим штабелем. Насіння, затарене у мішки, зберігають на настилах або піддонах, віддалених від підлоги не менше, ніж на 15 см, а від стіни – 70 см. Розміри штабелів та відстань між ними повинні сприяти відбору проб насіння з будь-якого місця і проведенню технологічних операцій.

Усі партії добазового та базового насіння, незалежно від призначення, а також партії сертифікованого насіння першої генерації, призначені для реалізації, підлягають обов’язковому пакуванню та маркуванню.

Партії сертифікованого насіння нижчих генерацій, які призначені для реалізації, допускається зберігати без пакування (у засіках, буртах), але з обов’язковим маркуванням. Упаковки, призначені для зберігання насіння, повинні бути цілими, міцними, чистими, сухими і знезараженими від шкідників і збудників хвороб. Для пакування насіння, призначеного для реалізації, використовують лише нові упаковки.

Отже, догляд за зберіганням насіння включає проведення всіх вказаних заходів. При дотриманні наших рекомендацій ви зможете попередити і ліквідувати небажані процеси у насінні та забезпечити збереження  високих сортових та посівних якостей, інформує Держпродспоживслужба Закарпаття.