В Ужгороді реставрують греко-католицький кафедральний собор за європейські кошти

У приміщенні Ужгородського греко-католицького Кафедрального Собору, у відновленому Консисторіальному залі для урочистих подій резиденції Мукачівських єпископів відбулося засідання Наглядової ради щодо реставрації у рамках проекту транскордонного проєкту «Реставрація спільної історичної та культурної спадщини». Учасники прокоментували хід робіт та розказали про головні досягнення проміжкового періоду проєкту.

Хрестовоздвиженський собор в Ужгороді – це пам’ятка архітектури національного значення та найвпізнаваніший архітектурний символ міста. А також – головна святиня Мукачівської греко-католицької єпархії та резиденція мукачівських єпископів. Він є однією з найбільш ранніх пам’яток барокового мистецтва в Україні. У храмі представлено цілий комплекс настінного живопису відомих митців Андрія Тртіни, Фердинанда Видри та Йосипа Бокшая.

Владика Ніл (Лущак Юрій), Апостольський Адміністратор Мукачівської греко-католицької єпархії зауважив, що учасники заходу перебувають у Консисторіальному залі, який теж був відреставрований кілька років тому. «Тепер відбувається реставрація настінного живопису головної нави Кафедрального собору -пам’ятки архітектури і перлини Ужгорода, – каже владика Ніл. – Цей розпис був виконаний славним художником Йосипом Бокшаєм, нині він у пошкодженому стані». За совами владики Ніла, реставраційні роботи почалися з єпископської каплиці ще у 2009 році, потім почали роботи в Кафедральному соборі, закінчена реставрація святилища за іконостасом, де священики відправляють божественні літургії. «Розпис Бокшая, який відновлюють дуже пошкоджений, це дуже потрібно, щоб наші вірники і також багато людей, які відвідують Ужгород, могли побачити ту красу оновлену», – зауважив владика Ніл.

о. Петро Береш, керівник проекту «Реставрація спільної історичної та культурної спадщини» нагадав, що підготовчі роботи з реставрації розпочалися ще з ініціативи владики Мілана. Вдалося повністю оновити дах собору. «Тепер відбувається реставрація головної нави, іконостасу, водночас проходять реставраційні роботи у Кошицькому кафедральному римо-католицькому соборі, оскільки це міжнародний проєкт. Це поєднання двох міст, які завжди мали дуже близьку історію», – додав о.Петро Береш.

У рамках проекту проходить реставрація Урбанової вежі у м. Кошице (Словаччина), в також інтер’єру Хрестовоздвиженського греко-католицького кафедрального собору в м. Ужгороді. Проект, що співфінансується з коштів гранту Європейського Союзу, передбачає проведення реставрації настінного живопису, відновлення дерев’яних елементів іконостасу та вівтаря. Про це розповів Євгеній Лукша, менеджер проєкту «Реставрація спільної історичної та культурної спадщини». «Роботи в храмі веде переможець міжнародного тендеру – Підприємство об’єднання громадян «Центр-Комплекс» за реставраційним проектом, опрацьованим Науково-дослідним сектором Львівської національної академії мистецтв. Загальна кошторисна вартість реставраційних робіт становить 11 940,0 тис. грн. На реалізацію заходів та проведення реставрації передбачено 3 роки», – каже Євгеній Лукша.

Михайло Приймич, експерт-мистецтвознавець проекту зауважив, що під час робіт були зроблені чимало відкриттів. «Ми не могли уявити, що зможемо побачити живопис 18-го століття. Консисторіальний зал був відкриттям не тільки у нас, але й у Словаччині, Угорщині, ніхто про цей живопис навіть не здогадувався. Наш собор – це є унікальна пам’ятка з багатьох позицій. Він є візиткою Ужгорода, саме звідси починається освіта і наше культурне відродження», – каже Михайло Приймич. Проект реставрації собору почав втілюватися ще кілька років тому. В 2011 році було відкрито живопис відомого європейського майстра 18 ст. Андрія Тртіни. Загалом розписи у соборі здійснювалися відомими митцями у різні роки: етапи у різних роках: Франциском Феком (1779 р), Фердинандом Видрою (1858 р.) та Йосипом Бокшаєм.

За словами Михайло Приймича, у 2017-2018 роках за кошти Міносвіти розробили проектно-кошторисну документацію. Відтак вже були підстави подаватися на європейський грант. Частина живопису Фердинанда Видри збереглася під роботою Йосипа Бокшая. «Бокшай, можливо, найкращий церковний художник не тільки Закарпаття, – каже Михайло Приймич. – Його розпис собору у 1939 році – це понад 79 квадратів. Цей монументальний живопис був завершений за 1 рік».

Детальніше про реставраційні роботи розповів Василь Карпів, керівник реставраційних робіт, підприємство об’єднання громадян «Центр-Комплекс». «Мета реставрації – це збереження культурних надбань спадщини попередніх епох, – каже експерт. – Різні етапи перебудови, перемалювань зачепили цей храм, але для реставраторів це дуже цікаво. Як і для науковців. Об’єкт неординарний, це національний рівень».

Він зауважив, що проект дуже довго починався у плані підготовки: з 2015-16 років. До того були первинні процеси реставрації: 2011 рік- головної нави, 2009 – каплиці Й.Бокшая, 2013- усієї каплиці. Зараз реставратори працюють над відновленням розпису головної нави Кафедрального собору, який повинні завершити протягом 2 років.

Транскордонний проект «Реставрація спільної історичної та культурної спадщини», продовжує свою реалізацію в містах Ужгород (Україна) та Кошице (Словаччина).

У рамках проекту проходить реставрація Урбанової вежі у м. Кошице (Словаччина), в також інтер’єру Хрестовоздвиженського греко-католицького кафедрального собору в м. Ужгороді. Проект, що співфінансується з коштів гранту Європейського Союзу, передбачає проведення реставрації настінного живопису, відновлення дерев’яних елементів іконостасу та вівтаря.