Зниження ЄСВ: чи зросли на Закарпатті зарплати?

У 2016 році українська влада вперше за довгі роки зробила давно обіцяний крок  – знизила податкове навантаження на фонд оплати праці. Ставку єдиного соціального внеску скоротили майже вдвічі – з 41% до 22%.

Великим сподіванням уряду та пересічних українців було те, що результатом такої преференції стануть зростання заробітних плат і детінізація економіки.

«Бізнес повинен розуміти свою відповідальність перед країною та її громадянами. Повинен зробити крок назустріч не владі, не міністру соціальної політики, а громадянам, легалізувавши заробітні плати. Підвищення зарплат і створення нових робочих місць частково компенсує нам дворазове зниження ЄСВ», – заявив в одному з інтерв’ю міністр соцполітики Павло Розенко.

За його словами, в уряді не розраховують, що бізнес за рік вийде з тіні, але мають побачити принаймні початок процесу.

«Це буде показник, що бізнес частину зекономлених на соціальні внески 100 млрд грн не поклав собі в кишеню або вивів в офшори, а скерував на розвиток економіки, віддав у вигляді підвищених зарплат своїм співробітникам», – зауважив Павло Ро­зенко.

Не забарилося із заявами і Міністерство фінансів. Там уже звітують про перші позитивні результати від упровадження такої податкової реформи. Мовляв, за перший місяць дії нової ставки бюджет отримав 10,4 млрд надходжень по ЄСВ.

«І хоча це на 13% менше, ніж рік тому, проте це позитивний показник, ураховуючи суттєве зменшення єдиного соцвнеску», – кажуть у Мінфіні.

У свою чергу, українські експерти переконують, що говорити про детінізацію зарплат ще зарано, оскільки зниження ставок не означає глибокої податкової реформи. Схожу думку висловлюють і експерти Міжнародного валютного фонду. Вони зауважують, що сама по собі пільга навряд чи дозволить істотно зменшити рівень тіньової економіки.

Якщо з детінізацією економіки ситуація більш-менш зрозуміла, то чи дочекалися легальні працівники підвищення заробітних плат після зниження ЄСВ – дуже велике запитання.

Про те, чи готові нині роботодавці збільшувати зарплати своїм працівникам, говоримо з головою Об’єднання організації роботодавців Закарпаття Володимиром Пановим.

«Потрібно розуміти, що розглядати зростання заробітних плат і якусь окрему податкову пільгу як мінімум неграмотно. Марно очікувати, що після зменшення одного податку будуть збільшуватися заробітні плати. Я вважаю, що з цієї ідеї уряду нічого путнього не вийшло, – каже пан Володимир. – На Закарпатті як була середня заробітна плата 3500 грн, так і залишилася. До того часу, поки бізнес-середовище не стане таким, у якому вигідно виготовляти товар, його продавати, отримувати прибуток, різкого підвищення зарплат не буде».

Очільник організації роботодавців Закарпаття пояснює, що головним в економіці та бізнесі є споживач. А без нього бізнес стає нерентабельним. Тому підрахунок, що після зниження ЄСВ на 15–20% зросте заробітна плата, працює дуже повільно і непропорційно, оскільки впали інші показники, які тягнуть бізнес донизу.

«Я веду до того, що програма детінізації економіки й підвищення заробітних плат має бути комплексною і включати не лише зниження податкового навантаження. Наша економіка запрацює тільки тоді, коли ми станемо платоспроможними. Жоден окремо вирваний із сукупності економіки елемент не зможе переламати ситуацію із заробітними платами. Проблему потрібно вирішувати комплексно», – підсумував Володимир Панов.

Тож не дивно, що навіть після скорочення ЄСВ удвічі чимало підприємців не поспішають переводити працівників на «білі» зарплати чи платити офіційно бодай трохи більше. Готуючи цей матеріал, «Карпатський об’єктив» опитав провідні підприємства області, а також державні організації щодо довгоочікуваного підняття заробітних плат.

До прикладу, в бухгалтерії найбільшої бюджетної організації Закарпатської області – Ужгородського національного університету – нам пояснили, що зниження податкового навантаження не впливає на саму заробітну плату працівників ДВНЗ «УжНУ», адже її розмір установлюється на законодавчому рівні.

«Розмір заробітної плати працівників бюджетної сфери, у тому числі й працівників УжНУ визначено  згідно з нормативними документами уряду. Підвищення посадових окладів відбувається на підставі постанов КМУ. Нариклад, останнє підняття заробітної плати працівників університету відбулося відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» від 9 грудня 2015 року. Узагалі протягом 2015-го були два поза планові підвищення заробітної плати: з 1 вересня в середньому на 19% та з 1 грудня в середньому на 10%. У Законі України «Про Державний бюджет на 2016 рік» заплановано підвищення мінімальної заробітної плати, що також супроводжується підняттям зарплат деяким працівникам бюджетної сфери з травня та грудня поточного року», – пояснюють бухгалтери УжНУ.

Що стосується суми, яку люди отримують після утримання всіх обов’язкових податків та зборів (так звана сума «на руки»), то вона зросла на 0,6%. Це зумовлено тим, що до 2016 року із заробітної плати утримувалося 20,1% обов’язкових податків та зборів, а саме: 3,6% – єдиний соціальний внесок, 15% – податок на доходи фізичних осіб, 1,5% – військовий збір, а з 2016 року тільки 19,5% (18% – податок на доходи фізичних осіб, 1,5% – військовий збір). З 1 січня поточного року вже не утримується єдиний соціальний внесок, але зріс податок на доходи фізичних осіб .

Результат нашого опитування показав, що працівники бюджетних організацій і великих підприємств обласного центру не одержали суттєвих надбавок до заробітної плати, оскільки ЄСВ впливає на це дуже мало. Ось, до прикладу, на підприємстві «Jabil» нам пояснили, що кожного року в листопаді вони переглядають тарифи й посадові оклади. Але люди незадоволені, оскільки  ці підвищення незначні й поки що зниження податкового навантаження на фонд оплати праці зовсім не впливає.

Тож будемо сподіватися, що уряд нарешті зможе комплексно й законодавчо вплинути на цей процес, що сприятиме розвитку економіки та підвищенню добробуту громадян  України.

Христина БІКЛЯН