Що потрібно знати ФОП, аби правильно приймати працівників на роботу

Чинне законодавство передбачає можливість здійснення фізичною особою-підприємцем своєї господарської діяльності самостійно та/або за допомогою праці найманих працівників.

Порядок оформлення трудових відносин з найманими працівниками є однаковим для всіх роботодавців, чи то юридична особа, чи фізична особа-підприємець.

Відповідно до ст. 21 Кодексу закону про працю України (далі – КЗпП) фізичні особи-підприємці мають право укладати трудові договори з найманими працівниками. Це означає, що фізична особа-підприємець має вести кадрову документацію. Також, починаючи з 2015 року КЗпП не зобов’язує реєструвати трудовий договір в службі зайнятості.

Трудовий договір вважається укладеним тільки після того, як його підписали роботодавець і працівник і видано наказ (розпорядження) про прийняття працівника на роботу. Згідно з ч.3 ст.24 КЗпП працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно, фізична особа-підприємець до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором повинен обов’язково подати повідомлення до ДПС за встановленою формою одним із таких способів (форма повідомлення визначена в постанові Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 № 413 “Про порядок повідомлення Державної фіскальної служби та її територіальних органів про прийняття працівника на роботу”):

– засобами електронного зв’язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису;

– на паперових носіях разом з копією в електронній формі;

– на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п’ятьма особами.

Особливу увагу в трудовому законодавстві приділено легалізації трудових відносин. У новій редакції ст. 265 КЗпП викладено «Відповідальність за порушення законодавства про працю». Важливо зауважити, що штрафи є фінансовими санкціями й не належать до адміністративно-господарських санкцій, визначених главою 27 Господарського кодексу України. Штрафи накладаються Держпраці в порядку, визначеному Кабміном. Виконання постанови Держпраці покладається на Державну виконавчу службу. При цьому сплата штрафу не звільняє від усунення порушень трудового законодавства.

Зокрема, штрафи за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), виплата заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати податків та ЄСВ становлять по 30 розмірів мінімальної зарплати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення. У 2020 році розмір штрафу: 141690 грн. Штраф за недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю для виявлення неоформлених трудових відносин – 100 розмірів мінзарплати, встановленої законом на момент виявлення порушення. У 2020 р. розмір штрафу: 472300 грн.

Відділ комунікацій

ГУ ДПС у Закарпатській області