Черги вантажівок на кордоні: як не втратити європейських партнерів. Відео

Після подій 2014 року в Україні, через зміну політичного вектору, левова частка українських вантажних перевізників переорієнтувалася на ринок Європи. Українські водії все частіше укладають договори на доставку товарів до країн ЄС та у зворотному напрямку. Така співпраця стала вигідною не тільки для підприємців, але і для держави вцілому. Для доставки товару водії заправляють чималу кількість пального, акциз з якого добряче поповнює держбюджет, ці кошти далі спрямовують на покращення інфраструктури. Крім того, це ще й чимало робочих місць: сплачуючи податки, підприємці наповнюють бюджет України. Крім того – водії постійно оновлюють автопарк – більшість українських фур, які здійснюють міжнародні перевезення, – це авто стандарту євро 5 та євро 6, як і вимагає цього ЄС. Відповідно, ці машини є екологічно безпечні. Та найбільша проблема у перевізників виникає саме на кордонах. Через черги робота водіїв вкрай ускладнюється.

АНАТОЛІЙ  ПАРФЕНЮК, генеральний директор  ТОВ «Транспортна експедиційна компанія»

Маємо черги-черги-черги. Це вже як ми кажемо така притча. Черг раніше ніколи не було, особливо на початку року. На початку черг тут ніколи не було черг, а тепер ми їх маємо. З чим це пов’язано: з дозволами – раз, з посиленням контролю з боку сусідів – два. Там більш жорсткий контроль, там сканери, а це 30-40 хвилин на авто. Добре коли їх є два, а традиційно працює один. От і маємо черги на Словаччину, маємо черги на Угорщину.

Через виникнення таких черг не покращуються і зовнішньо-економічні зв’язки. Фінансово страждають перевізники, іноземні партнери ж не задоволені затримками з доставки товару.

АНАТОЛІЙ  ПАРФЕНЮК, генеральний директор  ТОВ «Транспортна експедиційна компанія»

Перевізники несуть великі збитки. От в контракті наприклад закладується простій одної фури в середньому 100 євро за добу. І от просто подивіться, якщо він стоїть неділю на кордоні, а таке бувало, от такі збитки вони і мають.

Економісти кажуть, що ці фактори перш за все впливають на імідж українських виробників та підприємців. Тому на різних рівнях варто якомога швидше врегульовувати питання виникнення черг на кордонах.

Олексій ГЕТМАНЕНКО, економіст, голова Асоціації економістів Закарпаття

От ці черги породжують розрахунки в товарно-експортних різних контрактах. 90-95 відсотків, які ідуть доставляти товар в Європу, це товари вироблені в Україні. Це все європейські бренди, які відшиваються в Україні, робляться на території України, бо робоча сила тут значно дешевша. І коли сировина заїжджає на територію України, то вона в певний термін вже має бути відшита і бути готова в певний період, а от у зв’язку з цими чергами є порушення в часі, що породжує непорозуміння між юридичними особами. Це породжує нехорошу репутацію нашим виробникам, бо не від них залежних факторів вони порушують ці умови.

На митниці зазначають: факторів виникнення черг є багато. І вони виникають не тільки з українського боку. На міжнародному пункті пропуску «Ужгород» українська сторона, наприклад, може пропустити більше вантажівок, ніж їхні словацькі колеги.

Микола  ЯСЕВИЧ

заступник начальника закарпатської митниці ДФС

попри те, що ми можемо пропускати 500 ТЗ по «Ужгороду», то словацька сторона може приймати не більше 300. Чому? Бо на в’їзд у них працює сканер. І в них усі вантажівки з вантажами скануються, а також скануються ТЗ, що підпадають під певні категорії ризику. І якщо ми можемо випустити 200-250, то вони можуть випустити не більше 100-110. І статистика показує, що пропустити 300 тз вони навіть не можуть.

Частково вирішити це питання зможе відкриття нових пунктів пропуску. Наразі в області конкретно говорять про три такі вантажні  КПП. Їхнє відкриття зможе вдвічі збільшити пропускну здатність на кордоні. Та за словами перевізників, це не вирішить остаточно проблему. Головне, що потрібно для нормальної роботи в галузі міжнародних перевезень, – це лібералізація правил та вимог від країн-сусідок.

uzhinform.com