Як закарпатець зумів відкрити першу равликову ферму в області

Михайло Дем’ян, власник першої равликової ферми на Закарпатті, розповів про усі небезпеки, з якими зіштовхнувся сам на початку створення равликового бізнесу, інформує Севлюш Інфо.

Купив тонну равликів, закинув їм корму, зібрав восени врожай у десять тонн – і на експорт, а там уже з розкритими обіймами вичікують ресторатори з грошима. Так про равликову ферму думають дилетанти.

Насправді це таке ж фермерство – з усіма його недоліками і ризиками, розповідає Михайло Дем’ян, власник першої равликової ферми на Закарпатті. Вона, до речі, так і називається – Закарпатська равликова ферма.

Равликова ферма підприємця Михайла Дем’яна розташована у Нижньому Селищі (Закарпаття). Харчових равликів, що з виду Хелікс Мюллер, вирощує разом з партнером по бізнесу третій рік. Каже, вирішив спробувати, бо також попався на чутки про надзвичайну прибутковість бізнесу.

Спочатку тренувався вирощувати харчового равлика вдома і пробував реалізувати його. Потім пройшов навчання у країнах Європи.

Рік пішов на облаштування ферми та розведення маточного стада. Каже, благоустрій ферми – недешеве задоволення: після 50 тисяч доларів витрат компаньйони уже перестали рахувати гроші.

“Здається, що ферма з равликами – то просто: купив, вони собі паруються, тільки годуй і поливай, а як розплодяться, можна продавати пачками у ресторани. Якщо думаєте так, краще тримайте ахатіну (вид домашнього равлика – авт.) у домашньому акваріумі, – каже равликовод”, – каже Михайло.

При створенні ферми треба вкластись не тільки у закупівлю маточного стада (равликів, які потім відкладуть ікринки, з яких і виросте равликовий врожай – авт.), а ще обладнання та оренду приміщення, винаймання кваліфікованої (або хоча би сумлінної) робочої сили.

Більше – читайте ТУТ.