На Закарпатті обговорили розробку Стратегії водоочищення області

В облдержадміністрації відбулось розширене засідання робочої групи з розробки Стратегії водоочищення Закарпатської області до 2020 року. Участь у ньому взяли керівники профільних структур, райдержадміністрацій, органів місцевого самоврядування, суб’єкти господарювання. Головував заступник голови ОДА Віктор Мікулін.
Заступник директора департаменту екології Юрій Шпонтак доповів про результати обстежень стану та роботи каналізаційних очисних споруд (КОС) і каналізаційних мереж в області. За його словами, 92% каналізаційних очисних споруд житлово-комцнального господарства населених пунктів перевантажені і знаходяться у незадовільному технічному стані, потребують реконструкції, збільшення пропускної спроможності та впровадження більш нових технологій очищення стічних вод.
Виконання завдань з охорони поверхневих вод від забруднення ускладнюється недостатнім фінансування обласної програми “Питна вода Закарпаття” на 2012-2020 роки. Для забезпечення нормальної роботи систем водопроводу і каналізації , згідно з программою, необхідно 753,6 млн. гривень (в цінах 2011 року). З 2012 року і на сьогодні з державного бюджету не профінансовано жодної копійки. Зазначалося, для повної реалізації обласної програми “Питна вода Закарпаття” на 2012-2020 роки першочергово необхідне державне фінансування в повному обсязі та розширене інвестування.
«Із 2006 до 2015 року за власні кошти підприємств побудовано 133 нових каналізаційних очисних споруд біологічної очистки. Водночас не вирішується питання будівництва каналізаційних споруд та каналізаційних мереж у сільській місцевості. Майже всі житлові будинки збирають свої стоки у вигрібні ями», – повідомив Юрій Шпонтак.
Найбільшими забруднювачами поверхневих водойм залишаються каналізаційні очисні споруди житлово-комунальних підприємств області, якими тільки у 2015 році скинуто в поверхневі водойми забруднюючих речовин на 797 тонн більше, ніж у 2014 році.
На підставі щорічних звітів та моніторингу, якість поверхневих вод залежить саме від ефективності роботи каналізаційних очисних споруд комунальних підприємств. Із 24 комунальних підприємств населених пунктів, які здійснюють скиди зворотних вод в поверхневі водойми, 6 каналізаційно-очисних споруд житлово-комунальних підприємств м. Тячів, смт. Міжгір’я, смт. Буштино, с. Дубове, с. Бакта та с. Кобилецька Поляна після руйнування катастрофічним паводком 1998 року досі не відновлені і потребують будівництва нових.
Заступник міського голови м. Хуст Роман Щербан поділився власним досвідом, як місто отримало кошти для модернізації водопровідних мереж. Місту вдалося залучити близько 7 млн. грн. у рамках програми транскордонного співробітництва Польща-Білорусь-Україна.
На засіданні присутні познайомилися із фахівцями, які спеціалізуються у прийнятті комплексних екологічних рішень систем водопідготовки, водовідведення для промислового та громадського будівництва, та з командою, яка займається залученням інвестицій закордонних організацій.
За результатами засідання визначили основні пріоритети діяльності: активізувати роботу з виготовлення і реалізації проектів з будівництва нових і реконструкції існуючих КОС та мереж водовідведення, а також щорічно при формуванні бюджетів передбачати кошти на виконання інвестиційних програм та заходів.
Як повідомили в департаменті екології Закарпатської ОДА, наразі їхні спеціалісти готують карту, на яку нанесуть найбільших забруднювачів області, а також обсяги їх скидів.