Чи житимуть пенсіонери краще у 2019 році?

Пенсійна реформа в Україні, крім нових вимог до віку та страхового стажу, передбачає комплексні зміни в системі пенсійного забезпечення, зокрема в процедурі нарахування та індексації пенсій. Відповідно до Закону № 2148-VIII від 03.10.2017 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», поступова зміна пенсійної системи відбудеться протягом наступних 10 років. По суті, через збільшення вимог до страхового стажу українці щороку виходитимуть на пенсію за новими правилами.

У зв’язку з цим у нинішніх і майбутніх пенсіонерів виникає безліч запитань. На ключові питання щодо пенсійної реформи, які турбують мільйони українців, ми спробуємо відповісти сухими фактами.

Найважливіші очікування від пенсійної реформи у 2019 році

Для початку кілька цифр: на сьогодні на Закарпатті зареєстровано 274,6 тис. пенсіонерів, з яких 10,6 тис. – пенсіонери силових структур. Із загальної кількості 47 тис. є працюючими пенсіонерами.

Одна з ключових змін пенсійної реформи в Україні – це зростання необхідного страхового стажу. Як відомо, з 1 січня 2018 року пенсія за віком у 60 років призначається тим особам, які до моменту виходу на пенсію мали страховий стаж 25 років, а з 1 січня цього року – вже 26 років. У подальшому щороку розмір страхового стажу збільшуватиметься на 1 рік. І 2028-го, аби отримати пенсію за віком у 60-річному віці, необхідно буде мати 35 років страхового стажу.

Минулоріч кілька разів проводився перерахунок пенсій. З 1 січня 2019 року перераховано пенсії непрацюючим особам, які досягли 65-річного віку й мають повний страховий стаж (30 років – для жінок, 35 років – для чоловіків), а також військовим пенсіонерам. З 1 квітня буде проведено автоматичний перерахунок пенсій працюючим пенсіонерам, котрі вийшли на пенсію станом на 1 березня 2019 року. Ще два перерахунки заплановані з 1 липня та 1 грудня – у зв’язку зі збільшенням прожиткового мінімуму.

Індексація пенсій та яким чином її повинні проводити

Новим Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» змінено індексацію пенсій відповідно до законодавства про індексацію грошових доходів населення та введено норми, які відновлюють щорічне підвищення пенсій. Передбачено щорічне осучаснення, або індексацію, пенсій, і з 1 березня 2019-го її вперше за останні роки буде проведено для всіх українців. Причому в автоматичному режимі, без особистого звернення пенсіонера.

Страховий стаж: ключові факти

Як відомо, і трудовий, і страховий стаж мають абсолютно ідентичне значення для процесу нарахування пенсій. На сьогодні для нарахування пенсії необхідно мати страховий стаж, тобто період, за який особа (або роботодавець) сплачувала внески до Пенсійного фонду України. При виході на пенсію особі зарахують і весь трудовий стаж, який вона заробила до 2004-го, адже із 1 січня 2004 року трудовий стаж автоматично перетворився на страховий.

Але тут є одна дуже важлива проблема – проведений аналіз стажу закарпатських пенсіонерів, які з минулого року виходять на пенсію по віку, показав, що право на пенсію в 60 років через недостатній страховий стаж втратило немало закарпатців, особливо це стосується гірських районів. Наприклад, на Тячівщині та Рахівщині таких понад 50%, в інших районах – більш як 20% громадян, котрі досягли пенсійного віку.

Як діятиме накопичувальна система та чи запрацює вона цього року

Швидше за все, 2019-го накопичувальну систему не запровадять. У всякому разі Верховна Рада України досі не прийняла кілька важливих технічних законів, більше того, навіть не розглянула законопроекти. Хоча мала зробити це ще до 1 липня минулого року. Перший закон мав би законодавчо визначити, де будуть акумулюватися внески: у недержавних пенсійних фондах чи в новому державному фонді, створеному владою. Другий – розширити повноваження Держкомісії з цінних паперів і фондового ринку, яка контролюватиме роботу Пенсійного фонду. Поки таких законів немає, накопичувальну систему запровадити не можна. Коли ж вони будуть, не відомо.

Що ж маємо в підсумку? Дійсно, влада розпочала масштабну пенсійну реформу, і це довготривалий процес. З одного боку, це ніби хороші новини. Але, за офіційною інформацією Пенсійного фонду України, станом на 1 січня 2019 року всього в нього на обліку вже перебуває 11,5 мільйона пенсіонерів. А це означає, що приблизно кожен четвертий українець є пенсіонером. Якщо ж відняти від загальної кількості жителів країни мінімум 7 мільйонів заробітчан, виходить, що це практично кожен третій. Чи зможе сучасна політична система утримати баланс і позитивну динаміку реформи? Тут є дуже великі побоювання, що головні ризики для пенсійної системи: цьогорічні президентські та парламентські вибори, фактичний стан війни, перманентна політична криза, нестабільність та слабкість української національної валюти, неспроможність влади й ринку робити конкретні політичні та економічні прогнози навіть на півроку наперед – повністю дискредитують та знівелюють реформу.

Так зване осучаснення пенсій на початку минулого року, яке уряд рекламував протягом кількох місяців, дуже багатьох розчарувало. Адже після перерахунку пенсії українців зросли в основному на мізерні кілька гривень або й узагалі не змінилися. Про те, що формула, за якою осучаснили пенсії, недосконала, зізнався тоді й міністр соціальної політики Андрій Рева. За його словами, понад три мільйони пенсіонерів отримали від 50 до 100 гривень надбавки, ще 1,8 мільйона – до 200 гривень. Тобто з усіх пенсіонерів (а їх у країні приблизно 11,5 млн) жалюгідне підвищення мав майже кожен другий. Найбільше розчаровані так званою пенсійною реформою ті, хто працював у сільському господарстві, медицині, освіті й свого часу отримував низьку зарплату.

Наприклад, пані Марія К., пенсіонерка, що пропрацювала у сфері охорони здоров’я понад 37 років, минулого року мала надбавку, еквівалентну одній буханці хліба. Згодом ще додали, але ці кошти не співрозмірні з сучасними цінами на комунальні платежі, базовим набором продуктів харчування та найнеобхідніших ліків. І це при тому, що жінка має вищу категорію за своєю спеціальністю й працювала на відповідальних та керівних посадах. Такі «цифри» викликають багато запитань до ефективності впровадження перерахунку пенсій. Звичайно, пенсіонери сподіваються на наступний анонсований перерахунок, що повинен відбутися в автоматичному режимі вже 1 березня. І він має бути суттєвим, інакше гріш ціна таким нововведенням!

Пенсійна реформа не має бути разовим заходом, який умить вирішить усі наявні проблеми. Це послідовний процес, що складається з кількох етапів, на кожному з яких запроваджуються добре продумані зміни. І головне – все має відбуватися незалежно від політичної ситуації.

Юрій КОПИНЕЦЬ