У Закарпатській ОДА підвели підсумки реалізації Програми розвитку малого та середнього бізнесу за 2017-2018 рр.

У вівторок, 5 лютого, в облдержадміністрації відбулося розширене засідання Регіональної ради підприємців Закарпатської області. Під час зустрічі за участі фахівців департаменту економічного розвитку та торгівлі Закарпатської ОДА йшлося, зокрема, про підсумки реалізації обласної Програми розвитку малого та середнього бізнесу за 2017-2018 роки.
– На сьогодні в області є 52 тисячі підприємців, з яких 49 тисяч – це ті, хто купляє патенти і сплачує за це податки, – зауважив голова Регіональної ради підприємців Андрій Андріїв. – У попередні два роки ситуація була в рази гірша, у нас було всього близько 30 тисяч таких суб’єктів господарювання. Нинішня динаміка не може не тішити.
В умовах розробки нових стратегій розвитку регіонів на 2021-2027 рр. представників бізнесу запросили до участі у відповідних консультаціях, спільних напрацювань на подальший плановий період розвитку Закарпаття.
– В сучасних непростих умовах нам важливо почути бізнес, – наголосив директор обласного департаменту економічного розвитку та торгівлі Денис Ман. – Це також важливо для обласних програм, бюджету… Ми маємо спільно визначити ті вектори, за якими буде рухатися область в наступні вісім років.
На зустрічі йшлося про ті кроки, які здійснила обласна влада для підтримки малого та середнього бізнесу в краї. Зокрема, наголошувалося на успішній реалізації функціоналу Центру підтримки підприємництва, який протягом 2018 року надав 118 консультацій представникам бізнесу та тим, хто планував відкрити власну справу. Ще один результат діяльності Центру – консультативна допомога у відкритті п’яти нових підприємств (кафе, крамниць, маркетингової агенції).
В області постійно ведеться робота над створенням нових стимулів для бізнесу. Так, з 2017 року відновлено механізм відшкодування відсотків за кредитами, залученими бізнесом через фінансові установи. І протягом останніх двох років на ці потреби було витрачено майже 600 тисяч гривень з обласного бюджету. У 2019 році на цей механізм буде спрямовано 2 мільйони гривень.
Окрім того, розроблена Програма підвищення конкурентоспроможності області, яка передбачає проведення конкурсу стартапів для молоді. Передбачається, що за рахунок коштів обласного бюджету буде можливість підтримати ряд бізнес-проектів, ідея яких спрямована на пріоритетні галузі, сфери та напрямки економіки. На підтримку стартапів виділено 200 тисяч гривень коштів обласного бюджету.
Важливими аспектом оптимізації державних механізмів взаємодії з бізнесом стало переведення послуг ЦНАПів в електронний формат.
– Поки інші регіони працюють над розширенням мережі центрів надання адміністративних послуг, ми закупили для наших районних ЦНАПів спеціальне програмне забезпечення, яке дозволяє в онлайн-режимі обмінюватися інформацією із суб’єктами надання послуг. Це пришвидшило розгляд заяв та відповідне на них реагування, – повідомив Денис Ман. – На сьогодні це привід говорити, що Закарпаття може стати одним із лідерів серед областей України у наданні адмінпослуг через електронні сервіси.
Минулого року в області вдруге провели навчання для тих, хто хоче відкрити власний бізнес. Бажання вчитися виявили 16 осіб. Їм допомогли розробити бізнес-плани та стратегії, проконсультували щодо можливостей підтримки їхніх видів діяльності. На сьогодні ці люди вже звертаються за консультаціями у статусі суб’єктів господарювання.
У 2019 році у сфері підтримки малого та середнього бізнесу будуть залучені кошти не лише обласного бюджету, але й фінансові можливості Європейського банку реконструкції та розвитку, програми COSME та інші.
Під час засідання було наголошено, що метою обласної влади є збереження того бізнесу, що функціонує в області, розширення його можливостей, зокрема, у напрямку спільного залучення інвестицій у регіон та збільшення робочих місць. У свою чергу, підприємці підкреслили необхідність врахування потреб і актуальних викликів для бізнесу під час формування стратегії розвитку підприємництва як на рівні області, так і в масштабах держави. Загалом, курс на європейську інтеграцію України поставив для державного менеджменту і бізнесових кіл спільну задачу – привести у відповідність умови і форми діяльності до вимог асоціативних відносин з Європейським Союзом.
Нагадаємо, що фахівці визначили три галузеві сектори для впровадження SMART-спеціалізацій на Закарпатті.