Легалізація «євроблях», пенсійна, освітня та медична реформи: основні соціальні зміни 2018-го

Ось і добігає до кінця 2018-й. Це був непростий рік, сповнений поразок та перемог. Ми і раділи, і плакали, переживали за наших хлопців на Сході, хвилювалися через оголошення військового стану. Тож рік видався неймовірно насиченим. Окрім знакових політичних подій, відбулися й очевидні зміни в соціальному житті українців. «Карпатський об’єктив» спробував скласти рейтинг ключових змін, які найбільше запам’яталися у 2018 році.

Легалізація «євроблях»

Беззаперечно, номер один у топі подій за рік, якщо не брати до уваги суто політичні, по праву посіло підписання закону про розмитнення автівок на іноземній реєстрації.

В Україні вже давно точилися суперечки щодо так званих «євроблях» – автомобілів на іноземній реєстрації (Польща, Словаччина Угорщина, Литва тощо), які ввозяться до нашої країни в обхід митних правил.

Ці автівки заполонили українські дороги. Експерти навіть збилися з ліку – точну кількість таких машин уже й підрахувати важко. Ще минулоріч, за неофіційною інформацією, автомобілів на «єврономерах» в Україні було понад півтора мільйона.

Власники таких авто вимагали їх легалізації або ж урегулювання податкових ставок, періодично влаштовуючи масові протести. У підсумку, на початку листопада 2018 року Верховна Рада прийняла зміни до податкового законодавства, покликані вирішити ситуацію з «євробляхерами». Утім ці нововведення не влаштували водіїв авто на «єврономерах», і починаючи з 20 листопада, вони оголосили всеукраїнську акцію протесту.

Нагадаємо, тоді кілька днів поспіль «євробляхери» не тільки блокували дороги державного значення, але й пункти пропуску. Активно палили шини та написали низку звернень до уряду.

Проте, незважаючи ні на що, 23 листопада Президент України Петро Порошенко підписав Закони № 8487 та № 8488, які спрощують легалізацію ввезених в Україну автомобілів на «єврономерах» і збільшують відповідальність за порушення правил розмитнення. Він також зазначив, що всі кошти, сплачені власниками авто в процесі легалізації, «від першої й до останньої гривні» підуть у Пенсійний фонд.

Щоправда, більшість «євробляхерів» назвали підписання цього закону зрадою, оскільки ставки на розмитнення все одно вийшли значно більшими, ніж у деяких країнах Європи.

Утім в Україні таки розпочався процес розмитнення. Звісно, не без саботажу на митницях, штучного завищення вартості авто та брокерських послуг. За останньою інформацією, станом на 17 грудня розмитнили вже 3513 авто на іноземній реєстрації. Сплачено 236 мільйонів гривень митних платежів.

Нагадаємо, що протягом перших трьох місяців з дати опублікування закону діятиме 50% скидка на розмитнення. Наразі поліцейські мають право зупиняти «євробляхи», але протягом 180 днів будуть тільки попереджати. Згодом тих, хто не розмитнив авто, каратимуть фінансово.

Медреформа

Мабуть, однією з найбільш бажаних реформ, на які з великою надією та сподіваннями чекали українці, була медична.

Передбачає вона чотири етапи. Протягом року первинні заклади надання медичної допомоги мали завершити повну реорганізацію з бюджетних установ у комунальні некомерційні підприємства. У підсумку чого сімейні лікарі почнуть отримувати зарплату відповідно до кількості пацієнтів. Для медиків первинної ланки передусім змінився принцип роботи. Вони зацікавлені взяти більше пацієнтів та надавати їм найкращі послуги, щоб отримати хороші рекомендації. Адже від пацієнтів залежатиме заробіток лікаря. Таким чином фахові спеціалісти зможуть отримувати гідну платню за якісну роботу, а не залежати від тарифної сітки. Людина укладає договір зі своїм сімейним лікарем на надання медичних послуг.

У МОЗ планують, що за кожного пацієнта сімейному лікарю буде нараховано 370 гривень. За малих дітей та людей похилого віку платитимуть удвічі більше. Але не вся сума йтиме до лікаря. Передбачено гарантований пакет послуг і лікарські засоби за рахунок державного бюджету для громадян України.

Окрім того, лікарі зможуть обирати, бути працівником найманої праці в лікарні або ж відкрити ФОП і розпочати приватну практику.

Тож пацієнт сам може обирати собі сімейного лікаря. І той не має права відмовити. Лікаря можна обрати як з державних клінік, так і приватних.

Реформа ділить медичні послуги на три види: повністю безкоштовні, частково оплачувані державою (співоплата) і платні.

У МОЗ запевняють, що безкоштовними будуть первинна, екстрена та паліативна допомога, а також ведення вагітності й пологи.

Не будуть оплачуватися державою стоматологія та пластична хірургія.

Тож якщо підбити підсумки, цьогоріч таки вдалося реформувати первинну ланку медицини. Лікарі сімейних амбулаторій почали працювати в кращих умовах, ніж були до сих пір. Принаймні нарешті в наших сімейних лабораторіях з’явилися сучасна техніка та Інтернет.

Нова українська школа

1 вересня в Україні офіційно стартувала реформа освіти – «Нова українська школа». Понад 448 тисяч першокласників сіли за нові парти в оновлених класах. Зустрічали їх підготовлені вчителі. Вони повинні працювати вже за новими методиками, які до цього в Україні практикували лише окремі педагоги.

Найважливіша зміна в освіті – це орієнтація на індивідуальні потреби дитини, а не пристосування кожного учня до єдиної навчальної системи.

Наразі в початковій школі діє так звана система «соціального орієнтування». Простими словами, ставку зробили не на підручники, а на живу, емоційну комунікацію дітей. Книжки теж є, та вони більше не головна частина навчального процесу, а лише його база.

Домашніх завдань у школі немає. Усе, що потрібно для освоєння й закріплення програми, дитина робить у стінах школи разом з учителем та однокласниками. Замість табелів, батьки отримуватимуть свідоцтва досягнень, у яких буде надано характеристику їхньої дитини, а не оцінки.

Щоранку вчитель зустрічає дітей не дзвінком, а в неформальній обстановці, де вони зазвичай обговорюють плани на день, діляться емоціями, наприклад, від минулих вихідних. Педагоги кажуть: це допомагає налаштувати учня на навчання й поліпшити комунікативний процес.

Нова шкільна реформа покликана зробити дітей інтелектуально гнучкими, щоб вони з легкістю могли вписатися в реалії сучасного суспільства.

На «Нову українську школу» з Держбюджету 2018 року додатково виділили 1,385 млрд гривень. З цих коштів закуповують обладнання та навчальні матеріали для початкових класів на 998 млн гривень, а на навчання вчителів перших класів спрямували 386 млн гривень. Це рекордні суми, які коли-небудь виділяли на розвиток школи з державного бюджету.

Пенсійна реформа

У рамках пенсійної реформи, яку запровадили ще минулого року, кілька її складових набули чинності тільки 2018-го. Наприклад, нарахування трудового стажу.

Починаючи з 1 січня по 31 грудня 2018 року, право вийти на пенсію матимуть:

– у 60 років – особи, які мають страховий стаж не менше 25 років, у подальшому необхідний страховий стаж буде збільшуватися щорічно на рік;

– у 63 роки – якщо страховий пенсійний стаж менше 25 років, але більший за 15. Тобто вийти на пенсію до 31 грудня 2018 року можна за наявності страхового стажу від 15 до 25 років. Відповідно, у 2019-му – від 16 до 26 років; у 2020-му – від 17 до 27 років і т. д. Щорічно необхідний стаж буде збільшуватися на один рік до 2028-го.

Для пенсій, призначених після 1 січня 2018 року, мінімальний розмір пенсії за віком виплачується по досягненні особою віку 65 років. А до досягнення цього віку таким особам може бути призначена державна соціальна допомога. Для пенсій, призначених після 1 січня 2018 року, мінімальний розмір пенсії за віком виплачується по досягненні особою віку 65 років. А до досягнення цього віку таким особам може бути призначена державна соціальна допомога.

Мінімальний розмір пенсії за віком за наявності в чоловіків 35 років, а в жінок 30 років страхового стажу з 1 січня 2018 року встановлений (ст. 28 Закону № 1058) :

– у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (такий розмір становить з 1 січня 2018 року 1373 грн, з 1 липня – 1435 грн, з 1 грудня – 1497 грн). За кожний рік стажу понад необхідний стаж пенсія за віком збільшується на 1% розміру пенсії, обчисленої за ст. 27 Закону № 1058, але не більше ніж на 1% мінімального розміру пенсії за віком;

– для осіб, які досягли віку 65 років, – у розмірі 40% мінімальної зарплати, встановленої законом про держбюджет на відповідний рік (тобто 1489,20 грн), але не менше прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Насправді положень у проекті пенсійної реформи чимало, а тому важко сказати, чи будуть усі вони впроваджуватися в життя. Більше того, сама реформа отримала чималий шквал критики на свою адресу. Адже до сих пір пенсіонери в основному отримують мінімальні пенсії, за які ледь виживають. Тож чи змінила щось реформа і для кого саме, не зрозуміло.

Мінімалка та інфляція

Також у рейтингу важливих змін, безумовно, лідирує ініціатива уряду про зростання мінімальної зарплатні. Так, із 1 січня 2018 року її підняли з 3200 до 3723 гривень. Перш за все підвищення торкнулося працівників бюджетною сфери, однак це мінімальне обмеження, яке діє і для приватних компаній, що фактично змусило переглядати заробітні плати для всіх категорій працівників.

На думку більшості експертів, з одного боку, зростання мінімалки несе додаткове навантаження на бюджет, адже бюджетникам потрібно платити більше грошей. Але з іншого – збільшуються надходження до бюджету. І не тільки з бюджетного сектору, а й усіх галузей економіки. Зростає надходження податку на доходи фізичних осіб, тож згодом Пенсійний фонд отримує великі суми соціального внеску. Крім того, після підвищення зарплат потрібно платити менше субсидій на комунальні послуги.

«Як наслідок, минулого року вийшла така ситуація, що бюджет витратив додаткові суми на збільшення зарплат, але в той же час заощадив ще більше за рахунок усіх цих «побічних ефектів». Тобто фактично виходить, що підвищення мінімальної зарплати відіграє таку «фіскально стабілізуючу» роль. Зарплати повинні підвищуватися, щоб зберігалася купівельна спроможність населення. Причому розмір мінімальної зарплати має змінюватися пропорційно до темпів інфляції», – зазначають аналітики різних фінансових компаній.

Тож уже у квітні 2018 року неодноразово з’являлася інформація про те, що уряд хоче підвищити мінімальну заробітну плату до рівня 4200 грн. Утім ще тоді в Мінфіні заявили: втілення такої ідеї в життя обійшлося би бюджету в суму від 13 до 30 мільярдів гривень. Такої можливості не було, тому підвищення перенесли на 2019-й.

Тож напередодні Нового року бажаємо українцям не втрачати віри й виявляти побільше оптимізму у вирішенні будь-яких проблем. Адже у святковій суєті не має бажання згадувати про погане, хочеться пам’ятати лише про добрі події, добрі справи, які подарував Україні 2018 рік.

Христина БІКЛЯН