У центрах зайнятості Закарпаття вперше з’явилися вакансії у сфері охорони здоров’я та охорони порядку

В Ужгородському прес-клубі відбулося засідання, головною темою якого стали підсумки 2018 року у контексті працевлаштування закарпатців, змін на ринку праці, нових форм взаємодії з шукачами роботи і роботодавцями, спеціальні програми для тих, хто хоче відкрити власну справу та учасників АТО.

Юрій Фущич, директор Закарпатського ОЦЗ розповів про те, яким був 2018 рік для шукачів роботи на Закарпатті, які професії були найбільш затребуваними, які нові позиції з’явилися на ринку праці. А також прокоментував статистичні дані щодо працевлаштування в області та проаналізував виклики, які постають перед державою у сфері працевлаштування та трудової міграції на наступний рік.

«Різких зрушень у бік надлишку робочої сили чи її зменшення за 2018 не відбулося,– каже Юрій Фущич. – З 1 млн.250 тис. населення нашого краю зайнятими є близько 503 тисяч, минулого року ця цифра становила 496 тисяч. 164-168 тисячі – це штатні працівники, які мають строкові і безстрокові трудові угоди з тими чи іншими роботодавцями. Ця цифра щороку зменшується. Станом на сьогодні 20441 закарпатець знайшов роботу у порівнянні на завершення минулого року таких було 20412». За словами Юрія Фущича, надалі основними ринкоутворюючими підприємствами області є великі підприємства, які працюють на давальницькій сировині, транснаціональні компанії, де працюють тисячі людей. 1413 вакансій заявлених офіційно на такі підприємства і ще про 1100 працівників служби мають інформацію з інших джерел, де роботодавці пишуть про потребу в кадрах.

Станом на 1 грудня для шукачів роботи пропонується 1,9 тис. вакансій із середнім розміром заробітної плати 6,2 тис. грн. Дисбаланс між попитом на робочу силу і її пропозицією існує, насамперед в кількісному вигляді. Зокрема, станом на 01 грудня в середньому по області на 1 вакансію претендувало 2 безробітних (торік – 5 осіб).

Кого найчастіше потребують роботодавці? «Фахівців швейного виробництва,

системних в’язальників джгутів, операторів автоматичної лінії, комплектувальник радіодеталей та елементів, працівників у галузі послуг, вантажників, водіїв. Вперше заявилися на ринку праці вакансії медичної сестри, інших працівників галузі охорони здоров’я, а також вакансії в Національній поліції, – каже Юрій Фущич. – Понад 160 вакансій з початку року у системі охорони здоров’я. Сьогодні аж надто складно знайти медсестру, працівників дошкільного закладу, вихователів. Ще років 4 люди ходили шукали, як на такі посади влаштуватися. Швидка допомога потребує кадрів. Це нове, якого не було раніше. Рівень оплати праці особливо впливає, коли медична сестра у нас отримує зарплату менше 4 тис. грн. Щодо заробітної плати загалом, то середня у цьому році – 6509,00 грн., минулого року була 4160, 00».

За словами керівника Закарпатського ОЦЗ, за останній час змінилася і сама служба зайнятості. «Сьогодні служба зайнятості перестала бути виплатною касою, якою була, і стала сервісною установою. Головна мета, щоб закарпатець знайшов улюблену роботу з пристойною зарплатою, і був щасливий вдома. Проводяться постійно ярмарки кар’єри та вакансій, зустрічі у районах, активно ведуть профорієнтаційну роботу.

Трудова міграція – одна з найбільших проблем сьогодення, у цьому переконаний Володимир Панов, голова обласного об’єднання організацій роботодавців «Закарпаття». «Влада відреагувала на проблему з великим запізненням. Ми три роки бачили як виїжджають люди і нарешті почали реагувати. В умовах, коли у нас великий дефіцит робочої сили, бізнес активізувався, взяв на себе невластиві функції: сам почав боротися за працівника, – каже Володимир Панов. – Що робити державі? Ми повинні підготувати комплексну програму по збереженню трудового ресурсу в Україні. А також розробити стратегію розвитку держави до 2030 р. і чіткі механізми втілення її в життя. Повинні об’єднати зусилля і скоординувати дії, щоб припинився відтік трудової міграції.

Необхідна комплексна системна робота держави».

Юрій Фущич також зауважив, що необхідно міняти психологію краян. Бо більшість дітей та батьків орієнтована на отримання вищої освіти, при цьому ринок потребує навпаки більше робітничих професій. По області 78% випускників пішли здобуватися вищу освіту і тільки 18,7 %робітничі професії. «Цей дисбаланс є проблемою. У наших європейських все навпаки, 20% випускників отримують вищу освіту, а 70%- робітничі професії»,- додає Юрій Фущич. Тому одним з основних завдань на наступний рік Закарпатський обласний центр зайнятості ставить профорієнтаційну роботу, передусім із школярами.