Створення посади уповноваженого органу юстиції спростить доступ до нотаріальних дій мешканцям села чи призведе до рейдерства?

1 жовтня на офіційному порталі Верховної Ради України зареєстрували законопроект № 9140 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення передумов для захисту економічних та спадкових прав громадян у сільській місцевості». Він досить швидко пройшов усі потрібні процедури, і вже 3 жовтня міністр юстиції Павло Петренко представив його в рамках засідання Комітету ВРУ з питань економічної політики.

Основна ідея законопроекту – запуск ініціативи Мін’юсту щодо початку роботи уповноважених осіб органу юстиції. Вони здійснюватимуть найбільш поширені й затребувані нотаріальні та реєстраційні дії в селах і невеликих населених пунктах, населення яких не має нормального доступу до відповідних послуг. Звичайно, такий поспіх та створення нової посади з широким спектром дій одразу привернули до себе увагу як Нотаріальної палати України, так і широкого загалу. Хтось бачить у цьому починанні позитив для сільських мешканців, хтось ознаки рейдерства, корупції та називає нонсенсом, адже законопроект ставить під сумнів неупередженість нових уповноважених.

У законопроекті зазначено, що уповноважена особа органу юстиції – це посадова особа Головного управління юстиції, яка повинна мати вищу юридичну освіту, не нижче бакалавра, а також стаж роботи в Міністерстві юстиції України чи головних управліннях юстиції в областях на посадах, безпосередньо пов’язаних з державним регулюванням, контролем чи організацією нотаріату, державної реєстрації або консультантом державної нотаріальної контори не менш як два роки, що пройшла стажування в органах нотаріату й державної реєстрації не менше трьох місяців. Призначення на посаду уповноваженої особи органу юстиції та звільнення з цієї посади здійснюються за погодженням з Міністерством юстиції України.

За вчинення нотаріальних дій уповноважені особи органів юстиції справляють державне мито в розмірах, установлених чинним законодавством, тобто на рівні з усіма іншими нотаріусами.

Олександр Парамонов, голова відділення Нотаріальної палати України в Закарпатській області, розповів про суть нового законопроекту та його небезпеки для громадян.

«Назва законопроекту має говорити сама за себе, і головне слово тут – захист. Попри це рівень захищеності населення, навпаки, впаде, адже право проводити реєстраційні дії щодо нерухомого майна по всій Україні надається особам, які повинні мати юридичну освіту лише на рівні бакалавра. Вимоги до них дуже занижені – жодних екзаменів для допуску до нотаріальної діяльності. Так, Міністерство юстиції України призначає уповноважену особу, яка ним і контролюватиметься. Цей працівник також матиме доступ до всіх реєстрів», – наголошує Олександр Парамонов.

Варто зауважити, що ліцензовані нотаріуси не підпорядковуються Міністерству юстиції та при будь-якому порушенні несуть сувору відповідальність.

«Наприклад, спадкові справи, які тепер зможуть вести й новопризначені уповноважені особи, є дуже складними, і навіть нотаріус з багаторічним стажем не завжди береться за них. А відповідальність, згідно із законопроектом, мінімальна. Людину можуть звільнити, і вона спокійно влаштується на іншу роботу. На противагу уповноваженим особам нотаріуси ризикують своїм постійним заробітком. Якщо в них відкличуть ліцензію, вони взагалі не зможуть працювати в юридичній сфері», – розповідає нотаріус.

Разом з тим у законопроекті зазначено, що уповноважена особа буде приймати громадян у приміщенні, наданому Міністерством юстиції України. Хоча навряд чи такі приміщення будуть у селах. Нотаріус зазначає, що швидше за все, уповноважені особи працюватимуть у районних чи обласних центрах. Відповідно, до них так само потрібно буде їздити. У чому тоді сенс? Навіщо створювати ще одну непотрібну посаду?

Пан Олександр також зауважив, що колись сільським радам уже надавали право завіряти довіреності на розпорядження майном чи заповіти: «Тоді наслідки були жахливі, і це швидко скасували. А зараз хочуть зробити ще більше: усі реєстраційні дії дозволити проводити уповноваженим особам, ще й не обмежуючи їх територіально. Тобто ви живете на Закарпатті, а десь у Чернігові реєстратор продав ваше майно і перереєстрував його. Усе, що ви зможете в такому випадку, – це написати скаргу. Його за це можуть тільки звільнити, а судова тяганина триватиме не один рік. Це величезне поле для махінацій та корупційних схем».

«Рейдерства через цей законопроект просто не може бути, адже йдеться виключно про оформлення уповноваженими особами спадщини, заповіту, договору дарування та довічного утримання. Корпоративні права можуть бути зареєстровані уповноваженими лише у випадку, коли вони є в складі спадкової справи. Жодних договорів купівлі-продажу та реєстрації бізнесу не буде. Щоб шукати тут ознаки рейдерства, потрібно мати хвору фантазію», – наголосила заступниця міністра юстиції Олена Сукманова.

Нотаріальна палата провела експрес-експертизу закону та розмістила висновок на своєму офіційному сайті. Експерти зазначили, що запропоновані законопроектом № 9140 зміни:

– руйнують основи децентралізації в Україні, оскільки законопроект нівелює можливість здійснення законних повноважень щодо оформлення спадщини та надання певних реєстраційних послуг територіальними громадами;

– призведуть до значних корупційних ризиків та зловживань, адже уповноважені особи органу юстиції призначатимуться територіальними управліннями юстиції, які здійснюють контроль за нотаріатом;

– відкривають великі можливості для рейдерських захоплень, оскільки уповноважені особи органу юстиції зможуть реєструвати права на землю, договори купівлі-продажу, дарування та міни, правочини щодо іншого нерухомого майна та корпоративних прав тощо, при цьому не прив’язуючись до відповідної території;

– ставлять під сумнів безспірність вчинення нотаріальних дій та їх якість, адже уповноваженим особам органу юстиції надано право вчиняти нотаріальні дії без спеціального свідоцтва, без трирічного досвіду роботи в нотаріаті, без кіберзахисту робочого місця.

Нотаріальна палата України вважає, що запропоновані зміни в цілому суперечать принципам діяльності Міжнародного союзу нотаріату, до якого наша країна входить із 2013 року.

Євген Когутич, начальник Головного територіального управління юстиції в Закарпатській області, розповів, що все відбуватиметься не зовсім так, та й до законопроекту ще вноситимуть зміни. Проблематика обумовлена тим, що громадяни, які проживають у сільській місцевості, не завжди можуть отримати якісний доступ до нотаріальних та реєстраційних послуг, зокрема при оформленні спадщини.

Ініціатива спрямована для забезпечення нотаріальними послугами 13 мільйонів українців у 29 тисячах населених пунктів, які на сьогодні не мають до них нормального доступу. З 1161 державних нотаріусів вакантними залишаються 311 посад, а це 122 райони по всій Україні, де взагалі відсутні нотаріуси. Статистичні дані по нашій області свідчать, що в державних нотаріальних конторах наявні 5 посад нотаріусів. У Перечинському та Великоберезнянському районах узагалі вакантні всі посади державних нотаріусів.

«Міністерство юстиції разом з народними депутатами ініціювало цей законопроект, адже створення законодавчих передумов для покращення доступу осіб, що проживають у сільській місцевості до нотаріальних та реєстраційних послуг, є важливою складовою реалізації їхніх прав. Передбачається, що уповноважена особа буде мати право вчиняти нотаріальні дії лише в межах району, та мати повноваження щодо вчинення дуже обмеженого переліку дій, які спрямовані виключно на забезпечення таких потреб населення, як: оформлення спадщини, договорів дарування, довічного утримання, заповітів, довіреностей, реєстрації актів цивільного стану – видача свідоцтв про народження та смерть, а також засвідчення вірності копій документів, без права посвідчувати договори купівлі-продажу нерухомості, в тому числі земельних ділянок та міни, відчуження корпоративних прав тощо», – зазначає Євген Когутич.

Крім того, якщо в населеному пункті вже є державний і приватний нотаріуси, то уповноваженого туди назначати не будуть, тобто все залежатиме від стану справ у районі та кількості місцевого населення. Наприклад, Уповноважена особа вчинятиме нотаріальні дії у разі, якщо в нотаріальному окрузі не має нотаріуса або в нотаріальному окрузі з населенням більше 10000 осіб здійснює нотаріальну діяльність менше двох нотаріусів та в окремих випадках за погодженням з Нотаріальною палатою України.

Ще однією цікавинкою законопроекту є те, що уповноваженій особі органу юстиції достатньо пропрацювати всього 5 років на цій посаді, щоб стати нотаріусом.

Тож повернемося до розгляду законопроекту Комітетом ВРУ. Висновок депутатів: прийняти проект закону в першому читанні з урахуванням пропозицій. Серед них: не надавати уповноваженій особі органу юстиції права здійснювати державну реєстрацію прав на бізнес та нерухоме майно, включаючи земельні ділянки, що належать громадянам України, які проживають (зареєстровані) у сільській місцевості; виключити посвідчення договорів купівлі продажу та міни; підвищити кваліфікаційні вимоги до уповноважених осіб органів юстиції – збільшити з двох до трьох років перебування на посадах, безпосередньо пов’язаних з державним регулюванням.

Президент Нотаріальної палати України Володимир Марченко зауважив, що установа запускає проект «Нотаріат обличчям до села», який забезпечить безкоштовні консультації та прийом громадян нотаріусами в усіх віддалених округах країни: «Для цього не потрібно вносити зміни до законодавства. Ми також підготували альтернативний проект закону, який вирішить проблему доступу сільського населення до нотаріату без додаткового витрачання бюджетних коштів».

Додамо, що в самому законопроекті зазначено, що уповноважені матимуть право укладати й договори купівлі-продажу. Тож як буде на практиці та чи приймуть цей закон узагалі, покаже час, а ми обов’язково висвітлимо це в наших подальших публікаціях.

Вікторія КОПИНЕЦЬ