Рахівську «стаю» перетворили у показове господарство

Візитівкою Рахівщини можуть стати високогірні полонини та створення на їхній базі показових господарств.

Для цього є всі передумови, позаяк літній випас худоби на високогір’ї, виготовлення особливої овечої продукції – одна із найдавніших ремесел гуцулів, яке стало невід’ємною складовою матеріальної і духовної культури горян. Додаймо до всього автентичний архітектурний стиль, специфічний побут та інфраструктурне облаштування, промарковані маршрути високогірними ландшафтами, рекламну кампанію й отримаємо перспективу розвитку місцевості й залучення інвестицій на багато років наперед.

Щоправда, для досягнення бажаного результату наявних природних умов та багатовікових традицій і методики ведення полонинського господарства – замало. Насамперед, варто попрацювати над розвитком інфраструктури. Мова, перш за все, про дороги, як місцевого чи державного значення, так і високогірні, облаштовані й зручні пішохідні маршрути із зонами відпочинку. Не останню роль відіграє й культура ведення господарства, створення належних умов як для літувальників і відвідувачів, так й перебування худоби.

Іншими словами, зберігаючи автентичну архітектуру споруд, подбати про санітарні умови ведення ґаздівства, виробництва продукції. Старенькі, закурені колиби мають стати музейними експонатами просто неба, з усіма атрибутами старого дідівського ремесла. Все решту маємо організувати у відповідності до сучасних вимог, не втративши головного – багатовікові традиції і специфіку побуту, облаштування літнього випасу на високогір’ї. Тим більше, що колишні, збудовані за радянської доби гуртожитки і стаї, ферми, у більшості випадків непридатні для використання й надії на їхнє відновлення – марна трата часу та коштів.

Краще діяти, як це зробили у Лазещині, підійшовши до справи комплексно, за підтримки органу місцевого самоврядування, Карпатського біосферного заповідника, із залученням інвестицій місцевого підприємця Іллі Петрюка.