В Україні відключать аналогове телебачення

Постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2018 року № 509 внесено зміни до Плану використання радіочастотного ресурсу України й визначено строки припинення застосування аналогової радіотехнології: для міста Києва і Кіровоградської області – 31 липня 2018 року, для всієї України – 31 серпня 2018 року. Після цього країна перейде на цифровий стандарт ефірного мовлення T2.

Відключення не торкнеться суспільного мовника і тих каналів, які не мають альтернативи аналоговому сигналу. На території Закарпаття це стосується Закарпатської філії ПАТ НСТУ «Тиса-1» та ТРК «Хуст».

Перехід на цифрове телебачення – це одна з вимог Женевського меморандуму, який Україна підписала ще в грудні 2006 року. Аналогове мовлення створює перешкоди для цифрових станцій, зокрема сусідніх країн. До того ж аналоговий сигнал заважає повноцінному запуску швидкісного мобільного 4G-Інтернету в Україні. Цифрове телебачення – більш сучасна технологія, яка має такі переваги, як висока якість зображення і звуку, стабільний сигнал, можливість приймати 32 канали (28 загальнонаціональних і 4 місцевих).

Іван Кузьма, представник Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення у Закарпатській області розповів, що Закарпаття впроваджує цифрове мовлення починаючи з 2011-2012 років, коли телеканалам «М-Студіо», «Даніо» і НСТУ «Тиса» було видано цифрові ліцензії. Саме тоді в області було встановлено перші передавачі «Зеонбуду» на вежах Концерну РРТ.

«Ми сміливо можемо сказати, що останні 6-7 років ми вже впроваджуємо цифру. Наше першочергове завдання повідомити громадян, що процес відключення аналогово телебачення є незворотнім процесом, щоб вони були готові до цього», – зауважив Іван Кузьма.

Вимкнення аналогового сигналу зачіпає тих глядачів, які дивляться телевізор через ефірну антену. Їм потрібно або придбати і встановити телетюнер T2 (вартістю біля 500 грн) та антену, або телевізор останніх моделей, який зможе приймати цифровий сигнал.

З телетюнерами ситуація складніша. У державному бюджеті на цей рік не передбачено коштів на закупівлю та розповсюдження приставок для малозабезпечених громадян. Нацрада попросила уряд або передбачити ці кошти в державному бюджеті, або зобов’язати обласні державні адміністрації виділити їх з місцевих бюджетів. Скільки телетюнерів потрібно роздати за бюджетні кошти, невідомо. У 2012 році за державні кошти органи влади закупили й роздали людям близько 800 тисяч тюнерів, залишилося ще 600 тисяч не забезпечених владою заявок. Відтоді змінилася структура населення, тож органи влади мали б зібрати нові заявки, але цієї інформації немає.

«Ми готуємо листа до Кабінету Міністрів з проханням знову запровадити дану програму для забезпечення населення тюнерами. Інші області теж мають підключитися. До того ж, значна частина закарпатців, окрім цифрового сигналу телебачення, використовує кабельне та супутникове телебачення. Відтак без телевізійного мовлення мешканці області не залишаться», – зауважив Ярослав Галас, заступник голови Закарпатської ОДА.

Микола Мага, в.о. директора Закарпатської філії Концерну РРТ зауважує, що через специфіку нашого краю, її гористої місцевості область виявилася не зовсім готовою до переходу на цифрове мовлення – рельєф вимагає великих технічних зусиль для поширення сигналу. Перебої з цифровим сигналом та відсутність покриття відзначається навіть у Києві.

На даний момент в Закарпатті працює всього 6 передавачів цифрового сигналу в Ужгороді, Мукачеві, Сваляві, Хусті, Великому Березному та Рахові. Два райони області, Міжгірський та Воловецький, взагалі не мають цифрового покриття. У Тячівському районі цифровий сигнал є лише в долині, тобто в гірських місцевостях прийома нема. На Ужгородщині, в Худльові та Великих Лазах, теж нема цифрового мовлення.

Тож може виникнути ситуація, коли з відключенням аналогу люди взагалі будуть позбавлені телебачення в місцях, де нема інтернет-провайдерів чи через відсутність коштів для купівлі тюнера.

Вікторія КОПИНЕЦЬ