«Підводні течії» цивільно-правових відносин з роботодавцями

Потік українських гастербайтерів до сусідніх європейських держав в останні роки, на жаль, не зменшується.

Наші громадяни працездатного віку, зневірившись знайти добре оплачувану роботу вдома, подаються за кордон. Нині про це багато мовиться, але при цьому зазвичай випускається важлива деталь: значна частина заробітчан працює на зарубіжних фірмах неофіційно. Таку ж форму трудових стосунків нерідко обирають і ті, кому вдається працевлаштуватися в Україні.

Окремі співвітчизники подеколи просто «не в курсі», яку небезпеку таїть нелегальне працевлаштування чи напівлегальне, приховане за цивільно-правовою угодою. Та коли в один момент людина залишається без зарплати чи без належних соціальних виплат у разі настання нещасного випадку і не знає, до кого потрібно апелювати, приходить усвідомлення важливості правильного оформлення трудових стосунків.У такій ситуації опинилися громадяни, які самі або їх родичі постраждали під час виконання трудових обов’язків. На підтвердження сказаного наведемо конкретні приклади.

Наприкінці цьогорічного травня на одне з ТОВ у Тячівському районі влаштувався працювати на умовах ЦПД 18-річний юнак зі села Королево Виноградівського району. Згідно з договором він повинен був складати і пакувати дошки, а також прибирати від сміття територію, де ці дошки знаходилися. Хлопець не встиг проробити і трьох днів, як з ним сталося нещастя. Виявивши, що одна з дошок значно довша за інші, він чомусь  вирішив підігнати її під «стандартний» розмір. З цією метою юний пакувальник самовільно покинув своє робоче місце і відторцював (обрізав) дошку на спеціальному верстаті. Потім, маючи намір зібрати з верстата обрізки, просунув руку в робочу зону. Але саме в цей момент випадково натиснув на ножну педаль, яка керує ріжучою частиною. На жаль, уникнути біди не вдалося. Внаслідок нещасного випадку хлопець залишився без кисті правої руки.

В Управлінні Держпраці у Закарпатській області була створена комісія із розслідування нещасного випадку. Її очолив головний державний інспектор відділу нагляду в АПК, СКС на транспорті та зв’язку Мирослав Феделеш. На підставі зібраних документів та враховуючи те, що між підприємцем і його найманим працівником трудових відносин, необумовлених договором, не було, відповідати за отриману травму довелося самому працівнику.

Договором цивільно-правового характеру були скріплені трудові стосунки і між власником однієї з ужгородських будівельних фірм та 42-річним жителем Житомирської області. За умовами цього договору, працівнику належало виконувати підсобні роботи з очищення фанери від бетону після демонтажу опалубки; з промащення фанери після очищення від бетону та промащення торців фанери спеціальним мастилом. Такі роботи він мав провести лише тричі після кожного з трьох циклів бетонування. У вказаний день житомирянин приступив до виконання поставленого завдання. Попервах підприємець контролював роботу підсобника. Та протягом тижня, в який сталося нещастя, власник фірми не заходив на задній майданчик, оскільки там не проводилося жодних навантажувально-розвантажувальних робіт. 21 червня підсобника виявили мертвим під щитами. Комісія із розслідування нещасного випадку із смертельним наслідком, створена в Управлінні Держпраці у Закарпатській області, очолювана начальником відділу нагляду в будівництві, енергетиці, машинобудуванні, котлонагляді та на виробництвах і об’єктах підвищеної небезпеки Віталієм Ляховичем, встановила: під час чищення щитів опалубки підсобник був у стані алкогольного сп’яніння. Тобто сам винен у своїй біді. Адже працював на власні страх і ризик та самостійно організовував виконання своєї роботи. Відповідно жодних соціальних виплат після його смерті рідні не отримають.

Ще один подібний випадок довелося розслідувати спеціальній комісії, створеній в Управлінні Держпраці у Закарпатській області. Трапився він торік у листопаді в Ужгороді. Одна з львівських будівельних фірм зводила в обласному центрі нашого краю багатоквартирний житловий будинок. 52-річний житель Хустщини на підставі ЦПД здійснював тут мурування зовнішніх стін. Того злощасного дня разом зі своїм напарником хустський муляр проводив кладку стін на 4 поверсі. Напарник, закінчивши роботу швидше, майже опівдні зійшов донизу, а хустянин продовжував домуровувати. Але невдовзі почувся крик. Як з’ясувалося, муляр зірвався з четвертого поверху. Потерпілого ще доставили у міську лікарню, де він пізніше помер.

Комісія встановила: на момент виникнення НВ потерпілий був у стані алкогольного сп’яніння, чим порушив вимоги укладеного між ним і підприємцем договору. А оскільки договір був цивільно-правового характеру, то родина загиблого знову ж не має право претендувати на отримання жодної допомоги із соцстрахування.

Таким чином, погоджуючись працювати на умовах цивільно-правових договорів,  наймані працівники доволі часто не передбачають усіх ймовірних ризиків, які можуть очікувати їх та їхні родини.